Із початком весни в Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти розпочалася активна робота з підготовки педагогів до здійснення в наступному, 2023/2024 навчальному році, освітнього процесу в 6-му класі на принципах Нової української школи. Звісно, це – продовження тієї діяльності, яка ось уже майже рік ведеться в 5-их класах.
Перехід від початкової до базової загальної середньої освіти у період реформування вітчизняної освіти для педагогів легким бути не може. Адже вчитель основної та старшої школи стикається тут не лише зі звичними труднощами психолого-педагогічного змісту, які традиційно виникають при роботі з учнями, звиклими в початковій ланці до одного педагога. Тут додаються ще й зміна підходів, принципів у освіті, методик та змісту навчальних програм.
Усвідомити основні виклики НУШ та знайти шляхи їх подолання – саме це є лейтмотивом курсів для вчителів, які здійснюватимуть навчання в 6-му класі з наступного навчального року.
У галузі „Природнича освіта” в 6-му класі до предмета „Пізнаємо природу” (або „Природничі науки” чи „Довкілля” – в залежності від того, який із курсів обраний освітнім закладом) додається й предмет „Географія”. Тому заняття в даній галузі на курсах відбуваються паралельно з обох дисциплін.
Пройшов лише перший „випуск” навчань і попереду ще багато роботи. Але викладачі вже помітили зміни в сприйнятті вчителями реформи в порівнянні з минулими навчаннями, – для 5-их класів. Оскільки багато занять проводилось у форматі полілогу з освітянами, то відчувалося, що вчителі більше йшли на діалог, активно ділилися проблемами та цікавими методичними знахідками.
Було розглянуто велике коло питань, серед яких: формування та розвиток ключових і предметних компетентностей, наскрізні вміння як основа для формування компетентностей, діяльнісний підхід як спосіб забезпечення цілісної подорожі дитини у системі формальної освіти, характеристики діяльнісного підходу, реалізація діяльнісного підходу та ефективні практики навчання у вивченні предметів „Пізнаємо природу”, „Природничі науки”, „Довкілля”, модельні навчальні програми з природничої освітньої галузі (5-6 кл) та їх аналіз, критерії вибору модельної програми, навчально-методичне забезпечення та вибір підручників як реалізація запитів та потреб учасників освітнього процесу, практична робота з програмами та навчальними посібниками, проєктний підхід до навчання, педагогiчний супровiд проєктної дiяльностi, інтерактивні методи навчання та шляхи їх реалізації, особливості застосування критичного мислення на уроках природничої освітньої галузі, питання інклюзивної освіти, цифрових технологій, оцінювання та оцінки, принципів оцінювання, функцій та форм оцінювання, об’єктів оцінювання (ключові компетентності, наскрізні вміння, результати навчання), формувального оцінювання, педагогічних технік, методів, прийомів й інструментів (паперові, цифрові тощо) формувального оцінювання навчальних досягнень учнів…
Особлива активність слухачів відчувалася під час захисту освітніх проєктів, які є рефлексією навчань і відбуваються в останній день курсів. Роботи цього разу вирізнялися конкретністю, лаконічністю, умінням ставити мету уроку відповідно до нових вимог та вказуючи на його компетентнісний зміст. Учителі презентували розробки занять, опираючись на особистісно орієнтований принцип в навчанні та діяльнісний підхід. При плануванні уроків вони використовують відеопрезентації, різноманітні освітні ресурси (платформи, сервіси, додатки типу 3D-моделі, „Ментіметр”, „Kahoot!”, „Padlet”, „ThingLink”, „QR-код”, LearningApps), прийоми „Кубик Блума”, „Рибʾяча кістка”…
У роботі курсів учителі-природничники продемонстрували велику зацікавленість та активну участь, хороший професійний потенціал та оптимізм щодо реалізації засад НУШ у природничій галузі освіти.
Ольга Бокоч,
завідувач навчально-методичного кабінету методики викладання природничо-математичних дисциплін, технологій та фізичної культури