Проблеми та перспективи впровадження профільного навчання
У грудні 2010 року на базі Залужанської ЗОШ І-ІІІ ст. Мукачівської районної ради відбувся обласний навчально-методичний семінар для методистів рай (міськ) методичних кабінетів, керівників методоб'єднань вчителів географії та біології області. Невипадково темою семінару було обрано висвітлення та обговорення проблеми вивчення географії та біології в профільній школі, а саме: "Проблеми та перспективи впровадження профільного навчання географії та біології в школах області". Адже посилення ролі викладання шкільних предметів на профільному рівні є нині важливим напрямком розвитку української школи.
У процесі роботи учасники семінару мали можливість обмінятися досвідом реалізації профільного навчання з географії та біології в загальноосвітніх закладах Закарпаття, відвідати бінарний урок з географії та біології в 11 класі Залужанської ЗОШ І-ІІІ ст. Мукачівської районної ради на тему: "Екологічні фактори. Закономірності впливу абіотичного фактору на організми", який провели керівник методоб'єднання вчителів біології Мукачівського району, вчитель вищої категорії, вчитель-методист БОДНАР НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА та керівник методоб'єднання вчителів географії, вчитель вищої категорії, старший вчитель Мукачівського району ЛЕВЧУК НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА. Відвідавши урок, учасники семінару ще раз мали можливість переконатись в тому, що формування в учнів природничо-наукової картини світу можливе за умови об'єднання в єдине ціле біологічних, географічних, фізичних, хімічних, та інших знань про світ, які всебічно відтворюють об'єктивну реальність. Даний урок продемонстрував головну перевагу бінарних уроків, які ще часто називають інтегрованими, - можливість створення в учнів системи знань, відчуття взаємозв'язку предметів через активну діяльність учнів. Проведення його вимагає від вчителя детальної підготовки класу: запропонувати літературу з теми уроку, порадити узагальнити досвід чи інформацію, придивитись до конкретного явища, виробити навички самостійного одержання знань, роботи з мультимедійними засобами...
Перед початком роботи учасників семінару привітав начальник відділу освіти Мукачівської райдержадміністрації ТОВТ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ.
З основними напрямками роботи районного методичного кабінету, формами роботи методичних об’єднань учителів біології та географії району, зі станом профілізації шкіл району ознайомила гостей завідувач методичного кабінету відділу освіти Мукачівської райдержадміністрації КОЗЕЛ ЛЮБОВ ДМИТРІВНА.
Директор Залужанської ЗОШ І-ІІІ ст. МАТЬОЛА НАДІЯ ВАСИЛІВНА звернулась зі словами привітання до учасників семінару, презентувавши присутнім систему роботи даного навчального закладу як опорної школи предметів природничого циклу.
Особливостям розвитку природничої освіти в умовах профільного навчання був присвячений виступ заступника директора з науково-методичної роботи, завідувач кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, професора ХИМИНЦЯ ВАСИЛЯ ВАСИЛЬОВИЧА, де було акцентовано увагу учасників семінару на проблемах профільного навчання на уроках природничого циклу.
Запровадження профільного навчання, створення профільних шкіл та класів викликано:
- глобалізацією суспільно-політичного та економічного життя, прагненнями переходу України до постіндустріального суспільства та євроінтеграційними процесами;
- необхідністю формувати нове покоління, яке здатне розбудовувати громадянське суспільство;
- бажанням молоді отримати освіту, яка б відповідала міжнародним стандартам, що існують в розвинених країнах;
- переходом від парадигми знань освіти до компетентнісної, обумовленого неможливістю засвоїти всю інформацію, обсяги якої дуже швидко зростають.
Мета профільного навчання - забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.
Основними завданнями профільного навчання є:
- створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;
- виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
- формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;
- забезпечення наступно-перспективних зв'язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.
Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:
- фуркації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);
- варіативності й альтернативності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);
- наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);
- гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);
- діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).
Сьогодні в світі поширені чотири основні форми організації профільного навчання:
- за рівнями складності;
- як підготовка до ВНЗ;
- за сферами соціально-трудової діяльності (гуманітарний, технологічний, сервісний та інші профілі);
- за предметним принципом.
В основу концепції профільного навчання в Україні покладено останню із перелічених форм, яка найповніше відповідає практиці шкільного навчання, є найдоступнішою, передбачає навчання за блоками шкільних дисциплін.
