Uncategorised

Про підсумкові контрольні роботи: Десять міфів та одна порада

Міф 1.  Підсумкові контрольні роботи видають за  екзамени, тести, державну підсумкову атестацію.
Підсумкові контрольні роботи – це контрольні роботи і  нічого іншого.

Міф 2.   Хто не купить збірник завдань, того не допустять до виконання контрольної роботи.
Збірники завдань купують ті, у кого зайві гроші. Тексти всіх завдань розміщено на офіційному сайті Міністерства www.mon.gov.ua та Єдиному освітньому інформаційному вікні (www.osvita.com).

Міф. 3. Тих, хто не напише контрольну роботу на позитивну оцінку не переведуть до наступного класу.
Переведуть! Це лише звичайна контрольна робота.

Міф 4. Річна оцінка не може бути вищою за оцінку з контрольної роботи.
Може! Оцінка за контрольну роботу впливатиме лише на семестрову. І то, лише впливатиме, а не визначатиме її.

Міф 5. Відсутні на контрольні роботі будуть змушені виконувати її  в позаурочний час.
Ні! Замість оцінки в класному журналі стоятиме «н».

Міф 6. Підсумкові контрольні роботи – це додаткове навантаження на дітей.
Ті, хто про це говорить, написали сотні контрольних робіт за своє шкільне життя. Вижили…

Міф 7. У дітей і вчителів стрес. Треба вчити «додатковий матеріал».
Якщо навчальна програма, яка вивчалась протягом року «додатковий матеріал» –  тоді треба.

Міф 8. Писати контрольну роботу учні будуть в іншій школі (з іншим вчителем).
І знову ні! Виконувати контрольну роботу учні будуть в своєму класі зі своїм вчителем.

Міф 9. Перевіряти роботи будуть в районі чи області, а то й в Міністерстві.
Вчитель виголошуватиме завдання. Вчитель перевірятиме його. Вчитель виставлятиме оцінки.

Міф 10.   До шкіл, учні яких виконають контрольні роботи на низькому рівні будуть застосовуватись «репресії згори».
Не відразу. Років через 10, якщо не поліпшиться якість знань.

Порада одна на всіх: і творцям міфів, і тим, хто не відрізняє їх від реальності.
Панове «експерти»! Не морочте дітям і батькам голову!

Вікові та індивідуальні особливості розвитку дошкільника

altДіти не народжуються добрими чи злими, сміливими чи боягузами. У спадок від батьків вони отримують певні анатомо-біологічні задатки, які є основою для їх подальшого розумового і фізичного розвитку. Передані батьками природні задатки можуть розвинутися в певні здібності лише за сприятливих умов, цілеспрямованого навчально-виховного впливу. Основну роль в цьому процесі сучасна наука відводить сім’ї і дошкіллю.
Суспільні зміни, особливості науково-технічного прогресу, еколого-економічні проблеми останніх років суттєво вплинули не тільки на поведінкові риси дорослої людини, але й відбилися на дитячому віці.  Практика роботи з дітьми, їх дії та поведінка, дослідження проблеми розвитку дошкільника засвідчили, що дитина за останні десятиліття дуже змінилася.

Проблеми та перспективи впровадження профільного навчання

У грудні 2010 року на базі Залужанської ЗОШ І-ІІІ ст. Мукачівської районної ради відбувся обласний навчально-методичний семінар для методистів рай (міськ) методичних кабінетів, керівників методоб'єднань вчителів географії та біології області. Невипадково темою семінару було обрано висвітлення та обговорення проблеми вивчення географії та біології в профільній школі, а саме: "Проблеми та перспективи впровадження профільного навчання географії та біології в школах області". Адже посилення ролі викладання шкільних предметів на про­фільному рівні є нині важливим напрямком розвитку української школи.

Вступне слово

За 60 років свого існування інститут утвердився як самобутній науково-методичний центр підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, котрий має вагомий авторитет поміж аналогічними обласними осередками освіти в Україні.
Упродовж усіх років існування інститут, як структурний підрозділ обласного відділу освіти, згодом управління освіти і науки облдержадміністрації, виконував свої функціональні обов’язки у тісній творчій співпраці з виконавськими структурами облвиконкому та облдержадміністрації. Інститут брав активну участь у здійсненні контролю за дотриманням вимог законодавства з питань освіти і науки, виконанням навчальними закладами положень щодо змісту, рівня та обсягу дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійно-технічної освіти. Здійснював моніторинг рішень у сфері освіти, наукової, науково-методичної та інноваційної діяльності навчальних закладів. Сприяв функціонуванню системи науково-методичної інформації, інтеграції вітчизняної освіти і науки у світову систему із збереженням і захистом національних інтересів. Координував та вивчав діяльність районних (міських) методичних служб, надавав їм необхідну методичну допомогу, організовував науково-методичне забезпечення педагогічної освіти регіону, підвищення кваліфікації керівних кадрів і педагогічних працівників.