День української писемності та мови: зберігаємо національну ідентичність

Українська мова – найвеличніший здобуток нашого народу. Її визнано однією з найкрасивіших і наймилозвучніших мов світу, а письменство має тисячолітню традицію – від літопису Нестора й „Слова о полку Ігоревім” до Григорія Сковороди, від Івана Котляревського, Тараса Шевченка й Івана Франка до нашого часу.

Від того як ми ставимося до рідної мови формується ставлення до нас, як до нації. Тож зберігати й розвивати рідну мову – означає будувати незалежну, вільну країну, виховувати гідних представників свого народу і пишатися своєю Батьківщиною.

День української мови та писемності традиційно пройшов насичено та увібрав у себе розмаїття заходів, які організували та провели вчителі-словесники Дубриницького ліцею.

Сьогодні, 9 листопада, учні та педагоги долучилися до написання радіодиктанту національної єдності, що об’єднує українську спільноту по всьому світові.

Цей день було позначено ще одним заходом – проведенням шкільного етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

„Я люблю українську!” – щиро лунали дитячі слова. „Наша мова є серцем і душею вільнолюбного українського народу!” – підхоплювала в унісон учителька української мови та літератури. „Велична та нескорена, вона гартувалася протягом усієї своєї тисячолітньої історії, нерозривно пов’язаної із боротьбою за незалежність Української держави” – підсумував учитель історії.

Так, ми горді з того, що є українцями. І велична з цінностей – говорити рідною мовою на землі дідів-прадідів!

Я люблю українську! А ти?

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
•