Профіль навчання бажано визначати з урахуванням освітніх потреб замовників освіти; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону; перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді.
Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їхнім змістом. Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге, підготовку до майбутньої професійної діяльності.
Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором. Цим самим забезпечується гнучка система профільного навчання, яка дає змогу обрати старшокласнику індивідуальну освітню програму.
Профільне навчання - найважливіша інновація сучасної школи - сприяє профорієнтації та вибору життєвого шляху особистості, тому керівникам шкіл і вчителям області варто прикласти всі зусилля, щоб воно реалізувалося за схемою.
Реалізації профільного навчання як засобу задоволення освітніх потреб учнів загальноосвітніх шкіл присвятив свій виступ доцент кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін, кандидат фізико-математичних наук ШМАНЬКО ІЛЛЯ ІВАНОВИЧ де обґрунтував, опираючись на основні положення філософії освіти ХХІ століття та діючі законодавчі акти України в галузі загальної освіти, необхідність та доцільність продовження роботи з запровадження профільного навчання у вітчизняній старшій школі. Він відзначив, що педагогічними колективами загальноосвітніх шкіл області проведена значна робота з організаційного, науково-методичного забезпечення допрофільної підготовки та профільного навчання учнів. З'явилися програми профільного навчання та перші підручники для учнів 10-х класів.
Автор звернув увагу присутніх на семінарі методистів районних (міських) методкабінетів і керівників методичних об'єднань на специфіку діяльності вчителів та керівників освітніх закладів України з впровадження профільного навчання в старших класах загальноосвітньої школи в умовах її переходу на 11-річний термін здобуття повної середньої освіти. За нових обставин профільним навчанням будуть охоплені учні 10-11-х класів. Скорочення періоду навчання в режим дворічної старшої школи ставить перед вчителями та керівниками освітніх закладів завдання істотного перегляду змісту освіти учнів випускних класів, ефективного використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій, зміцнення матеріально-технічного рівня навчальних кабінетів.
У виступі доцента Шманька І.І. особливо наголошувалось на тому, що головне покликання сучасної загальноосвітньої школи - задовільнити освітні потреби учнів в умовах надзвичайно швидкого наростання обсягу нової інформації - можливе лише за умови запровадження ефективної допрофільної підготовки учнів та їхнього профільного навчання на завершальному етапі здобуття повної середньої освіти. З урахуванням малої кількості учнів у старших класах, відсутності паралельних класів слід активізувати роботу зі створення регіональних профільних загальноосвітніх навчальних закладів типу шкіл-інтернатів, з використання можливостей шкільних округів, бо альтернативи профільному навчанню за нинішніх умов не існує.
У виступі методиста кабінету природничо-математичних дисциплін, основ економіки та екології ЗІППО БОКОЧ ОЛЬГИ СЕРГІЇВНИ відзначалося, що при втіленні в життя основних завдань профільного навчання біології на сучасному етапі окреслюється низка проблем. Так, великою вадою змісту сучасної шкільної біології (зокрема, на профільному рівні) є тенденція до постійного збільшення обсягу навчального матеріалу. Це веде, зауважила Ольга Сергіївна, до надмірної деталізації у викладенні окремих тем, наявності матеріалу, термінів та понять, не передбачених чинною навчальною програмою, невідповідності навчального матеріалу віковим особливостям дітей, зниження інтересу до предмету. Відбираючи для вивчення матеріал "найбільш важливий", кожен вчитель розуміє це по-своєму. Було відмічено, також, що в 10 класі профільного рівня викладання біології надто великий об'єм програмного матеріалу суто хімічного спрямування, де передбачено виконання багатьох лабораторних і практичних робіт. Матеріально-технічне ж забезпечення шкіл не дозволяє вчителям якісно реалізовувати програму в цій частині.
Методист наголосила на тому, що в діючих сьогодні нормативних документах МОН України (Пояснювальній записці до Програми з біології (профільний рівень) та в "Інструктивно-методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2010-2011 навчальному році" дається чітке роз'яснення виходу з подібних ситуацій.
