Микола Мушинка був добрим другом нашого інституту, активним учасником міжнародних конференцій, що проводилися у нас, людиною небайдужою до освітянської сфери…
До свого 60-річчя він за наполяганням родини, зокрема сина Олеся, видав біо-бібліографічний збірник у трьох книгах «Колеса крутяться…», взявши за епіграф слова з народного романсу:
Колеса крутяться,
Літа минаються,
А мені сумно в голові…
Щемка лемківська мелодія рве душу, западає в серце, примушує оглянутися на прожите… А за ті роки життєві колеса пана Миколи ох і багато накрутили: від сільського хлопчини з Курова до викладача університету, від пастуха й кочегара до поважного академіка, від віруючого в комунізм «русского» до свідомого українця, від дослідника місцевого фольклору до потужного науковця, рівного якому, у ближчому часі і не знайдеш в Україні, Словаччині чи Європі…
Зупинилися Миколові колеса… Зупинилися на 89 році…
Вклоняємося у скорботі та з вірою у невмирущість його духовного, творчого спадку.
Колектив Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти