Баконій Золтан Степанович (1916, с. Невицьке, Ужгородський р-н, Закарпат. обл. – 14.01.1989, м.Ужгород) – педагог-новатор, заслужений учитель України, лауреат премій ім. Д. Вакарова, К. Ушинського. Навчався в Ужгородській гімназії, Ужгородській вчительські семінарії, малюванню навчався у Й. Бокшая. Працював учителем малювання – 1935-1936 р. у с. Новоселиця на Тячівщині, 1936 р. – у Тячеві, з грудня 1936 по серпень 1938 – у с. Урмезієво (Руське Поле) на Тячівщині, Шандрово (Олександрівка) на Хустщині, автор статей у педагогічній пресі з новітніх методів естетичного навчання і громадянської освіти.
У період угорської окупації (1939-1944) був під наглядом поліції. Після війни працює в Ужгороді, з 1947 р. викладач щойно створеної студії образотворчого мистецтва в Ужгородському будинку піонерів і школярів, яку згодом перетворив у авторську художню школу і очолював її понад 40 років. Студію відвідували не тільки ужгородські школярі, а й діти з Великоберезнянщини, Перечинщини, Берегівщини. З майже 4 тисяч постійних студійців більше 300 пов’язали своє життя з професіями архітектора, живописця, скульптора, графіка, мистецтвознавця. В основі методики педагога ‒ розвиток креативних здібностей дитини в процесі набуття фахових основ з рисунка, живопису, композиції, особливо відстоював творчу свободу. Діти вивчали складні техніки аплікації й мозаїки з паперу, ліногравюри; займалися вітражами, інтарсією; ліпили з пластиліну та глини, малювали з натури. У своїй методиці практикував пленерний живопис, запрошуючи до роботи з дітьми відомих митців. Студійцями в різні роки були відомі художники І. Віг, А. Бурдейний, В. Ганзел, І. Семан, В. Приходько, В. Скакандій, Й. Райнінгер (Черній), С. Біба, А. Томчаній, І. Кліса, В. Павлишин, О. Наурсков, Л. Яшкіна, Н. Пономаренко, П. Ходанич, М. Пуглик-Белень, М. Сирохман, П. Пилюгін та ін.
Золтан Баконій – ініціатор створення профільного табору «Юний художник», що працював двічі на рік – взимку та влітку (переважно на базі Свалявської школи-інтернату). У 1977 р. табір перетворений на республіканський, завдяки чому сюди приїжджали юні таланти з Києва, Харкова, Дніпропетровська, Сімферополя, Луганська, Донецька, Житомира, Полтави, Вінниці, Сум, Миколаєва, Херсона, а також Північної Осетії. Організував десятки школярських виставок малюнка, пересувних експозицій, конкурсів малюнка на асфальті в Ужгороді. Його учні – учасники та переможці міжнародних виставок у Канаді, Польщі, Румунії, Лаосі, Чилі, США, Бельгії, Франції, Угорщині, Чехії та Словаччині, Італії, Німеччині, Польщі, Малі, Греції, Японії. Загалом твори юних художників із Закарпаття було показано в 51 країні світу.
Автор підручника для початкової школи «Уроки малювання у початковій школі. З досвіду роботи» (1957).
У с. Невицькому на родинному будинку педагога встановлено пам’ятну дошку, а в ужгородському Палаці дітей та юнацтва його ім’ям названа студія образотворчого мистецтва і встановлено бронзову меморіальну дошку (скульптор Б. Корж). Ім’ям З. Баконі названий провулок в Ужгороді.
За матеріалами «Педагогічної енциклопедії Закарпаття» (автор П. М. Ходанич)