Проаналізувавши результати моніторингів якості біологічної освіти, Ольга Сергіївна звернула увагу на те, що наші учні губляться сьогодні від незвичного формулювання умови задачі, важко пристосовують знання до ситуації з реального життя, використовують інформацію, подану в графіках, таблицях, діаграмах, малюнках, схемах. Вона пропонує більше використовувати інтерактивні та тренінгові підходи в навчанні біології, застосовувати комп'ютерні засоби, за яких учень може вільно проявляти свої здібності та нахили і які створюють творчу атмосферу на уроках. Вони стимулюють учнів оволодівати знаннями та допомагають оцінити їх на практиці, організувати дослідницьку творчу діяльність, формують навички самостійного добору та аналізу інформації.
Професійному самовизначенню школярів, вважає методист, сприяє, також, і робота з обдарованими дітьми. Адже досить легко визначити схильність школяра до того чи іншого виду діяльності, тієї чи іншої професії, якщо він бере участь у змаганнях, олімпіадах, роботі МАНУ, турнірах, конкурсах, презентаціях. Вона додала, що цього року учні нашої області вперше взяли участь у фінальному етапі ХІХ Всеукраїнського турніру юних біологів. На даний час багато учнів працюють над екологічними проектами, які представлять на обласному та всеукраїнському етапах Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології, МАНУ.
Виступ методиста кабінету природничо-математичних дисциплін ЗІППО ГЛЮДЗИК ГАЛИНИ БОГДАНІВНИ прозвучав у контексті заявленої теми: "Методичні аспекти вдосконалення профільного навчання географії і біології в школах області". Одним із шляхів поліпшення якості освіти, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах сучасного суспільства є впровадження профільного навчання в тому числі і з географії. Відповідно до Концепції профільного навчання, географія як базовий предмет обов'язковий для вивчення всіма учнями в усіх профілях старшої школи але на різних рівнях: стандартному, академічному і профільному.
На жаль, на сьогоднішній день, перехід до профільної освіти з географії в загальноосвітніх навчальних закладах області є вкрай незадовільним і на це є ряд причин а точніше проблем переходу.
Вирішити їх можна через організацію введення широкого кола курсів (базових, профільних та курсів за вибором) в навчально-виховний процес з географії в школах краю як обов'язкового атрибуту допрофільної підготовки і профільного навчання з предмету, адже саме вони безпосередньо пов'язані з вибором школярами змісту навчання залежно від їхніх інтересів, здібностей, життєвих планів. Значення курсів за вибором допрофільної підготовки для учнів полягає у визначенні ними сфери майбутньої професійної діяльності (професії). Вибір курсів за вибором здійснюється школярами добровільно, але бажано через чітку мотивацію з боку вчителя з ними і з їхніми батьками в плані обізнаності щодо професій, які пов'язані з географічними знаннями. На семінарі учасники мали змогу ознайомитися зі збірником програм курсів за вибором з географії рекомендованих МОН України. Також методистом було зазначено, що однією з причин незадовільного впровадження профільного навчання з географії в області є несвоєчасне забезпечення шкіл навчально-методичним комплектом для викладання предмету і відмічено, що ця причина на сьогодні повністю знята. Щоб вивчення географії в старшій школі було повним і якісним, перш за все вчителям необхідно ознайомитися з нормативними документами та визначити місце предмета в навчальному плані закладу; навчальною програмою, підручником та всіма наявними посібниками. Глюдзик Г.Б. зазначила, що вивчення географії на профільному рівні здійснюється за підручником "Географія", 10 клас (авт. Т. Гільберг, Л. Паламарчук, В. Безуглий). Детальніше методист зупинилася на структурі цього першого українського підручника для профільного вивчення географії.
Методистом було відмічено, що організовуючи впровадження профільного навчання географії в старшій школі вчителям важливо пам'ятати, що основне їхнє завдання не лише в поглибленні знань учнів з предмету, а й у формуванні нових поглядів на все, що відбувається навколо, навчання аналізу, порівнюванню та застосуванню отриманих знань у повсякденному житті, через використання нових технологій, форм та методів навчання.
Проблемам реалізації цілей профільного навчання географії і біології та шляхам їхнього вирішення був присвячений круглий стіл, де учасники семінару могли висловити свої думки. В кінці семінару були підбиті підсумки та вироблені рекомендації, а саме:
- для вирішення ситуації, що склалася, необхідне використання досвіду вчителів-практиків у зв'язку з тим, що переважна більшість учителів до забезпечення профільного рівня географічної та біологічної освіти не готова;
- необхідне навчання вчителів географії та біології для профільної школи в системі післядипломної освіти, яке було би спрямоване на розвиток професійної компетентності вчителя та збагачення системи предметно-методичних знань через сучасні підходи до навчального процесу.
