Навчання й виховання засобами літератури презентували словесники Видричанської ЗОШ І-ІІІ ступенів

vudr 1

Однією з технологій загальнопедагогічного характеру, які впроваджуються у сучасній школі, є технологія особистісно зорієнтованого навчання. Сучасність вимагає навчити учнів самостійно та творчо вирішувати проблеми, шукати нову інформацію й робити висновки, а не подавати дітям готові знання. Який він, учитель-новатор?

 

Нещодавно свої двері для вчителів української мови та літератури гостинно відчинила Видричанська ЗОШ І – ІІІ ступенів, де пройшов районний семінар „Розвиток творчої активності вчителів-словесників шляхом впровадження інноваційних технологій на засадах особистісно зорієнтованого навчання школярів”.
Розпочали захід школярі – представники учнівського самоврядування, привітавши учасників семінару хлібом-сіллю та словесно-музичною композицією. Директор школи Григорик М.А. ознайомила гостей із закладом освіти, представила вчителів української мови і літератури та план роботи семінару, запросивши відвідати один із трьох уроків української літератури, майстер-клас та експертну панельну дискусію.
Чудовим зразком для наслідування є ситуація, коли методист відділу освіти є не тільки теоретиком, але й учителем-практиком, який власним прикладом показує впровадження інноваційних технологій і ділиться досвідом із колегами. Здається, як можна по-новому провести урок? Як змоделювати його як мистецьке явище, гармонізувати все так, щоб домінувало „живе” слово з технічними засобами навчання; як уникати спрощеного підходу до розуміння особистості дитини, яка не володіє достатнім рівнем знань і забезпечувати її успіх, дарувати радість пізнання; як пробудити бажання учня багато та із задоволенням трудитися? На всі ці питання вчителі отримали відповідь, спостерігаючи за практичною реалізацією оригінальних ідей на показовому уроці української літератури у 7-Б класі „Образ чутливого до краси Михайлика із повісті М. Стельмаха „Гуси-лебеді летять”, який підготувала і провела Федосенко Т.М., учитель української мови та літератури, методист РМК відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації. Виходячи з основних завдань особистісно зорієнтованого навчання, на уроці були чітко визначені цілі та проблемне питання. Для ефективного використання часу школярам запропоновано „Путівник уроку”, що посприяло створенню умов самореалізації, самостійності кожного учня. Впродовж заняття вчителька доречно використала різні методи та форми навчання („Аукціон предметів”, „Асоціативний колаж”, „перевтілення” та інтерв’ю з героєм, „Пір’ячко на згадку” та ін.), які стимулювали пізнавальну активність учнів, розвиток мислення та мовлення. На забезпечення психологічного комфорту показового уроку, емоційної готовності дітей до роботи працює дуже багато факторів, але ключовим завжди залишається здатність учителя передати своїм учням відчуття спокою, захищеності, можливості працювати без остраху помилитися. Тетяна Миколаївна володіє цим мистецтвом слова, толерантно ставиться до кожного, має тонке почуття гумору, уміння імпровізувати.
Занурення у світ художнього тексту – це асоціації, метафори, художня деталь, філософські узагальнення. А урок літератури – своєрідний художній твір, який пишеться колективно. Учителька збагатила образний простір уроку несподіваними деталями: паперовими лебедями на дошці, полотняною торбинкою з двома склянками гарбузового насіння, кепкою для героя твору Михайлика, фрагментом однойменного фільму, що візуально доповнювало художній підтекст.
Щира атмосфера співпраці учнів та вчителя прослідковувалася на уроці української літератури у 5-Б класі з теми „Загадки як вид усної народної творчості. Види загадок”, який провела Антонова Г.М. Завдяки вдало дібраним формам роботи та засобам навчання (дерево загадок, сніжинки, чарівний чобіток) діти засвоїли теоретичний матеріал, навчилися не лише розгадувати загадки, а й придумувати їх. Цікаво була проведена робота з підручником, адже заздалегідь намальовані учнями ілюстрації з відгадками мотивували їх знайти відповідну загадку. Вражала активність п’ятикласників, їх творчість та вміння вирішувати поставлені завдання. На завершення уроку школярі самостійно склали сенкан, а під час рефлексії висловили свої враження від почутого й вивченого.
Бешота О.М. на уроці української літератури в 9 класі з теми „Втілення морального й естетичного ідеалів в образі Марусі (за повістю Г. Квітки-Основ’яненка „Маруся”)” взяла на озброєння не лише традиційні методи та форми роботи (робота в групах, постановка проблемного питання), а й сучасні (хмари тегів). Почавши заняття вступним словом, учителька налаштувала дітей на плідну роботу. Використання на уроці випереджувальних завдань дало можливість дітям опрацювати значний додатковий матеріал, тому на уроці робота в групах була результативною. Аналізуючи твір, діти роздумували, наводили приклади, співставляли вчинки героїв твору із сьогоденням. Оригінальними й цікавими видалися відповіді учнів на завдання вчителя: дати власну назву твору. Результатом копіткої роботи школярів під керівництвом педагога стала ще одна форма роботи – реклама книги в картинках-асоціаціях.
Для конструювання та реалізації освітнього процесу потрібна особлива робота педагога з виявлення суб’єктного досвіду учня. Для цього учасники семінару відвідали майстер-клас „Від теорії до практики” (урок „Призначення людини за баладою Івана Малковича „З янголом на плечі”), який провела Федосенко Т.М. Освоюючи перспективний педагогічний досвід, вчителі змогли відчути себе учнями і спробувати знайти відповіді на питання, розв’язували кроссенси, одержували досвід мислення від цього глибокого філософського твору, відчували зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові образи , які виникали під час читання та аналізу поезії „З янголом на плечі”. А основне – відчули янгола, який торкнувся до душі кожного.
Наступним кроком у освоєнні інноваційних технологій особистісно зорієнтованого навчання була експертна панельна дискусія „Читання художньої літератури і прагматичні орієнтири сучасних учнів: де шукати зернину істини”, модератором якої була Зварич Д.В., заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель української мови і літератури. Вона порушила надзвичайно актуальну тему, адже особистісно зорієнтовна модель навчання і виховання становить у центр уваги учня як особистість, у формуванні якої велика роль відведена саме книзі. Активну участь в обговоренні цієї проблеми взяли не тільки вчителі-предметники, але й батьки та вчителі початкової ланки – Нової української школи. Як відомо, дитина, яка читає, виростає людиною, яка думає. У результаті бурхливих та емоційних виступів під час обговорення означеної теми, дійшли висновку: щоб сформувати інтерес до книги, потрібне усвідомлення кожного з батьків, що „читання – засіб контакту дитини з широким світом”.
Підсумком семінару стало обговорення проведених заходів, обмін враженнями гостей від побаченого й почутого, щира вдячність за організацію й проведення показових занять, здобуття нового досвіду, а також визначення завдань на наступний методичний захід.

                                                                           Папарига О.С.,
вчитель
Квасівської ЗОШ І-ІІІ ст.

vudr 2

vudr 3

vudr 4

vudr 5