28 червня 1951 р. в с. Раково Перечинського (нині Ужгородського р-ну) Закарпатської області народився Ходанич Петро Михайлович ‒ письменник, літературознавець, різьбяр по дереву, педагог. Член Національної спілки письменників України (1984) і Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1995). Кандидат педагогічних наук, тема дисертації, захищеної в Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова ‒ «Педагогічна та освітньо-культурна діяльність українських письменників-емігрантів на Закарпатті в міжвоєнний період (1919-1939)» (2000). У 2002 р. здобув вчене звання доцент. Заслужений майстер народної творчості України (2021). Лауреат обласної літературної премії імені Ф. Потушняка (2001, 2006, 2008, 2012, 2019, 2021); Всеукраїнських: імені І. Вільде (2009), імені Зореслава (2013); Міжнародної ‒ «Карпатська корона» (2010). Лауреат обласної премії у галузі монументального мистецтва ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2017).
Мистецьку освіту здобував в Ужгородському училищі прикладного мистецтва (1970), після закінчення строкової військової служби навчався в Московському літературному інституті ім. М. Горького (1980). Працював художником у Закарпатському комбінаті Художнього фонду України (1973-1985). Був відповідальним секретарем Закарпатської організації Спілки художників України, очолював обласну організацію Всеукраїнського Товариства книголюбів. Упродовж 2005-2012 рр., очолював Закарпатську організацію НСПУ.
Педагогічну діяльність розпочинав як викладач-сумісник в Ужгородському училищі прикладного мистецтва (1980-1985). У наступні роки – викладач, доцент Ужгородського інституту інформатики, економіки і права (1995-2004), з 2004 і до виходу на пенсію у 2024 ‒ доцент Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти.
Дебютував як оповідач в армійських газетах 1970-1972 рр., але справжнім літературним дебютом вважає оповідання «Юлька» в газеті «Радянське село» (1975). Друкувався в журналах «Київ», «Січеслав», «Дзвін», «Вежа», «Малятко», «Дукля», «Дружно вперед» (обидва останні ‒ Словаччина), чисельних альманахах, збірниках та антологіях. Автор книг оповідань та повістей «Тиждень у горах» (1983), «Степанова земля» (1988), «Портрет орендатора» (Нариси, 1992), «Міст через Тису» (2001), «Знак дракона» (2005), «Косіння трави» (2011), «Руки для майстра» (Вибр. тв. 2018); романів – «Таємниця капища Перуна» (2008), «Втеча, або Тиха моя Вітчизна» (2021), «Жінка в зеленій сукні» (2025); драматичних творів – «Синдром ER» (1996), «Полонинські чари» (2012), «Свобода під заставу» (2012), «Будителі, або Віват імператор!» (2017), «Віденське дзеркало» (2018), «Поїзд о п’ятій вечора» (2025).
Петро Ходанич ‒ автор ідей і упорядник антологій «Закарпатське оповідання ХХ століття» (2002), «Kárpátokon Innen És Túl» («По обидва боки Карпат», угр. мова, 2010; монографій «Письменники Срібної землі» (2006) і «Дерев’яна пластика Закарпаття» (2020, співавт. М. Ходанич); «Педагогічна освіта на Закарпатті» (2003, співавт. В. Гомоннай); він співавтор «Педагогічної енциклопедії Закарпаття: у 2 томах» (2021-2022). Окремі твори Петра Михайловича перекладені на угорську, словацьку, німецьку, російську, чеську мови.
Коло наукових досліджень П. Ходанича ‒ педагогічна освіта на Закарпатті, історія та методика педагогіки, літературознавство та мистецтвознавство. Як дослідник культурно-освітнього середовища Закарпаття, опублікував більше 150 наукових статей. Він автор і співавтор навчальних програм курсу «Література рідного краю» для шкіл області, чисельних навчально-методичних видань із літературної та мистецької освіти, етики та естетики. Окремими книгами вийшла монографія «Педагогічна та освітньо-культурна діяльність українських письменників-емігрантів на Закарпатті в міжвоєнний період (1919-1939)» (1999), збірник статей «Шляхом пізнання» (2011).
П. Ходанич успішно працює як різьбяр по дереву, автор творів круглої та рельєфної пластики, багаторазовий учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних (Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія) художніх виставок. Створив низку творів сакрального різьбярства: іконостаси, престоли, жертовники, аналої та ін. у храмах Закарпатської області. У 2018 р. вийшов друком альбом його творчих робіт «Сповідь: скульптура, різьбярство, сакральне мистецтво».
Василь Густі, письменник. Календар «Просвіти» на 2026 рік
