28 березня в Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти відбулася ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Особистість у культурно-освітньому просторі: Августин Волошин (1874-1945). До 150-річчя від дня народження» (зареєстрована Державною науковою установою «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» Міністерства освіти і науки України, № 189 від 13 березня 2024 р.).
Співорганізаторами конференції виступили Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Пряшівський університет у Пряшеві, Державний університет Молдови, Закарпатська академія мистецтв, КЗ «Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка» Закарпатської обласної ради та ГО «Історичний клуб „Красне Поле”».
До участі у конференції зголосилося 55 доповідачів з шести країн Європи (Словаччина, Молдова, Чехія, Угорщина, Сербія, Швейцарія).
Наукове зібрання вітали:Сарай Роман Дмитрович, голова Закарпатської обласної ради; Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, народна депутатка Верховної Ради України, Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу; Кремінь Тарас Дмитрович,Уповноважений із захисту державної мови, кандидат філологічних наук, доцент; Аржевітін Станіслав Михайлович,професор Національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, Почесний академік АПН України, академік ВШ України, заслужений економіст України, Почесний президент Товариства закарпатців у м. Києві, доктор економічних наук, професор; Марусинець Марʼяна Михайлівна,директор департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації, доктор педагогічних наук, професор; Гуцу Володимир,декан факультету психології, освітніх наук соціології та соціальної роботи Державного університету Молдови,доктор педагогічних наук, професор; Хобзей Павло Кузьмович, директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат фізико-математичних наук;Сігетій Марія Миколаївна, директор Управління Державної служби якості освіти у Закарпатській області; Сивохоп Ярослав Михайлович, директор Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент.
Учасники конференції: науковці-дослідники суспільно-політичного, освітньо-культурного і літературного процесу в Україні та за кордоном, науково-педагогічні та педагогічні працівники Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, члени Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, учителі – з інтересом слухали виступи: Климпуш-Цинцадзе Іванни Орестівни «Августин Волошин: у силовому полі історичної пам’яті»; Федаки Сергія Дмитровича «Августин Волошин: багатогранність постаті»; Пагірі Олександра Михайловича «Августин Волошин і проблема військового будівництва у Карпатській Україні (1938-1939 рр.)»; Аржевітіна Станіслава Михайловича «Доля патріотів Карпатської України в 5-річних угорських і 50-річних радянських жорнах»; Зимомрі Миколи Івановича «Августин Волошин: життєвий світ особистості крізь призму творчості та реалій долі»; Давіда Свободи «Karpats’ka Ukrajina jak hodyna pravdy. Korotka refleksija dovhoho česko-ukrajins’koho neporozuminňa»; Кляп Маріанни Іванівни «Реалізація педагогічних ідей А. Волошина в сучасній українській школі»; Химинця Василя Васильовича «Сподвижницька освітня і громадсько-політична діяльність Августина Волошина»; Жулинського Миколи Григоровича «Творці української державності: Іван Коршинський, Левко Довгович»; Мушинки Олександра Миколайовича «Академік Микола Мушинка і його доробок у галузі карпатознавства»; Радишевського Ростислава Петровича «Срібна Земля Олександра Олеся»; Мороза Володимира Романовича «Карпатська Україна як соборницький проєкт: становлення національної ідеї на Закарпатті від розпаду Австро-Угорщини до проголошення Незалежності 15 березня 1939 року»; Фізеші Октавії Йосипівни «Актуальні проблеми дидактики початкової освіти в педагогічній теорії Августина Волошина»; о. Франциска Ониська «Отець Августин Волошин: його священниче покликання і зв’язок з Чином Святого Василія Великого»; Міхна Олександра Петровича «Персоналія Августина Волошина (1875-1945) в енциклопедичному біографічному словнику «Педагоги України» (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.)»; Мирона Івана Васильовича «Слово про Карпатську Україну»; Сохань Галини Степанівни «Духовно-моральне виховання учнів на прикладі життєвого і творчого шляху Августина Волошина: методичні рекомендації»; Волос Ольги Василівни «Культурно-освітня діяльність видатних українців Бузько-Інгульського межиріччя на теренах Карпатської України»; Ребрика Андрія Івановича «Заснування і розвиток «вовченят і лисичок» як складової Пласту Карпатської України в розрізі 100-ліття Уладу Пластунів-Новаків»; Новграді-Леци Віктора Степановича «Голос Срібної Землі (рекомендаційний бібліографічний огляд на основі праці Володимира Бірчака «Літературні стремління Підкарпатської Руси»)».
