Ідеологія в освіті Закарпаття (від гр.: прообраз) – організована у систему сукупність поглядів у формі настанов, гасел, документів, філософських концепцій, моделей в освіті. Освіта формує світогляд як систему поглядів на світ і місце людини в ньому та виконує певні завдання, висунуті державою, в якій вона функціонує. Тому ідеологія в освіті відіграє наріжну роль, а її прояви наскрізні. У часи функціонування чужих держав на Закарпатті панівною була ідеологія насадження не властивих місцевому населенню цінностей, у представників корінного народу Закарпаття відбирали право на вивчення своєї мови, культури, їм не доносилась правдива інформація про історію, а в характері цінувалась поступливість, послужливість владі, покірність – таким чином в закарпатоукраїнців формувався комплекс меншовартості, в основі якого була втрата власної та національної гідності. Письменник Юрій Керекеш неодноразово повторював: «Якщо закарпатці не втратили протягом тисячоліття материнської мови й культури, то тільки тому, що переважна більшість народу була малограмотною». Тільки найбільш сильні в духовному плані особистості навіть в умовах чужомовних та чужокультурницьких експансій зуміли навчатися в агресивному до всього «руського» середовищі, не втративши почуття патріотизму, зв’язків зі своїм народом (О. Духнович, М. Лучкай, В. Ґренджа-Донський, О. Маркуш, О. Фединець та ін.).
Ідеологія в освіті виражається через її зміст – як інтерпретацію фактів та явищ у підручниках, з уст учителя, а також через систему виховання як формування традицій та цінностей. У радянські часи на Закарпатті освітою формувався тип непоступливої в переконаннях людини авторитарної системи, тоталітарного суспільства, у діях якої прослідковувалась би відданість ідеалам соціалізму, непримиренна позиція до класових ворогів. Дисципліна у всіх сферах, уніфікація ідентичності, колективізм і культивування відданості системі – ознаки, що характеризували виховання радянського часу.
У часи Незалежності в школах Закарпаття панує як національна українська ідея, демократична педагогіка, дитиноцентризм, так і плюралізм поглядів, толерантність у ставленні до інших культурних проявів, що і лежить в основі ідеології в освіті.
Підготувала Лідія Ходанич за матеріалами «Педагогічної енциклопедії Закарпаття»