Ефективні технології та позитивний досвід упровадження нових програмних вимог у курсі „Біологія. 7 клас”

15 вересня на базі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти відбулося заняття школи педмайстерності „Ефективні технології та позитивний досвід упровадження нових програмних вимог у курсі „Біологія. 7 клас” для педагогів-біологів.

Метою заходу було обговорити головні відмінності так званої „старої” (2005 року) та „нової” (укладеної відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної освіти 2011 року) програм з біології у 7 класі, окреслити основні проблеми, що виникли під час першого року викладання за новими програмами (2015/2016 навчальний рік), представити шляхи їх вирішення на прикладі досвіду роботи передових педагогів області.
Поділитись власним досвідом з цих питань прийшли вчитель-методист Мукачівської спеціалізованої школи І – ІІІ ст. № 16 з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів Мукачівської міської ради Закарпатської області Єва Михайлівна Сабов і вчитель вищої категорії Мукачівського ліцею Мукачівської міської ради Закарпатської області Олександра Олександрівна Гурзан. Вони підготували майстер-класи, під час яких представили авторські напрацювання щодо викладання окремих тем з біології тварин.
Нова програма з біології в 7 класі відрізняється від програми 2005 року структурою та підходами у вивченні біології тварин. Так, за програмою 2005 року формування системи знань про тваринний світ здійснювалось у процесі вивчення загальних характеристик таксонів: типів, класів, рядів, де значна увага приділялась вивченню класифікації тварин. Такий підхід зумовлював перевантаження навчального матеріалу надмірною деталізацією. Нова ж програма зосереджує увагу на вивченні тільки тих біологічних особливостей тварин, які мають пристосувальне значення до їхнього середовища існування та способу життя і передбачає тільки ознайомлення з поняттям класифікації тварин. Ознайомлення з тваринами певної групи розпочинається з вивчення способу їхнього життя, у зв’язку з чим вивчаються особливості будови та процесів життєдіяльності. Увага зосереджується на ознаках, які відрізняють тварин певної групи від інших. Групи тварин для вивчення відібрано з урахуванням чуттєвого досвіду дітей цього віку. Ці нововведення, у свою чергу, змушують вчителів перелаштовуватись, змінювати пріоритети у викладанні, скореговувати не лише змістове наповнення матеріалу, що вивчається, але й етапу рефлексії та узагальнення вивченого, тематичних опитувань, тестових завдань і т. ін. Саме з орієнтовними зразками найсучасніших підходів до проведення уроків ознайомила присутніх Єва Михайлівна Сабов. Вона вважає, що на сучасному етапі сприяють розвитку компетенцій та позитивно мотивують навчальну діяльність школярів такі методи навчання як: фауністичні спостереження, дослідження у природі, виконання елементарних дослідів, розв’язання проблемних завдань, створення міні-проектів.
Формування системи знань про тваринний світ за новою програмою здійснюється «від загального, через конкретне, до загального». Олександра Гурзан підкреслює, що у процесі вивчення біології тварин важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо.
Під час обміну думками присутні зійшлися на тому, що впровадження компетентнісного підходу спонукає вчителя до використання завдань, виконуючи які, учні зможуть набути умінь самостійного вивчення природи, навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження, виявляти ставлення до тваринного світу та живої природи.
Під час виступу організатора заходу Ольги Сергіївни Бокоч, завідувача кабінету методики викладання природничо-математичних дисциплін ЗІППО, було зауважено, що сьогодні дуже важливо чітко усвідомити ключові принципи нових освітніх вимог Держстандарту, навчальних програм, їхні цілі, завдання та прогнозований кінцевий результат.Для розвитку творчого потенціалу вчителя важливо максимально розширити його права у виборі форм і методів навчання і виховання, звернути увагу на розвиток особистих здібностей та ініціатив учня. Нею запропоновано видати представлені вчителями напрацювання та розповсюдити їх через електронні засоби між усіма вчителями біології нашої області.