Мово наша українська, батьківська, материнська… Ми з гордістю пронесемо через усе своє життя любов до Тебе. Ми щоразу відкриватимемо світу Твою неповторну красу. Ми плекатимемо Тебе, адже ти дісталася нам у спадок від наших пращурів і саме від нас, молодого покоління, залежить Твоє майбутнє, майбутнє гідної нації. Бо ж ми – українці, нас усіх єднає належність до великого народу.
Колись, ще на зорі ХХІ сторіччя, великий українець, меценат і благодійник Петро Яцик, віщо-значущо прорік: «Не приведи Бог нам перетворитися на націю нарікайлів, які ходять і все нарікають, нарікають, нарікають – на долю, на злих воріженьків, на себе… Не треба замахуватися відразу на щось аж занадто глобальне, можна почати з малого. Наприклад, із конкурсу української мови».
Саме тому ось уже в двадцять шосте впевнено й піднесено крокує Міжнародний конкурс з української мови по планеті, захищаючи й популяризуючи мову Пророка Тараса, спонукаючи молодь писати по-українськи, творити по-українськи та думати по-українськи. Цього року у конкурсі взяли участь 242 учасники. Велич найдорожчого скарбу промовиста й неоціненна.
Цьогочасна ненависна війна виявила, що мова є фундаментом державності, а її знищення – цілеспрямованою частиною російської політики.
Українська мова під час війни стала потужним символом спротиву, ідентичності та єдності проти рашистської агресії, перетворившись із засобу спілкування на ідеологічну зброю та промовисту ознаку української нації, що прискорило перехід багатьох російськомовних українців на українську мову, вивчення мови іноземцями та зміцнило ще більше національну свідомість.
Тож усвідомлено розуміючи неоціненну роль рідної мови, утверджуючи державний статус її, виховуючи повагу до культури й традицій українського народу, педагогічні колективи шкіл територіальних громад докладають максимум зусиль, аби проведення творчого змагання відбулося якнайкраще та аби виявити талановиту й цілеспрямовану у здобутті ґрунтовних знань з української мови учнівську молодь.
