У всі часи вчитель в Україні був не лише носієм знань, а й моральним орієнтиром для суспільства. І коли над Батьківщиною нависала загроза, саме ці люди, які вчили дітей любити рідну землю, ставали її захисниками.
Від 2014 року російсько-українська війна торкнулася кожного куточка нашої держави, зокрема й мирного Закарпаття. Її кровопролитна історія – це не лише історія солдатів, це ще й історія вчителів, які за покликанням мали б формувати світогляд за партами, а вони взяли до рук зброю замість указки, а шкільний клас замінили на окопи, щоб захистити право своїх учнів на вільне й мирне життя.
Їхній подвиг – це не лише про фронт, це про невидиму нитку відповідальності, яка зʼєднує покоління й утверджує націю. Від 2014 року й донині десятки вчителів Закарпаття змінили класні кімнати на фронтові траншеї, підтверджуючи, що справжній учитель не тільки навчає, а й захищає.
Із початку війни вчителі з різних куточків Закарпаття добровільно вступали до лав Збройних сил України, Національної гвардії, добровольчих батальйонів та підрозділів територіальної оборони.
Серед них – Василь Швардак, учитель фізкультури з Виноградівщини, який у 2022 році приєднався до 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Після служби він повернувся до школи, де не тільки відновив викладання, а й започаткував патріотичні заходи для молоді.
Інший приклад – Іван Ковач, учитель історії з Мукачева, який ще у 2015 році став до лав ЗСУ. Після повернення з фронту він продовжив викладати історію, виховуючи нове покоління свідомих українців.
Та, на жаль, не всі мали змогу повернутися до мирного життя. Ми з глибоким сумом згадуємо наших загиблих героїв:
- Василь Белей, вчитель фізкультури з Ужгородського району, який загинув на сході України під час виконання бойового завдання.
- Дмитро Шаленик, вчитель фізкультури із села Климовиця Іршавської громади, загинув 12 травня 2022 року, захищаючи Україну від російських окупантів із 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
- Олександр Ковач з Хустщини, педагог трудового навчання, що віддав своє життя під Бахмутом у 2023 році.
- Іван Лендєл із Великоберезнянщини, який загинув у 2023 році на сході України.
- Василь Мацола з Мукачівщини, викладач історії та правознавства, полеглий під Бахмутом у 2022 році.
- Михайло Фекета з Тячівщини, учитель початкових класів, який загинув на Донеччині у 2023 році.
- Тарас Гурніш ‒ педагог Руськокомарівського ліцею, який загинув в районі населеного пункту П’ятихатки Запорізької області 15 червня 2024 року.
- Василь Габрусь, вчитель Ужгородського ліцею № 15, добровільно мобілізувався в перші дні повномасштабного вторгнення, загинув 16 січня 2025 року під час виконання бойового завдання, захищаючи Україну.
Ці люди – це не вигадані персонажі з підручників. Це наші сучасники, наші колеги й земляки, котрі своїм прикладом підтвердили справжнє значення слова «патріот».
Ця жахлива війна зачепила кожну українську родину. І нашого невеликого колективу вона теж торкнулася. Чоловіки, сини, брати ‒ рідні і друзі ‒ наших колег захищають Україну від жорстокого ворога.
Участь учителів Закарпаття у війні – це не тільки особистий подвиг, а й вагомий внесок у загальнонаціональний опір. Вони довели, що учитель – це не лише провідник знань, а й воїн, захисник, наставник на полі бою й у мирному житті.
Наш обов’язок – не забути їхній подвиг і продовжувати виховувати молоде покоління в дусі патріотизму, мужності й любові до рідної землі.
Слава Україні! Героям слава!