Іти вперед легше, якщо йти разом

У ЗОШ №5 молодь розвиває свій творчий потенціал в учнівському самоврядуванні. Його діяльність організована таким чином, що народжена ініціатива має форму ідей і прагнень, спроб діяти. Вона розвивається, а не пригнічується дорослими. У закладі панує атмосфера, у якій культивується дитяча активність, партнерство. Учнівське самоврядування виконує функції внутрішньої самоорганізації учнів закладу, працює на перспективу майбутньої участі молодого покоління в органах державного і громадського управління й самоврядування.


В організації діяльності учнівського самоврядування ЗОШ №5 великого значення набуває компетентнісний підхід. Адже особистість, яка залучена до самоврядування, отримує можливість перевірити власну спроможність вирішувати різноманітні завдання, пізнає себе та своє середовище, свій життєвий потенціал, можливості його розвитку.
Виховний потенціал учнівського самоврядування надзвичайно потужний: він вводить особистість у світ лідерства, формує соціальні можливості, розвиває самодіяльність та ініціативу дітей, забезпечує можливість самостійно приймати рішення, культивує в учнівської молоді позицію, за якої вона є господарем власних дій.
Отже самоврядування в ЗОШ №5 створює умови для розкриття творчого потенціалу молоді, сприяє розвитку соціальної та життєвої компетенції. Воно засноване 2001 року ученицею Юлією Мокрієнко та вчителем Савко Н.Г. Над його моделлю працювали вчителі школи Сивохоп Я.М. та Юркоз Т.О. З 2004 року організатором роботи самоврядування є Симкович М.О. На практиці реа­лізовували справжнє розуміння самоврядування 8 президентів: Мокрієнко Юліанна (2001/2003 н.р.), Стефанцов Микола (2004/2005 н.р.), Свергун Олександр (2005/2006 н.р.), Гришкін Руслан (2006/2007 н.р.), Карпенко Михайло (2007/2008 н.р.), Павликовська Юліанна (2008/2009 н.р.).
За 8 років існування самоврядування у школі відбулося багато позитивних зрушень. Залучившись до управлінської діяльності, підлітки навчились брати відповідальність за свої результати, зросла ініціативність щодо вирішення завдань, усвідомленість й системна участь у житті школи. За цей період ми зіткнулися з багатьма проблемами. Основна з них - це протиставлення ініціативній групі пасивної більшості учнів. Так, у №11 газети "Пентагон" за 2007 рік учні показують своє розуміння питання яким чином має організовуватися самоврядування та чим має бути зумовлена їхня активність: "Учнівське самоврядування в нашій школі с фактичним відображенням активної громадської позиції одиниць як протиставлення зубожілому, йолопуватому конформізму пасивної більшості. Себто прагнення декількох людей протистоять байдужості інших. Учнівське самоврядування було започатковане з метою зробити життя звичайного учня більш незвичайним, більш цікавим і різноманітним. Та основним, практично єдиним поштовхом до будь-яких дій чи змін мало бути бажання чи готовність самих учнів до цього".
І справді, САМЕ самоврядування, а не за чиєюсь вказівкою, розвиватиметься тоді, коли цього захочуть самі діти, відчують погребу, необхідність. Учні мають САМІ захотіти щось зробити. Недієздатність самоврядування полягає в тому, що часто до нього не потрапляють ініціативні учні. І все зводиться до того, що примусово обирають "не тих". Звичайно, вони і ставляться до шкільного життя "не так". Самоврядування в ЗОШ №5 з кожним роком стає все більш ініціативнішим. Адже там, де за спиною дітей виконується за них вся робота, не може бути і мови про справжнє самоврядування, така обстановка виховує в дітей лише формальне ставлення до нього. Активність учнів з кожним роком зростає лише тому, що їм не нав'язується готова схема, а учні самі прийшли до певних висновків і спробували своїми силами щось організувати.
Звичайно, крім зацікавленості учнів, потрібна ще й зацікавленість педагогів. Багато з них абстрагуються від шкільних проблем учнів, вважають, що самоврядування - це гра. За великим рахунком - так воно і є. Але згадаймо відомий вислів: "Життя - це гра, і люди в ньому - актори". Усі ми в житті граємось в якісь ігри. Корисним би було припинити гратися в серйозність. Адже без дорослих учні не зможуть запобігти конфліктам та розібратися в усіх проблемах.

М. СИМКОВИЧ,
заст. директора з виховної роботи
ЗОШ №5 м. Ужгорода