Шлях до майстерності

raxiv 1

Кожна епоха, різні історичні зміни в державі ставлять перед освітою нові завдання, і тому вчитель не має права бути звичайним. Він вимушений бути особливим. А це так не просто… Адже якщо людина хоче стати вчителем, Майстром, то в неї має бути саме дух учителювання, тобто бажання вчити і вчитися самому, має жевріти іскра, що запалює творчість.

Молодим словесникам району дуже пощастило, адже у них є та іскра-людина, яка щоразу запалює творчість, стимулює до самоосвіти, самовдосконалення, завжди шукає щось нове, цікаве, актуальне, намагається урізноманітнити навчальний процес, який би приносив учням задоволення і, як наслідок, успішність у навчанні, що є надзвичайно важливим на шляху оволодіння педагогічною майстерністю. З ініціативи методиста РМК Тетяни Федосенко 23 лютого на базі Лазещинської ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулося чергове засідання Школи молодого словесника.
Розпочали роботу з відвідування уроку української літератури в 11 класі „Василь Симоненко. Творча біографія митця. Традиційність його лірики. Образ України, громадянський вибір поета („Задивляюсь у твої зіниці…”). Мотив самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність і самоцінність („Я”)”, який провела для молодих колег учитель вищої категорії, старший учитель Одарка Ступчук.
Тетяна Миколаївна почала із знайомства молодих колег із експертами – Світланою Пранничук, директором школи, яка презентувала заклад для тих, хто вперше у стінах цього затишного, естетично оформленого храму знань; Мар’яною Олійник, заступником директора з навчально-виховної роботи, та вчителями української мови та літератури Лендел М.І., Базюк В.Ю. та авторкою цих рядків. Далі відбувся поділ на групи і методист побажала плідної праці, творчого натхнення у роботі та здобутті нових знань для професійного зростання.
Наступним етапом засідання Школи молодого словесника була актуалізація опорних знань: перевірка розуміння опрацьованої вдома статті „Трансформаційний зміст сучасного уроку мовлення” із журналу „Дивослово” (№ 9, 2016).
Усім відомо, що у справі піднесення якості уроку значну роль відіграє правильний його аналіз, а вміння аналізувати конче потрібне кожному вчителеві. З метою формування вмінь аналізу відвіданого уроку молодим словесникам запропоновано дати його характеристику за кількома показниками: структура уроку; використання методів, прийомів, засобів і принципів навчання; досягнення триєдиної мети уроку. Як узагальнення всього сказаного на емоційно-асоціативному рівні вдало використано методичний прийом „Кинутий камінь”, за допомогою якого молоді колеги зуміли влучно висловити свої враження від побаченого й осмисленого, а також подякувати Ступчук О.М. за досвід і методичні знахідки.
Пізнавальною і цікавою була презентація „Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури. Скрайбінг як засіб активізації навчальної діяльності учнів”, яку підготувала Т.М. Федосенко й зуміла зацікавити не лише молодих словесників, а й досвідчених експертів, адже все більшої уваги набуває застосування на уроках української мови і літератури використання засобів мережі Інтернет, зокрема мережевих сервісів. Вона пояснила, що мережеві сервіси – це ефективні технології, які посідають чільне місце в мережі Інтернет, забезпечують створення інтелектуальних продуктів, змістовне спілкування вчителя й учнів, обговорення актуальних проблем тощо. До них належать сервіси Google, відеосервіс YouTube, хмари слів, карти знань, скрайбінг, буктрейлер, веб-квести та ін.
Найбільш цікавою та сучасною є скрайбінг – нова техніка презентації, мистецтво відображати своє мовлення в малюнках, причому процес відбувається в реальному часі паралельно з доповіддю мовця. Скрайб-презентація відображає ключові поняття розповіді та взаємозв’язок між ними. Наразі скрайбінг – інноваційна технологія, за допомогою якої можна привернути увагу слухачів, забезпечити їх додатковою інформацією та виокремити головні моменти доповіді. Популярність технології забезпечується завдяки тому, що людський мозок мислить образами, мова малюнка є універсальною мовою. Крім того, проглядати скрайб (зображення, що з’являється з-під пера, ручки, маркера) набагато цікавіше, ніж звичайне відео. А перегляд прикладів таких презентацій дав змогу присутнім наочно побачити й зрозуміти суть цієї технології та актуальність використання на уроках української мови та літератури. Зацікавила присутніх і технологія створення хмари слів, яку словесники можуть робити не лише самі, а й пропонувати учням.
Жодне засідання Школи молодого словесника не обходиться без практичного застосування здобутих теоретичних знань. Цього разу це було створення групами візуальних картин-образів (як приклад мальованого скрайбінгу) на вірші поетів-шістдесятників та їх презентація. Результат був вражаючий, а особливо цікаво спостерігати за поведінкою вчителів та оригінальним підходом до виконання завдань.
Для рефлексії вдало використано прийом „Передай крейду”. Учасники на дошці повинні були написати узагальнення про те, чому сприяє застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури. Важливо, що молоді словесники зрозуміли результативність цього засобу формування компетентної особистості, громадянина сучасного інформаційного суспільства.
На завершення заняття доречною і глибоко філософською була притча „Все в ваших руках”, яка наштовхнула молодих словесників та експертів на роздуми про те, як втілювати у життя інноваційні технології.
Методист та експерти-спостерігачі підбили підсумки роботи засідання, визначили завдання на наступний методичний захід. Вони побажали молодим колегам бути сучасними інтелігентними людьми, обов'язково оволодівати новими інформаційно-комунікаційними технологіями; не боятися своїх помилок, експериментувати, шукати і бути самокритичними; вчитися і самовдосконалюватися. Адже тільки вчитель, котрий іде в ногу з часом, здатний зрозуміти своїх нових учнів і бути їм цікавим.

Надія Никоряк,
учитель Рахівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2,
учасник заходу

raxiv 2

raxiv 3

raxiv 4