Інформаційна компетентність як вагома складова фахової компетентності вчителя української мови та літератури

WP 0022561

Сучасна школа повинна підготувати людину мислячу, котра не тільки має знання, але й уміє використати їх у житті. Тому спрямованість на формування розумових здібностей дитини та передання навиків ефективного оперування засобами пізнання повинна виступити як головний пріоритет із самого початку навчання. Саме до такого висновку дійшли вчителі української мови та літератури Хустського району під час проведення методистом РМК Подолей Н. семінару-практикуму у січні.

Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій – це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа. „Учителю у його прагненні зацікавити, сконцентрувати увагу учнів на вивчення свого предмета доводиться конкурувати з чудово організованим світом мас-медіа”, – наголосила у своїй доповіді Ботош Й.П., учитель української мови та літератури Вишківського НВК І-ІІІ ступенів ім. Ф.Келчеі.
Сьогодні спілкування все більше відбувається у віртуальному середовищі. Реальне спілкування стає предметом розкоші, таким собі мистецтвом, якому треба знову навчати дітей та дорослих, і до якого необхідно повертатися. Метод сторітелінгу, або розповідання історій, з яким ознайомила педагогів Попович А.Ю., учитель Нижньобистрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, особливо ефективний в епоху технологій, коли факти, що їх мають запам’ятати на уроках учні, губляться серед інформаційного шуму. Вдало побудована історія має великий шанс прижитися серед учнівської аудиторії. Адже розповідання історій передбачає вкраплення власного або чужого досвіду, комунікацію та емоційне співпереживання. Донесення ідеї, а не лише інформації.
Гештальт підхід сприяє встановленню справжнього контакту між людьми, розвитку творчого пристосування кожної унікальної людини до навколишнього середовища. Він впливає не тільки на прояснення причин наших труднощів, а й на дослідження нових шляхів їх вирішення. Турзай Р.І., учитель Липецькополянської ЗОШ І-ІІІ ст. практично продемонструвала учасникам зібрання як на уроках української мови та літератури застосовуються гештальт-вправи, які дають змогу розвивати креативність особистості. Такі вправи доцільно використовувати на різних етапах уроку – від мотивації навчальної діяльності та актуалізації опорних знань, до закріплення вивченого й підсумку заняття. Зрозуміло, що гештальт-вправи можуть не лише проводитися вчителем-експериментатором у первинному вигляді, а й модифікуватися, адаптуватися до теми й змісту уроку. У цьому змогли переконатися присутні на семінарі філологи, які виконали гештальт-завдання, запропоноване методистом Подолей Н.М.
Формування інформаційної компетентності педагогів розглядається як невід’ємна складова реформи системи педагогічної освіти в цілому. Інформаційно-освічений вчитель може використати та застосувати інформацію відповідно в багатьох фахових ситуаціях. Такі ситуації, потенційно призводять до прийняття нешаблонних рішень, розв’язку творчих завдань, тобто призводить до розвитку нових знань – таких потрібних для дітей.

Турбінська М.,
голова РМО,
Хустський р-н