Перш за все слід дуже уважно треба слухати органи влади: саме вони будуть сповіщати нас про ймовірні ризики та про факт виникнення аварії чи небезпеки для нашого здоров’я. Відтак важливо не квапитися, не вживати певних заходів, поки не буде офіційного оповіщення. Такі сповіщення будуть транслюватися через ЗМІ, зокрема, через радіо. Саме в цих сповіщеннях влада буде оголошувати алгоритм дій, відповідно до якого і варто діяти.
Що робити в першу чергу, якщо на АЕС сталася аварія?
Якщо сталася аварія, яка підкріплюється викидом в повітря радіоактивних речовин, в тому числі й ізотопів радіоактивного йоду, потрібно здійснити прості заходи.
Слід убезпечити наші домівки: закрити вікна, вентиляційні канали та старатись не виходити на свіже повітря. Протягом дня варто кілька разів проводити вологе прибирання, а мокрі ганчірки підкласти під вікна, аби не проходило повітря ззовні.
Убезпечити продукти харчування: слід старатися не вживати продуктів, наприклад, з городу. Їжу варто заховати в холодильник, бажано також обгорнути її у поліетиленові пакети.
Що слід робити тим, хто живе поблизу АЕС?
Перш за все, треба знайти укриття та помитись, ретельно промити забруднені частини шкіри милом під проточною водою, якщо вони є. Потім треба переодягнутися в чистий одяг, а одяг, у якому ви прийшли з вулиці, заховати в поліетиленовий пакет. Бажано нічого з вулиці не заносити у дім або житлові приміщення.
Якщо буде необхідність евакуації, про це також сповістять органи влади.
Як подбати про своє здоров’я?
Якщо буде радіаційна небезпека для убезпечення щитовидної залози треба буде здійснити фармакологічну профілактику опромінення щитовидної залози. Проте це робиться лише за необхідності і лише після офіційного сповіщення. З профілактичною метою це може бути небезпечно для вашого здоров’я.
Якщо ядерний вибух застав вас на вулиці
Помітивши спалах у небі (або його відбиття від поверхонь), у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.
Лягайте на землю. Спробуйте знайти в секундній доступності заглиблення або виступ, за яким можна сховатись від ударної хвилі та уламків.
Спробуйте закрити всі відкриті частини тіла: ляжте ногами в бік вибуху, обличчям донизу, підкладіть руки під себе, щоб захистити їх від опіків та травмувань.
По можливості, прикрийте вуха навушниками – це захист від баротравми.
Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них. Однак ці підручні засоби не можуть повністю захистити від внутрішнього опромінення. Тому важливо якнайшвидше потрапити в укриття.
Біжіть в укриття одразу, як з’явиться можливість звестися на ноги й коли минула вибухова хвиля від застосування ядерної зброї.
Бігти в укриття треба враховуючи напрям вітру. Якщо він дме з епіцентру вибуху – пересувайтесь перпендикулярно (ліворуч або праворуч) напряму вітру. В іншому випадку – рухайтесь проти вітру.
Головний критерій пошуку укриття – хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель з мінімальною кількістю вікон та дверей.
Перш ніж потрапити в укриття, зніміть верхній шар одягу. Це може усунути до 90% радіоактивного забруднення й зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом опромінення. Щоб запобігти розсіюванню радіоактивного пилу, будьте дуже обережні, знімаючи одяг, намагайтесь уникнути контакту шкіри з забрудненим одягом. Покладіть одяг в поліетиленовий пакет або герметичний контейнер. Найкращим варіантом буде переодягнутися повністю та якнайшвидше провести дезактивацію.
Переконайтеся, що в приміщення, яке ви використовуєте як укриття, не потрапляє повітря ззовні. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть у кімнату, де немає вікон.
Дистанціюйтесь від інших людей у приміщенні, не торкайтесь їх. Ви можете спричинити радіоактивне забруднення одне одного.
Не їжте й не торкайтеся нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.
Проведіть дезактивацію – заходи для очищення від радіаційного забруднення тіла, приміщення, поверхонь та предметів, з якими ви контактуєте.
Для змивання радіоактивного забруднення зі шкіри та поверхонь можна використовувати водопровідну воду, якщо не було офіційних повідомлень про заборону її використання!
Рекомендовано прийняти прохолодний душ з використанням миючих засобів. Уникайте сильного тертя шкіри, це може призвести до пошкодження шкіри та потрапляння радіонуклідів до організму.
Якщо немає змоги прийняти душ, омийте всі відкриті ділянки шкіри, особливо руки й обличчя. Використовуйте мило й велику кількість води. Не тріть шкіру в місцях, де є подряпини чи рани, аби запобігти потраплянню радіонуклідів до організму. Якщо у вас зовсім немає доступу до води, скористайтеся вологою серветкою, чистою вологою тканиною або вологим паперовим рушником. Ретельно протріть усі відкриті ділянки шкіри.
