У вівторок, 22 жовтня 2024 року в м. Ужгороді відбулися пропам’ятні заходи у сороковий день відходу до вічності світлої пам’яті академіка, професора, відомого україніста, іноземного члена НАНУ України п. Миколи Мушинки. Організаторами заходу стали Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти, Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека імені Федора Потушняка, Закарпатська академія мистецтв, Провінція Святого Миколая та Заслужений академічний Закарпатський народний хор. У роботі Академії взяла участь родина науковця: дружина Магда, сини Ігор та Олесь.
Вшанування пам’яті розпочалося у Катедральному соборі Воздвиження чесного хреста Господнього заупокійною св. Літургією, яку відслужив о. Лука Буняк, ЧСВВ, ігумен Мукачівського монастиря оо. Василіян.
Слово про академіка виголосили:
– о. Лука Буняк, настоятель Мукачівського монастиря отців Чину Святого Василія Великого;
– Наталія Ребрик, завідувач кафедри теорії і методики професійної освіти та інноваційних технологій Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат філологічних наук;
– Микола Жулинський, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, доктор філологічних наук, професор, академік Національної академії наук України;
– Ростислав Радишевський, завідувач кафедри полоністики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік Національної академії наук України, доктор філологічних наук, професор;
– Ганна Карась, професор кафедри методики музичного виховання та диригування Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор мистецтвознавства, професор;
– Алла Атаманенко, директор Навчально-наукового інституту міжнародних відносин та національної безпеки, директор Інституту досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара Національного університету «Острозька академія», доктор історичних наук, професор;
– Михайло Приймич, ректор Закарпатської академії мистецтв, доктор мистецтвознавства, доцент;
– Ольга Бенч, професор кафедри музично-сценічного мистецтва факультету музичного мистецтва та хореографії Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат мистецтвознавства, професор;
– Дюра Латяк, письменник, журналіст, перекладач, громадсько-культурний діяч;
– Галина Шумицька, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри соціології та соціальної роботи ДВНЗ «Ужгородський національний університет»;
– Павло Федака, почесний голова Закарпатського крайового культурно-освітнього товариства «Просвіта», доктор історичних наук;
– Володимир Мороз, науковий співробітник Інституту історії Церкви Українського католицького університету, кандидат історичних наук (PhD).
Микола Мушинка був добрим другом Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти. Час від часу, коли академік мав змогу, ми запрошували його на лекції. Так, з великим інтересом слухачі курсів слухали лекцію про Тараса Шевченка, про розуміння його творчості чехами і словаками, познайомилися з шевченкіаною самого Миколи Мушинки, який, хвилюючись, показував свої раритетні видання, давав їх переглянути, наголошував на нецензурованих книгах.
Неповторними були розповіді про Олену Рудловчак, Степана Клочурака, зарубіжних українців.
Микола Іванович був активним учасником наших науково-практичних конференцій, виступав на них з надцікавими доповідями про Августина Волошина, діячів Гуцульської Республіки і Карпатської України, про відомих науковців Володимира Гнатюка, Івана Панькевича та Миколу Грицака.
Академік охоче йшов до учнів у школи. Так, він відвідав музей Юрія Станинця в Нижньому Болотному і взяв участь у «Станинцевих читаннях»; до 100-річчя Миколи Грицака приїхав до Великого Бичкова в – на тоді – загальноосвітню школу № 1 взяти участь в учнівській конференції і запалити свічку на могилі свого друга; відвідав заклад освіти в с. Середнє з презентацією своєї книги про Степана Папа – уродження цього села, відомого громадського і релігійного діяча; був у Хусті, Рахові і Ясінях, коли відзначали у школах області пам’ятні дати, пов’язані з річницями Гуцульської Республіки і Карпатської України.
А коли професор уже не зміг приїжджати на Закарпаття через карантин та війну, то щиро запросив наших колег, які мали семінар у Пряшеві, до себе на ранкову каву і насолодив їх разом із господинею пані Маґдою не лише щедрим сніданком, а й цікавими розповідями про власний педагогічний досвід.
«З вдячністю згадуємо Миколу Івановича! Пам’ятаємо і шануємо його за титанічну працю для України. Маємо продовжити його справу…» – наголосила у своєму виступі Оксана Іваць, заступник директора ЗІППО.
«Молитва за Україну» М. Лисенка, українські народні та духовні пісні у виконанні Закарпатського хору створили теплу атмосферу спілкування про академіка Миколу Мушинку.