29 березня відбувалися секційні засідання.
Конференція виробила відповідні рекомендації й ухвалила рішення.
Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї
ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Особистістьу культурно-освітньому просторі: Августин Волошин (1874-1945). До 150-річчя від дня народження» (28-29 березня 2024 року, м. Ужгород)
Світові тенденції цивілізаційного розвитку в ХХІ столітті, євроінтеграційні устремління України, Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Концепція Нової української школи орієнтують національну систему освіти в сучасній школі на «олюднення», одухотворення освітнього процесу. Російсько-українська війна стала випробуванням українського народу, зробила питання національно-патріотичного виховання першочерговим завданням сучасної освіти.
У цьому плані історія українського державотворення й освіти містить чимало повчальних уроків. Одним з таких виступає феномен Карпатської України, який багато у чому відбувся завдяки титанічній праці вчительства на чолі з Августином Волошиним. Підтвердженням цьому стало проголошення Верховною Радою України 2024 року роком Августина Волошина з нагоди 150-ліття з дня його народження.
Постать Августина Волошина постає як символ творення національної ідентичності українців. Однак на сьогодні українська школа недостатньо поінформована про діяльність видатного педагога і державотворця. Потребує також належного донесення до широких верств інформації про Карпатську Україну та її сподвижників, уважного опрацювання уроків історії, накопичення та поширення наукових і методичних матеріалів в освітньому просторі з застосуванням реалізації компетентнісного підходу в умовах демократизації та гуманізації школи.
Виходячи з зазначеного вище,
Конференція вважає за доцільне:
1. Рекомендувати закладам післядипломної, вищої та загальної середньої освіти України широко використовувати матеріали досліджень про Карпатську Україну та Августина Волошина у практичній діяльності, насамперед як вагомого засобу національно-патріотичного виховання шкільної та студентської молоді.
2. Працівникам інститутів післядипломної педагогічної освіти, обласним управлінням освіти України впроваджувати в роботу передові педагогічні ідеї, інноваційні технології, практичні досягнення педагогів-новаторів, інші педагогічні здобутки щодо досліджень та впровадження в освітній процес феномену Карпатської України та її президента Августина Волошина, які доповідалися й обговорювалися на пленарних засіданнях конференції.
- Реалізувати в системі підвищення кваліфікації додаткові освітні програми (спецкурсів, літніх шкіл для педагогів, майстер-класів та ін.), зорієнтовані на інформування про використання інноваційних форм і методів діяльності педагогів з поширення знань про Карпатську Україну та Августина Волошина як багатогранну постать.
- Всіляко підтримувати увічнення постаті Августина Волошина у назвах вулиць, освітніх закладів, долучитись до відкриття у школах музейних кімнат та куточків краєзнавства, дослідницької роботи учнів у МАН, збору краєзнавчих матеріалів, розробок методичних комплексів учителями тощо.
5. Рекомендувати загальноосвітнім навчальним закладам інтенсивніше використовувати в педагогічній практиці українську та європейську історико-педагогічну спадщину, здобутки сучасних учених-педагогів при вивченні історії, мови, народознавчої педагогіки, краєзнавства.
6. Опублікувати матеріали конференції в науковому збірнику «Особистість у культурно-освітньому просторі. Августин Волошин» та в науково-методичному виданні «Освіта Закарпаття», а також висвітлити роботу конференції, вироблені нею рекомендації в освітянських та інших засобах масової інформації.
Ухвала прийнята
29 березня 2024 р., м.Ужгород
Матеріали конференції готуються до друку.
