Він народився у великій селянській родині в селі Кальник на Мукачівщині, де була завжди в пошані книжка. Батько Михайло передав любов до читання своїм чотирьом синам, які згодом пов’язали своє життя з «духовним хлібом» і стали культурно-освітніми діячами нашого краю.
Дмитро – літературознавець, культурно-освітній діяч, відмінник освіти. Закінчив Мукачівське педагогічне училище, філологічний факультет Ужгородського держуніверситету (1964). Працював учителем у с. Розтоки на Рахівщині (1958-1959), згодом – у школах Артемівська й Маріуполя на Донеччині (1964-1967), завідувачем кабінету Закарпатського інституту вдосконалення вчителів (1967-1974); редактором, завідувачем редакції художньої літератури, провідним редактором видавництв «Карпати» та «Закарпаття» в Ужгороді.
Друкуватися Дмитро Федака почав ще зі студентських років у колективних наукових збірниках, газетах, календарях товариства «Просвіта». Основні публікації – літературні портрети, огляди, статті, рецензії з української літератури, літературного краєзнавства, життя і творчості українських письменників та культурних діячів Закарпаття. Він працював над розробкою проспекту та випуском багатотомної «Бібліотеки «Карпати»». Один з ініціаторів видання серії «Народна бібліотека», книг бібліотеки факсимільних видань, які представляють минуле Закарпаття.
Упорядник та автор вступних статей і приміток до книг серії «Письменство Закарпаття» В. Ґренджі-Донського (2002-2003), І. Ірлявського (2002), О. Духновича (2003), Ю. Боршоша-Кум’ятського (2005), а також «Антології українських письменників Словаччини» (2006). Має низку літературно-критичних статей про українських письменників Пряшівщини, зокрема І. Яцканина, С. Макару, І. Галайду, В. Дацея, І. Мацинського та ін.
Лауреат обласної літературної премії ім. Ф.Потушняка (2014), Всеукраїнської – ім. Зореслава (2015).
Свого часу, від імені письменницької громади, Петро Ходанич писав про Дмитра Федаку таке: «Людина цікавої і непересічної долі, він присвятив своє життя педагогіці й літературі. Після закінчення філологічного факультету Ужгородського державного університету відкривав таїну слова школярам на Донеччині, згодом навчав учителів, працюючи завідувачем кабінету виховної роботи та української мови й літератури Закарпатського інституту вдосконалення вчителів. І увесь час прискіпливо вивчає красне письменство. Федаківські літературні портрети, літературознавчі та критичні статті, огляди, рецензії присвячені творчості зачинателів новітньої закарпатоукраїнської літератури – О.Маркуша, Ф.Потушняка, Л.Дем’яна, Д.Вакарова. Він аналізує творчість І.Чендея, П.Скунця, В.Ладижця і ще десятків письменників із Закарпаття, Буковини, Прикарпаття, Пряшівщини».
Більше двадцяти років редагував Дмитро Михайлович книги у Всеукраїнському видавництві «Карпати». Завдяки його старанням виходять у світ твори С.Пушика, П.Скунця, І.Чендея, В.Колодія, В.Вароді, В.Ігната, В.Кохана, Д.Кешелі, В.Густі та інших відомих авторів, які представляють сучасну українську літературу. Особливе місце у творчому доробку Д.Федаки посіла підготовка видань багатотомної тематичної серії «Бібліотека “Карпати”», а згодом «Народної бібліотеки», яка потішила сучасних читачів творами Юрія Станинця, Марка Бараболі, Олександра Духновича.
23 жовтня минулого року в Літературному музеї Закарпаття – філіалі Закарпатського художнього музею ім.Й.Бокшая – відбулася презентація книжкової виставки з нагоди 85-річчя літературознавця, редактора, видавця Дмитра Федаки. Завідувач філіалу письменник Василь Густі, відкриваючи виставку, наголосив, що тут відібрано лише знакові видання книжок, відредагованих Д.М.Федакою, оскільки охопити і представити всю колосальну роботу (близько однієї тисячі відредагованих та укладених ним книг зі вступними статтями, примітками) неможливо.
Нагадаємо, що завдяки Д.Федаці прийшли до читача книги із серій «Карпати», «Народна бібліотека», «Письменство Закарпаття», фундаментальна антологія поезії і малої прози українських письменників Словаччини, двотомник «Реабілітовані історією», а також «Щастя і горе Карпатської України: Щоденники. Спогади», «Я теж українець: Публіцистика» В.Гренджі-Донського, «Брості: Твори» І. Ірлявського, «З наказу роду: Твори» Ю.Боршоша-Кум’ятського, вибрані поезії Ф.Потушняка, А.Патруса-Карпатського, «Історія карпатських русинів» М.Лучкая у 6-и тт., а також історико-краєзнавчі нариси – книги про села Ромочевиця і Медведівці Мукачівщини, Новоселиця Перечинщини, Келечин і Синевирська Поляна Міжгірщини, цілий ряд пісенних, зокрема фольклорних, збірок, кілька чисел відродженого краєзнавчого часопису для дітей «Наш рідний край»…
Дмитро Федака був, до речі, одним із ініціаторів і засновників крайового книжкового фестивалю «Книга-фест», який відбувається щороку й нині.
Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти пишається тим, що в його стінах у 1967-1974 рр. вивчав потреби вчителів у «духовному хлібі» – крайовій літературі і складав свою життєву програму заповнення «білих плям» у літературному краєзнавстві, за висловом В.Густі, «найкращий редактор книг на Закарпатті останнього півстоліття».
Підготувала Лідія Ходанич за виданнями «Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття»» (2007), «Педагогічна енциклопедія Закарпаття» (Т. 2, 2022), «Календар «Просвіти» на 2026 рік»
