Міжнародний день рідної мови

Нації вмирають не від інфаркту.

Спочатку їм відбирає мову.

Ліна Костенко

Міжнародний день рідної мови, також Міжнародний день материнської мови (англ. International Mother Language Day) – день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття і багатомовності» було оголошено на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі.

Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної належності людини. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10 тисячами осіб, які активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов, котрими розмовляють менше як 100 осіб, не задокументовані.

Щодо дати відзначення, відомо, що 1952 року тогочасна влада Пакистану проголосила урду єдиною державною мовою, рідною вона була лише для 3 % населення. Це було негативно сприйнято, особливо на сході, де майже винятково розмовляли бенґальською мовою. 21 лютого 1952 року, під час демонстрації протесту в Дацці, поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Банґладеш) 1971 року, цей день відзначають в країні як день мучеників. За пропозицією Бангладеш ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 першим міжнародним днем рідної мови.

ЮНЕСКО обирає тему для кожного Міжнародного дня рідної мови та спонсорує відповідні заходи у своїй штаб-квартирі в Парижі. У 2008 році Міжнародний рік мов розпочався у Міжнародний день рідної мови. Його святкують у Чилі, на Філіппінах, в Єгипті та Канаді.

Як відзначають свято у світі

У Бангладеші

Бангладешці відзначають Міжнародний день рідної мови, покладаючи квіти до Пам’ятника мученикам та його копій. Державне свято в країні з 1953 року, воно також відоме як Шохід Дібош (День мучеників).

Бангладешці організовують суспільні зібрання, вшановуючи свою мову та культуру, проводять літературні конкурси, малюють альпану на дорогах, їдять святкові страви та слухають пісні. Академія організовує Книжковий ярмарок Екуше в Дацці протягом усього лютого.

У Канаді

Міжнародний день рідної мови був представлений у Парламенті Канади для визнання Меттью Келвеєм 5 лютого 2014 року як приватний законопроєкт члена парламенту, C-573, однак він так і не був обговорений і не став законом. У 2015 році Британська Колумбія та Манітоба видали прокламації про відзначення Міжнародного дня рідної мови 21 лютого.

Едмонтон вперше відзначив Міжнародний день рідної мови 21 лютого 2017 року. Едмонтонський МДРМ був відзначений Товариством спадщини і етнічності та організацією «Різноманітний Едмонтон» з належною повагою в Едмонтоні 23 лютого 2020 року.

У грудні 2021 року член Групи незалежних сенаторів, Мобіна Джаффер, представила та спонсорувала законопроєкт S-214 “Про встановлення Міжнародного дня рідної мови” в Сенаті. У березні 2022 року Кен Харді спонсорував законопроєкт S-214 у Палаті громад, і він став законом 15 червня 2022 року.

В Індії

У рамках ініціативи «Цифрова Індія» оцифрований контент буде доступний 22 запланованими мовами країни та розширений на інші 234 визнані мови Індії. Оцифрування розпочалося в червні 2016 року через проєкт Бхаратавані в Центральному інституті індійських мов у Майсурі, і до лютого 2017 року контент 60 індійськими мовами став доступним безкоштовно.

У Сполучених Штатах Америки

Кінофестиваль рідної мови у Вашингтоні, округ Колумбія, проводиться з 2017 року і збігається з Днем рідних мов.

У Великій Британії

Копія меморіалу Шахід Мінар з Дакки була побудована в Лондоні в 1999 році в парку Алтаб Алі, Вайтчепел. Члени громади приходять сюди відзначати Міжнародний день рідної мови, покладаючи вінки та співаючи революційні пісні.

Також є копія меморіалу Шахід Мінар у Вествуді, Великий Манчестер. Члени громади приїжджають з усієї Північної Англії, щоб відзначити Міжнародний день рідної мови біля пам’ятника.

В Україні

Українська мова має давню історію, яка бере свій початок ще з часів Київської Русі. Вона пережила складні періоди, проте змогла зберегти свою самобутність і красу. Сьогодні українська мова є державною мовою України, і її розвиток та захист є важливими пріоритетами державної політики. За даними останнього перепису населення, понад 67% громадян України називають українську своєю рідною мовою. Завдяки впровадженню Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в останні роки спостерігається позитивна динаміка у використанні української мови у всіх сферах суспільного життя.

