На цій аматорській світлині, зробленій у 1996 році, зафіксовано мить наукового життя нашого інституту: діяльність аспірантури. Організована з ініціативи професора Василя Химинця, вона відчинила двері в науку десяткам педагогів–практиків, організаторам освіти. Це були часи перебудови освітньої системи в Україні, коли виникали нові заклади і відчувався чималий запит на науковців. В аспірантурі при ЗІППО складали іспити викладачі та методисти, вчителі та керівники шкіл. 14 із них згодом успішно захистили педагогічні дисертації.
Що ж на світлині? Після складання кандидатського іспиту на кафедрі педагогіки та психології зібрались у тісному колі на традиційний чай професори Василь Гомоннай, Василь Химинець, Степан Жупанин, Микола Зимомря, доцент Марія Баяновська. А здобувачі – Петро та Тетяна Кіндюхи, Петро та Лідія Ходаничі, Юліана Сергійчук, Людмила Гайналій, Марія Кухта, ще десь за кадром – Іван Небесник та Петро Гаврилко, Василь Кузан… Задоволений професор Гомоннай (із квітами в центрі) не приховує радості від того, що в педагогіку йде гарне поповнення, він називає іменинників «мої спудеї», а когось і з любов’ю – «синку»…
Такі миттєвості не забуваються.