У процесі роботи учасники семінару мали можливість обмінятися досвідом реалізації профільного навчання з географії та біології в загальноосвітніх закладах Закарпаття, відвідати бінарний урок з географії та біології в 11 класі Залужанської ЗОШ І-ІІІ ст. Мукачівської районної ради на тему: "Екологічні фактори. Закономірності впливу абіотичного фактору на організми", який провели керівник методоб'єднання вчителів біології Мукачівського району, вчитель вищої категорії, вчитель-методист БОДНАР НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА та керівник методоб'єднання вчителів географії, вчитель вищої категорії, старший вчитель Мукачівського району ЛЕВЧУК НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА. Відвідавши урок, учасники семінару ще раз мали можливість переконатись в тому, що формування в учнів природничо-наукової картини світу можливе за умови об'єднання в єдине ціле біологічних, географічних, фізичних, хімічних, та інших знань про світ, які всебічно відтворюють об'єктивну реальність. Даний урок продемонстрував головну перевагу бінарних уроків, які ще часто називають інтегрованими, - можливість створення в учнів системи знань, відчуття взаємозв'язку предметів через активну діяльність учнів. Проведення його вимагає від вчителя детальної підготовки класу: запропонувати літературу з теми уроку, порадити узагальнити досвід чи інформацію, придивитись до конкретного явища, виробити навички самостійного одержання знань, роботи з мультимедійними засобами...
Перед початком роботи учасників семінару привітав начальник відділу освіти Мукачівської райдержадміністрації ТОВТ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ.
З основними напрямками роботи районного методичного кабінету, формами роботи методичних об’єднань учителів біології та географії району, зі станом профілізації шкіл району ознайомила гостей завідувач методичного кабінету відділу освіти Мукачівської райдержадміністрації КОЗЕЛ ЛЮБОВ ДМИТРІВНА.
Директор Залужанської ЗОШ І-ІІІ ст. МАТЬОЛА НАДІЯ ВАСИЛІВНА звернулась зі словами привітання до учасників семінару, презентувавши присутнім систему роботи даного навчального закладу як опорної школи предметів природничого циклу.
Особливостям розвитку природничої освіти в умовах профільного навчання був присвячений виступ заступника директора з науково-методичної роботи, завідувач кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, професора ХИМИНЦЯ ВАСИЛЯ ВАСИЛЬОВИЧА, де було акцентовано увагу учасників семінару на проблемах профільного навчання на уроках природничого циклу.
Запровадження профільного навчання, створення профільних шкіл та класів викликано:
- глобалізацією суспільно-політичного та економічного життя, прагненнями переходу України до постіндустріального суспільства та євроінтеграційними процесами;
- необхідністю формувати нове покоління, яке здатне розбудовувати громадянське суспільство;
- бажанням молоді отримати освіту, яка б відповідала міжнародним стандартам, що існують в розвинених країнах;
- переходом від парадигми знань освіти до компетентнісної, обумовленого неможливістю засвоїти всю інформацію, обсяги якої дуже швидко зростають.
Мета профільного навчання - забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.
Основними завданнями профільного навчання є:
- створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;
- виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
- формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;
- забезпечення наступно-перспективних зв'язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.
Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:
- фуркації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);
- варіативності й альтернативності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);
- наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);
- гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);
- діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).
Сьогодні в світі поширені чотири основні форми організації профільного навчання:
- за рівнями складності;
- як підготовка до ВНЗ;
- за сферами соціально-трудової діяльності (гуманітарний, технологічний, сервісний та інші профілі);
- за предметним принципом.
В основу концепції профільного навчання в Україні покладено останню із перелічених форм, яка найповніше відповідає практиці шкільного навчання, є найдоступнішою, передбачає навчання за блоками шкільних дисциплін.
Профіль навчання бажано визначати з урахуванням освітніх потреб замовників освіти; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону; перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді.
Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їхнім змістом. Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге, підготовку до майбутньої професійної діяльності.
Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором. Цим самим забезпечується гнучка система профільного навчання, яка дає змогу обрати старшокласнику індивідуальну освітню програму.