Поверхні й предмети протріть вологою ганчіркою або серветкою. Це обов’язково, не залежно від того, яке приміщення ви використовуєте як укриття.
За можливості одягніть чистий, щільний максимально закритий одяг, що не міг зазнати радіоактивного забруднення.
Знайдіть джерело інформації (радіо, телевізор, Інтернет). Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв’язку.
Залишайтесь в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації.
Якщо ядерний вибух застав вас у приміщенні
Переконайтеся, що в приміщення не потрапляє повітря. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть у кімнату, де немає вікон.
Залишайтесь в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації. Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв’язку.
Не їжте й не торкайтеся нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.
Якщо члени вашої сімʼї на момент застосування ядерної зброї були в іншому укритті, вони мають залишитись там, доки не буде дозволу покинути його.
Тримайте своїх домашніх тварин усередині укриття.
Не вживайте водопровідну воду до отримання відповідного повідомлення про її безпечність.
Якщо ядерний вибух застав вас у дорозі
Помітивши спалах у небі (або його відбиття від поверхонь), у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.
Зупиніть автомобіль на безпечній частині дороги.
Закрийте всі вікна, двері, люки та будь-які отвори, перекрийте потік повітря ззовні.
Прийміть захисну позу (закрийте голову руками та опустіть лікті на коліна).
По можливості, прикрийте вуха навушниками – це захист від баротравми.
Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них, поки не опинитесь в укритті: це має захистити вас від потрапляння радіонуклідів в організм.
Після вибуху негайно треба знайти укриття. Головний критерій – хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель з мінімальною кількістю вікон та дверей.
Симптоми радіаційного опромінення
Первинна променева реакція триває до 3 діб після ураження.
Її прояви: дратівливість, загальна слабкість, нудота, блювання, головний біль, підвищення температури тіла, збудження, а потім пригнічення психічної діяльності.
Прихований період відсутній при тяжких формах. Зазвичай триває від 3 діб до року. У постраждалого спостерігається покращення самопочуття, проте він відчуває загальну слабкість, зниження апетиту, проблеми з дефекацією та іноді порушення сну.
Розпал хвороби відбувається від двох тижнів з моменту ураження. Далі – індивідуально.
У хворого можуть бути такі симптоми: головний біль, безсоння, нудота, загальна слабкість, шлунково-кишкові розлади з сильними болями в животі, температура тіла до 38-400С, множинні точкові крововиливи на шкірі та слизових оболонках, кровотечі внутрішніх органів (легеневі, шлунково-кишкові, ниркові), випадіння волосся на другому-третьому тижні, інфекційні ускладнення (ангіна, пневмонія, абсцес легень та загальне зараження крові – сепсис).
Перша допомога постраждалому від ядерної зброї
При наданні допомоги постраждалому першочергово необхідно видалити радіоактивні речовини з його одягу (роздягнути або попросити роздягнутися) та обробити шкіру теплою водою з милом.
Видалення одягу, очищення шкіри, ран, отворів тіла необхідне для запобігання потрапляння радіонуклідів до організму та зменшення дози опромінення постраждалого й оточуючих. При наданні допомоги постраждалому слід максимально використовувати наявні засоби індивідуального захисту: рукавички, одноразові комбінезони та респіратори.
Після надання допомоги постраждалому проведіть дезактивацію самому собі.
Очищення ран. Якщо людина отримала будь-які поранення під час застосування ядерної зброї, то через них радіоактивні речовини можуть потрапити всередину організму. Тому необхідно провести наступну процедуру:
– накрити шкіру навколо відкритих ран водонепроникними пов’язками, щоб обмежити поширення радіоактивного забруднення на інші ділянки тіла;
– обережно промити рани великою кількістю води або фізіологічного розчину.
Очищення вух та носа. Обережно протріть вуха та ніс зволоженим стерильним аплікатором із ватним наконечником.
Обробка ротової порожнини та очей. При потраплянні радіоактивних речовин через рот слід негайно почистити зуби зубною пастою й кілька разів прополоскати рот 3% розчином лимонної кислоти. При ураженні мигдалин доцільно прополоскати горло 3% розчином перекису водню. А очі необхідно обережно промити великою кількістю фізіологічного розчину або води.
Очищення волосся. Попросіть постраждалого помити волосся теплою водою з м’яким милом або шампунем. Воду, якою мили волосся, не можна використовувати для миття інших частин тіла. Уникайте потрапляння забрудненої стічної води в очі, вуха, ніс або рот. Висушіть волосся чистими рушниками.
Транспортування постраждалого. Загорніть забруднені ділянки або всього постраждалого у два шари простирадла. Стежте за температурою тіла постраждалого. Після транспортування медики, що приймуть постраждалого, мають провести огляд та дезактивацію транспортного засобу та обладнання й утилізувати все забруднене.
Інна Ільницька, методист обласного методичного кабінету (БЖД населення)