З приходом до керівництва Інститутом Ірини Семенівни Котової відбувається реформа загальноосвітньої школи в Україні. Школа отримує нову назву: «Загальноосвітня, трудова, політехнічна школа із виробничим навчанням». Здійснюється перехід на восьмирічне навчання. Це вимагало значних змін у діяльності Інституту, оновлення його змісту, форм і методів роботи. Тому змінюється планування роботи Інституту, удосконалюється робота кабінетів та методистів. Звертається підвищена увага на вивчення кращих здобутків передової педагогічної науки та педагогічного досвіду.
З цією метою Ірина Семенівна організовує поїздки групи кращих педагогів області та методистів Інституту в м. Липецьк Московської області, Київ, Львів, Севастополь, Сталіно та ін. для ознайомлення з досвідом роботи. Липецький досвід набуває широкої популярності серед освітян області. Він пропагується на курсах підвищення кваліфікації вчителів усіх категорій. Інститут видає методичні рекомендації щодо його впровадження. Створюються опорні та школи передового педагогічного досвіду з цих питань.
Значну роль у їх створенні і діяльності відіграв тодішній заступник директора Інституту В. І. Герзанич. Зростає кількість республіканських та всесоюзних нарад, у яких беруть участь методичні працівники Інституту. Відповідно в області проводяться науково-практичні конференції, семінари, диспути з питань поліпшення викладання навчальних предметів та підвищення рівня знань, умінь і практичних навичок учнів. Щоквартально видаються методичні бюлетені з проблем поширення передового педагогічного досвіду, контролю за станом викладання навчальних предметів, з досвіду використання навчального кіно на уроках, з досвіду роботи учнівських виробничих бригад, молодіжних організацій, естетичного виховання учнів та ін. Започатковується проведення предметних днів та тижнів у школах. Проводяться обласні наради-семінари керівників шкіл, семінари-практикуми громадських методистів, зльоти юних краєзнавців, керівників учнівських виробничих бригад та ін.
Реформа загальноосвітньої школи сприяла значному зростанню вимог до органів народної освіти і їх методичних служб. В Інституті збільшується кількість навчально-методичних кабінетів та їх працівників.
Підготувала Н. Ребрик за матеріалами «Педагогічної енциклопедії Закарпаття»