Перед Інститутом вдосконалення вчителів (сьогодні це – Комунальний заклад «Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти» Закарпатської обласної ради) від часу його створення стояло чітко визначене завдання: забезпечити підвищення рівня кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти, їхнє ідейно-політичне та науково-методичне вдосконалення. Як зазначає дослідник історії освіти Закарпаття професор Василь Химинець, «динамізм, послідовний розвиток інституту, удосконалення форм і методів підвищення кваліфікації – характерні ознаки діяльності його працівників у всі роки існування цього навчального закладу».
50-60-ті роки минулого століття – період становлення злагодженої системи роботи всіх ланок, яка б оптимально відповідала на запити освітнього процесу. У 70-х роках система методичної діяльності вдосконалюється через спрямування на творчість педагога, на його здатність використовувати досягнення науково-технічного прогресу. Практикуються інтегровані уроки, «школа під голубим небом» В. Сухомлинського; метод дослідження стає провідним у все більш поширеній кабінетній системі шкільного навчання.
У 80-90-х роках акцент у післядипломній педагогічній освіті робиться на пошуках інноваційних форм та методів, зокрема вивчається та пропагується проблемний метод навчання та блокова система викладу матеріалу, диференційований та особисто-орієнтований підходи, «виховання успіхом»; широко пропагуються авторські системи В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової. В Інституті збирається та описується досвід передових педагогів Закарпаття, на основі зібраної картотеки ведуться наукові дослідження з методики педагогіки. Посилюються зв’язки з Центральним інститутом при АПН України, де проходять стажування педагогічні та науково-педагогічні кадри обласної ланки ППО.
У 1990-2000 рр. вводяться в дію нові відкриття, пов’язані з комп’ютерними технологіями, і тому заняття в комп’ютерних класах стають обов’язковими для всіх напрямів післядипломної педагогічної освіти. А також заповнюються «білі плями» історії та культури: із забуття повернуто сотні імен Розстріляного відродження, Празької весни, Карпатської України; зміна ідеологічних орієнтирів приносить зміни у зміст освіти. Повернення до національних історії та буття, етнічних традицій та звичаїв стає пріоритетним у вихованні та навчанні. У середніх школах з’являються школа та класи зі словацькою мовою навчання, посилюється етнічна спрямованість ромських шкіл, працює недільна польська школа.
У ХХІ столітті пріоритетом стає демократизація та гуманізація освітніх процесів, що є ключовим в найбільшій освітній реформі часів Незалежності ‒ Нова українська школа. Працівники інституту активно включаються в роботу написання навчальних програм, підручників та посібників. Особливо результативний цей процес у задоволенні потреб шкіл з угорською мовою навчання. В умовах багатоконфесійного та полікультурного Закарпаття особлива увага звертається на християнську етику, культуру добросусідства.
Науковцями, викладачами та методистами Інституту готуються монографії та науково-методичні дослідження з різноманітних питань освітнього процесу. В Інституті діє інформаційно-видавничий центр, який у 2000-і роки щорічно випускав десятки навчально-методичних розробок педагогів-практиків. З 2005 року тут виходить науково-методичний журнал «Освіта Закарпаття», видавалась також газета «Слово вчителя». Для обміну досвідом організовуються щорічні міжнародні, всеукраїнські та обласні науково-практичні конференції, діє продумана система обласних семінарів.
З проблеми «Активізація навчання і виховання в системі післядипломної педагогічної освіти» Інститут став базовим, і на його основі систематично проводяться Всеукраїнські науково-методичні конференції з теми «Проблеми післядипломної педагогічної освіти».
Отже, історія Комунального закладу «Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти» Закарпатської обласної ради – це шлях зростання та зміцнення вітчизняної школи та вчителя в умовах між війнами, змінами ідеологічних орієнтирів, упровадженням інноваційних методів аж до цифрових технологій. Іти в ногу з часом – головне кредо колективу.
Підготувала Л.П.Ходанич за виданнями Гомоннай В., Росул В., Талапканич М. «Школа та освіта Закарпаття» (1997), Химинець В., Химинець А. «Освіта Ужгорода» (2017)