Профільне навчання - найважливіша інновація сучасної школи - сприяє профорієнтації та вибору життєвого шляху особистості, тому керівникам шкіл і вчителям області варто прикласти всі зусилля, щоб воно реалізувалося за схемою.
Реалізації профільного навчання як засобу задоволення освітніх потреб учнів загальноосвітніх шкіл присвятив свій виступ доцент кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін, кандидат фізико-математичних наук ШМАНЬКО ІЛЛЯ ІВАНОВИЧ де обґрунтував, опираючись на основні положення філософії освіти ХХІ століття та діючі законодавчі акти України в галузі загальної освіти, необхідність та доцільність продовження роботи з запровадження профільного навчання у вітчизняній старшій школі. Він відзначив, що педагогічними колективами загальноосвітніх шкіл області проведена значна робота з організаційного, науково-методичного забезпечення допрофільної підготовки та профільного навчання учнів. З'явилися програми профільного навчання та перші підручники для учнів 10-х класів.
Автор звернув увагу присутніх на семінарі методистів районних (міських) методкабінетів і керівників методичних об'єднань на специфіку діяльності вчителів та керівників освітніх закладів України з впровадження профільного навчання в старших класах загальноосвітньої школи в умовах її переходу на 11-річний термін здобуття повної середньої освіти. За нових обставин профільним навчанням будуть охоплені учні 10-11-х класів. Скорочення періоду навчання в режим дворічної старшої школи ставить перед вчителями та керівниками освітніх закладів завдання істотного перегляду змісту освіти учнів випускних класів, ефективного використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій, зміцнення матеріально-технічного рівня навчальних кабінетів.
У виступі доцента Шманька І.І. особливо наголошувалось на тому, що головне покликання сучасної загальноосвітньої школи - задовільнити освітні потреби учнів в умовах надзвичайно швидкого наростання обсягу нової інформації - можливе лише за умови запровадження ефективної допрофільної підготовки учнів та їхнього профільного навчання на завершальному етапі здобуття повної середньої освіти. З урахуванням малої кількості учнів у старших класах, відсутності паралельних класів слід активізувати роботу зі створення регіональних профільних загальноосвітніх навчальних закладів типу шкіл-інтернатів, з використання можливостей шкільних округів, бо альтернативи профільному навчанню за нинішніх умов не існує.
У виступі методиста кабінету природничо-математичних дисциплін, основ економіки та екології ЗІППО БОКОЧ ОЛЬГИ СЕРГІЇВНИ відзначалося, що при втіленні в життя основних завдань профільного навчання біології на сучасному етапі окреслюється низка проблем. Так, великою вадою змісту сучасної шкільної біології (зокрема, на профільному рівні) є тенденція до постійного збільшення обсягу навчального матеріалу. Це веде, зауважила Ольга Сергіївна, до надмірної деталізації у викладенні окремих тем, наявності матеріалу, термінів та понять, не передбачених чинною навчальною програмою, невідповідності навчального матеріалу віковим особливостям дітей, зниження інтересу до предмету. Відбираючи для вивчення матеріал "найбільш важливий", кожен вчитель розуміє це по-своєму. Було відмічено, також, що в 10 класі профільного рівня викладання біології надто великий об'єм програмного матеріалу суто хімічного спрямування, де передбачено виконання багатьох лабораторних і практичних робіт. Матеріально-технічне ж забезпечення шкіл не дозволяє вчителям якісно реалізовувати програму в цій частині.
Методист наголосила на тому, що в діючих сьогодні нормативних документах МОН України (Пояснювальній записці до Програми з біології (профільний рівень) та в "Інструктивно-методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2010-2011 навчальному році" дається чітке роз'яснення виходу з подібних ситуацій.
Проаналізувавши результати моніторингів якості біологічної освіти, Ольга Сергіївна звернула увагу на те, що наші учні губляться сьогодні від незвичного формулювання умови задачі, важко пристосовують знання до ситуації з реального життя, використовують інформацію, подану в графіках, таблицях, діаграмах, малюнках, схемах. Вона пропонує більше використовувати інтерактивні та тренінгові підходи в навчанні біології, застосовувати комп'ютерні засоби, за яких учень може вільно проявляти свої здібності та нахили і які створюють творчу атмосферу на уроках. Вони стимулюють учнів оволодівати знаннями та допомагають оцінити їх на практиці, організувати дослідницьку творчу діяльність, формують навички самостійного добору та аналізу інформації.
