Видатні постаті Закарпаття

Мушинка, мушечка, бджола, Душа трудна, свободоносна, Що Україну підняла Понад Карпат незламні кросна, Всіх наших міст і волостей З’єднала магістралі й тропи… Оцé наш пряшівський Мойсей, Укроп із подихом Європи. Стоїть його книжок стіна – Ставай, небоже, навколінки, Життя і правди глибина Там світять з кожної сторінки. Печаль, зажура, розпач, мла, Навіяні згори й з […]

До дев’яностоліття Степана Жупанина (1936-2005)  Його ім’я перекладається з грецької мови як «вінок», а твори сьогодні сприймаються поетичним вінком духовного саду України. У них відсвічують карпатські сніги, пахнуть стрункі смереки й гірські луки, видзвонюють срібні карпатські потоки та дзеленькочуть дзвониками полонинські отари. Вірші поета назавжди вписані в золоту скарбницю української літератури для дітей, вони введені до шкільних програм і підручників, покладені на

(22 листопада 1956 року ‒ 13 серпня 2025 року) Цього серпня після важкої виснажливої хвороби відійшла у засвіти мудра вчителька, прекрасна поетка, надзвичайна жінка Василина Михайлівна Кордонець. Уже сорок днів світ живе без Василини. Кажуть, що на 40-й день після смерті людини душа остаточно залишає земний світ і вирушає до суду, після чого їй визначається

Уже шостий травень минає, як відійшов до Господа по зарплатню Дмитро Кремінь… Чи змінився світ без нього? Певно, що так. Як писав Петро Скунць, «збідніло людство на одну людину», «осліпнув всесвіт на одну зорю»… Чи став той світ кращим? Знову ж, певно, що ні. Триває кровожерлива війна… Кращі сини України кладуть свої голови за вічні

Яскравим сонцем і буйноцвіттям трав зустріла нас батьківщина Юрія Станинця. Поціновувачі його таланту, науково-педагогічні працівники Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти та Ужгородського національного університету, а також поважне товариство «Дерева Мого Життя» давно мали намір поклонитися Боржавській долині за її достойного сина. У ці пропам’ятні дні (відійшов у вічність о. Юрій Станинець 11 квітня 1994 року)

8–9 березня – традиційно Шевченківські дні в кожному містечку і селищі України. Його поезія завжди з нами – у всі найкритичніші моменти нашої історії. Так є сьогодні. Переглянути повний текст з ілюстраціями

Українська нація упродовж драматичної історії свого розвитку завжди видавала з себе величні постаті в різних ділянках науки і культури, яких ніколи не огорне темінь забуття і в духовності яких нація немовби виправляла свій історичний ріст. Вона подарувала людству цілу плеяду вчених та винахідників, письменників, поетів, композиторів, просто «чорноробів українського письменства», що принесли нації світову славу

Леонід Бачинський – будівничий закарпатського ПЛАСТу. 28 лютого 2025 року йому виповнилося 129 років від дня народження. Бачинський Леонід (псевдоніми: Л. Б., Л. Бач., Вуйко Квак, Л. Прижмуренко, Леонід Прижмуренко, Прижмурене Око, Примружене Око, Стрий Орел та ін.) (*28.02.1896, м. Катеринослав (нині – м. Дніпро) – † 25.06.1989, м. Денвер, штат Колорадо, США. Похований на

Степан Клочурак (1895–1980) 27 лютого 2025 року минає 130 років від дня народження Великого Закарпатця – Президента Гуцульської Республіки Степана Клочурака. Народився Степан Степанович Клочурак 27 лютого 1895 року в с. Чорна Тиса Рахівського району в багатодітній родині. Вчився в Ужгородській і Марморош-Сиготській гімназіях. У 1914 році поступив у правничу академію у Сиготі, яку через

27 лютого 2025 року минає 115-а річниця з дня народження письменника, археолога, етнографа, філософа Федора Потушняка, чий внесок у розвиток літератури і науки Закарпаття важко переоцінити. Навіть через роки після смерті його працями захоплюються археологи в Україні й поза її межами. Утім за життя Федора Михайловича не просто недооцінювали, а й намагалися морально знищити, бо як