80 років

Гостьова лекція (лекція-зустріч) – це формат навчання, який дозволяє здобувачам освіти спілкуватися з фахівцями та отримувати нові знання. За довідниками, це інтерактивний навчальний захід, на який запрошується зовнішній фахівець, практик для викладання певної теми. Цей формат поєднує теоретичні знання з реальним практичним досвідом, підвищуючи якість навчання. Мета гостьової лекції – підвищити мотивацію до самовдосконалення, поєднати […]

Мурані-Мейсарош Георгіна Іванівна (29.09.1909, с.Нересниця, тепер Тячівський р-н Закарпат. обл. – 08.10.2001, м.Ужгород) – педагог. По материній лінії – з роду письменника Івана Сільвая. Мама померла, коли дівчинці виповнилось шість років. Закінчила початкову школу в с.Березові. З 1919 живе в Ужгороді, де батько працює вчителем математики в гімназії. Після закінчення на відмінно Ужгородської гімназії працює вчителькою

Доля привела його в цей світ у найстрашніший рік для України, рік, коли кожного дня тисячі старих, малих і ненароджених вмирали жахливою голодною смертю за рішенням окупаційної московської влади, що вирішила штучним Голодомором 1932-1933 років приборкати свободолюбний українських дух. До того ж його науковою колискою була вся Україна від суворих степів багатостраждального Донбасу до старезних

Він жартував, що народився в день піонерів, і не любив свій день народження, часто у ці теплі травневі дні кудись виїжджав. Педагог, доцент, організатор освіти, Михайло Іванович Талапканич народився 19 травня 1946 року в гірському селі Репинне Міжгірського району. Ще дитиною разом з сім’єю переселився на південні простори Закарпаття (була така необхідність у радянські часи: заселити покинуті

Магула Іван Михайлович (25.09.1923, с. Дубове, тепер Тячівського р-ну – 16.08.2006, м. Хуст) – педагог, організатор освіти, директор першої на Закарпатті школи-інтернату, яка була відкрита в Хусті 1956 року. Народився в багатодітній робітничій сім’ї, навчався в народній школі с. Дубове, закінчив Хустську гімназію та історичний факультет УжДУ. Під час угорської влади переслідувався жандармерією і був

Павло Кукуруза (1896‒1978) ‒ видавець, редактор, літератор і державний бібліотекар, який зробив вагомий внесок у розвиток національно-культурного життя Закарпаття у 1920 –1930-х роках ХХ століття. Павло Кукуруза народився 4 березня 1896 року в Новій Ушиці в родині відомого подільського пасічника. 1917 року закінчив Переяславську гімназію. 1918 року вступив до новоствореного Камʼянець-Подільського державного українського університету. Навчався

– одна із форм підвищення кваліфікації вихователів кінця ХІХ ст. Положення законодавчих актів 1890-х рр., що стосувалися розвитку дошкільного виховання, стали поштовхом до формування і такої форми підвищення кваліфікації вихователів, як короткотривалі курси. Їх запровадило Міністерство освіти і культу Угорщини в 1891р. Такі курси проводилися в різних містах Угорщини (Будапешті, Годмезеввашаргеї, Левочі, Мукачеві). У більшості,

Василь Михайлович Петечук народився 15 листопада 1954 року в селі Руське Поле на Тячівщині в багатодітній сім’ї. Його мама, Юлія Петечук, була добре знана і шанована в рідному селі: вона, все своє життя працюючи акушером-гінекологом, майстерно допомагала з’являтись на світ діткам у родинах односільчан. Нашу однокурсницю, односільчанку Василя Михайловича, за її розповіддю, навіть назвали на

Він перший визначний дитячий поет радянського періоду, народжений та творчо сформований на Закарпатті, твори якого введені в програми та підручники початкової школи та дошкілля в Україні. Перший народжений на Закарпатті науковець, який став доктором педагогічних наук не з історії педагогіки (таким був професор В.В.Гомоннай), а доктором – з дослідження процесу виховання, естетичного та духовного розвитку дитини.

На жаль, ця тема понині ще не була об’єктом прискіпливого вивчення науковців, однак у ній, як у краплі води, віддзеркалюються тенденції розвитку освіти, у ній проглядається досвід співпраці, який, вочевидь, став би в пригоді майбутньому розвитку освітнього простору в краї. Саме з проєкції на останнє спробуємо коротко оглянути співпрацю найдавніших вищих освітніх закладів Закарпаття. Ужгородський