Професійному самовизначенню школярів, вважає методист, сприяє, також, і робота з обдарованими дітьми. Адже досить легко визначити схильність школяра до того чи іншого виду діяльності, тієї чи іншої професії, якщо він бере участь у змаганнях, олімпіадах, роботі МАНУ, турнірах, конкурсах, презентаціях. Вона додала, що цього року учні нашої області вперше взяли участь у фінальному етапі ХІХ Всеукраїнського турніру юних біологів. На даний час багато учнів працюють над екологічними проектами, які представлять на обласному та всеукраїнському етапах Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології, МАНУ.
Виступ методиста кабінету природничо-математичних дисциплін ЗІППО ГЛЮДЗИК ГАЛИНИ БОГДАНІВНИ прозвучав у контексті заявленої теми: "Методичні аспекти вдосконалення профільного навчання географії і біології в школах області". Одним із шляхів поліпшення якості освіти, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах сучасного суспільства є впровадження профільного навчання в тому числі і з географії. Відповідно до Концепції профільного навчання, географія як базовий предмет обов'язковий для вивчення всіма учнями в усіх профілях старшої школи але на різних рівнях: стандартному, академічному і профільному.
На жаль, на сьогоднішній день, перехід до профільної освіти з географії в загальноосвітніх навчальних закладах області є вкрай незадовільним і на це є ряд причин а точніше проблем переходу.
Вирішити їх можна через організацію введення широкого кола курсів (базових, профільних та курсів за вибором) в навчально-виховний процес з географії в школах краю як обов'язкового атрибуту допрофільної підготовки і профільного навчання з предмету, адже саме вони безпосередньо пов'язані з вибором школярами змісту навчання залежно від їхніх інтересів, здібностей, життєвих планів. Значення курсів за вибором допрофільної підготовки для учнів полягає у визначенні ними сфери майбутньої професійної діяльності (професії). Вибір курсів за вибором здійснюється школярами добровільно, але бажано через чітку мотивацію з боку вчителя з ними і з їхніми батьками в плані обізнаності щодо професій, які пов'язані з географічними знаннями. На семінарі учасники мали змогу ознайомитися зі збірником програм курсів за вибором з географії рекомендованих МОН України. Також методистом було зазначено, що однією з причин незадовільного впровадження профільного навчання з географії в області є несвоєчасне забезпечення шкіл навчально-методичним комплектом для викладання предмету і відмічено, що ця причина на сьогодні повністю знята. Щоб вивчення географії в старшій школі було повним і якісним, перш за все вчителям необхідно ознайомитися з нормативними документами та визначити місце предмета в навчальному плані закладу; навчальною програмою, підручником та всіма наявними посібниками. Глюдзик Г.Б. зазначила, що вивчення географії на профільному рівні здійснюється за підручником "Географія", 10 клас (авт. Т. Гільберг, Л. Паламарчук, В. Безуглий). Детальніше методист зупинилася на структурі цього першого українського підручника для профільного вивчення географії.
Методистом було відмічено, що організовуючи впровадження профільного навчання географії в старшій школі вчителям важливо пам'ятати, що основне їхнє завдання не лише в поглибленні знань учнів з предмету, а й у формуванні нових поглядів на все, що відбувається навколо, навчання аналізу, порівнюванню та застосуванню отриманих знань у повсякденному житті, через використання нових технологій, форм та методів навчання.
Проблемам реалізації цілей профільного навчання географії і біології та шляхам їхнього вирішення був присвячений круглий стіл, де учасники семінару могли висловити свої думки. В кінці семінару були підбиті підсумки та вироблені рекомендації, а саме:
- для вирішення ситуації, що склалася, необхідне використання досвіду вчителів-практиків у зв'язку з тим, що переважна більшість учителів до забезпечення профільного рівня географічної та біологічної освіти не готова;
- необхідне навчання вчителів географії та біології для профільної школи в системі післядипломної освіти, яке було би спрямоване на розвиток професійної компетентності вчителя та збагачення системи предметно-методичних знань через сучасні підходи до навчального процесу.
Галина ГЛЮДЗИК, Ольга БОКОЧ,
методисти кабінету природничо-математичних дисциплін основ економічних знань та екології ЗІППО