Українська мова славиться своєю милозвучністю, багатством лексики та виразністю. Вона входить до трійки наймелодійніших мов світу разом з італійською та французькою. Це мова пісень, поезії та ніжних слів. Завдяки гармонійному поєднанню голосних і приголосних звуків, українську мову часто називають «солов’їною».

Письменники про рідну мову

Павло Тичина
СЛОВО
А Вкраїни ж мова –
Мов те сонце дзвінкотюче,
Мов те золото блискуче,
Вся і давність і обнова –
Українська мова.
Розквітай же, слово,
І в родині, і у школі,
Й на заводі, і у полі
Пречудесно, пречудово –
Розквітай же, слово!
Хай ізнов калина
Червоніє, достигає,
Всьому світу заявляє:
Я – країна Україна –
На горі калина!

Іван Багряний
МОВО РІДНА
М о в о р і д н а !
Колискова
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти, –
Гей, яка ж прекрасна Ти!
Перше слово – крик любови,
Сміх і радість немовляти –
Неповторне слово «М а т и» –
Про життя найперше слово…
Друге слово – гімн величний,
Грім звитяг і клекіт орлій, –
Звук «В і т ч и з н и» неповторний
І простий, і предковічний…
Ну, а третє слово – «М и л а» –
Буря крови, пісня рвійна
І така, як пах любистку,
І така, як мрійка мрійна…
Перейшов усі світи я –
Є прекрасних мов багато,
Але п е р ш о ю, як Мати,
Серед мов одна лиш ти є.
Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, р і д н а м о в о !
Мово – пісня колискова.
Мова – м а т е р і у с т а.
Хабаровськ, 1937

Олександр Олесь
О СЛОВО РІДНЕ! ОРЛЕ СКУТИЙ!
О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам’ятно забутий.
О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев…
О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.
1907

Володимир Сосюра
О МІСЯЧНЕ СЯЙВО І СПІВ СОЛОВ’Я…
О місячне сяйво і спів солов’я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів, це – мова моя,
Це – мова моєї Вкраїни.
Яка у ній сила і кличе, й сія,
Яка в ній мелодія лине
В натхнення хвилини! О мова моя,
Душа голосна України!
Ти – сурми на сонці, ти – стягів гаї,
Ти – вибухів огненних повна,
В той час, коли кличе народи в бої
Вітчизна моя многомовна…
Ти – мрії фіалок і сон конвалій,
Й гостріша за крицю багнета…
Ти душу бійця пориваєш на бій
В натхненнім пеані поета…
Тобою звучать і міста золоті,
Й заквітчані селами гони…
Ти – зброя ідеї. У битві й труді
Єднаєш сердець міліони…
Мов райдуги – арки над морем колон,
Що в небо музикою лине,
Де славить життя золоте жайворон…
Це – мова моєї Вкраїни.
Це – матері мова. Я звуки твої
Люблю, наче очі дитини…
О мова вкраїнська!.. Хто любить її,
Той любить мою Україну.
1949

Сьогодні, коли Україна відстоює свою незалежність, мова стала одним із найважливіших символів національної єдності та опору. Використання української мови у публічному просторі, освіті, культурі та військовій справі є не лише ознакою патріотизму, а й потужною зброєю у боротьбі за власну ідентичність. Мовна свідомість є ключовим фактором, що допомагає згуртувати суспільство, зміцнити дух нації та підтримати українських воїнів.

Значення мови в умовах війни стало ще більш очевидним: вона об’єднує людей, формує національну самосвідомість і демонструє нашу стійкість перед викликами. Кожен, хто говорить українською, робить свій внесок у збереження та зміцнення української державності. Саме тому важливо продовжувати підтримувати українську мову, вивчати її, розвивати та передавати наступним поколінням.

Нехай рідна мова буде джерелом натхнення, єднання та гордості для кожного з нас. Бережімо та примножуймо її багатство! Долучаймося до мовних ініціатив, підтримуймо українську мову у повсякденному житті та сприяймо її розвитку в майбутньому!

Слава Україні!

За інформацією, доступною в мережі Інтернет

Теги:
Перейти до вмісту