Знання – це сила

Щойно стартував новий навчальний рік, і ця тема, мовити б, у всіх на слуху... Отже, розмова з начальником управління освіти і науки Закарпатської обласної держадміністрації Михайлом МОТИЛЬЧАКОМ

ФІНАНСУВАННЯ В ОСТАННІ РОКИ ПОЛІПШИЛОСЯ

– Сьогодні багато залежить від фінансування. Як із цим на освітянській ниві нашої області?
– Освіта в останні роки фінансується досить непогано. Видатки на утримання галузі впродовж 2004–2009 років зросли у 4,2 раза. Загальний обсяг бюджетних призначень у 2007 році, приміром, сягнув за 847 млн. гривень, у 2008-му – одного мільярда 155 млн. гривень, цьогоріч передбачено використати 1 мільярд 307 мільйонів. Чи вдасться реалізувати останню цифру, час покаже. Адже глобальна економічна криза триває...
– В області нині діють 12 регіональних освітянських програм, у т.ч. й програма «Шкільний автобус». Які тут результати?
– За період дії згаданої програми для сільських шкіл закуплено близько сотні автобусів. Десять з них вручено школам у День знань. На здійснення цієї та інших програм з обласного бюджету в 2006 році було виділено 4,2 мільйона гривень, а цьогоріч передбачено 18,6 мільйона (проти 16,5 млн. гривень торік). Зростання очевидне... Програма «Шкільний автобус» завершується у наступному році, отож у 2010-му нам належить придбати ще 28 автобусів.
– Михайле Андрійовичу, а як із по­ліпшенням та розширенням мате­ріальної бази освіти загалом?
– За 2008–2009 рік на Закарпатті було здано в експлуатацію 21 навчальний заклад, 13 з них – новобудови. Незважаючи на фінансові труднощі ця робота триває і тепер: до кінця року за­плановано ввести в дію ще шість навчальних закладів з будівельною готовністю 70 відсотків, а також забезпечити їх меблями. Для цього бюджетам районів і міст з обласного бюджету виділено додаткові кошти в сумі 12 625 тис. гривень, у т.ч. 7738,8 тис. гривень – для завершення будівництва і реконструкції загальноосвітніх закладів.
– А як з підтримкою освіти в гірських населених пунктах?
– Відповідно до закону «Про статус гірських населених пунктів в Україні» упродовж 2005–2009 років навчальні заклади населених пунктів, що мають статус гірських, фінансувалися так: 2005 рік – 7030,9 млн. грн., а 2009-й – вже 2398 млн. грн.
Скільки дітей на Закарпатті пішли цього року в перший клас?
– У 974 класах на Закарпатті, за попередніми даними, 1 вересня за парти сіли 14 754 першокласники (торік було 14 326).

ВІД ДИТСАДКА – ДО ВУЗУ...
– Кажуть, освіта починається у дитсадках. А як у нас із вихованням найменшеньких?
– В області діють 532 дошкільні навчальні заклади, у яких виховується майже 33 тисячі дітей, що на 2,З тисячі більше, ніж торік. Рівень охоплення юних закарпатців дошкільною освітою – 42% (торік було 40%), однак ми ще помітно відстаємо від середньоукра­їнського показника – 57%. До кінця поточного року плануємо відновити роботу ще 9 дошкільних навчальних закладів, а також 39 груп у вже діючих закладах, що дозволить додатково охопити більш як тисячу малюків.
– Які справи, Михайле Андрійовичу, в царині загальної середньої ос­віти?
– У 710 закладах загальної середньої освіти краю у 2008–2009 роках знання здобували 161 185 учнів (у попередньому навчальному році було 166 822). Отже, загальною середньою освітою охоплено 99,9 відсотка дітей шкільного віку. Складна демо­графічна ситуація зумовила зменшення середньої наповнюваності класів та шкіл і збільшення наявності шкіл з малою кількістю учнів. Особливо прик­рим ви­глядає цей показник у селах – 15,9 учня.
– Закарпаття – край поліетнічний. Що можна сказати про навчання дітей національних меншин?
– В області діють 118 (17% від загальної кількості) закладів, де освіту п’ятьма мовами національних меншин здобувають 21 632 учні. Крім того, діти з сімей представників нацменшин мають змогу вивчати рідну мову як окремий предмет чи факультативно, а також у недільних школах. Це відповідає національному складу населення краю, чинному законодавству України, міжнародним нормам та двостороннім міждержавним угодам.
– А тепер – про якість освіти. Скажімо, державна цільова програма, затверджена Кабміном у 2007 році, передбачає виявлення та роботу з обдарованою молоддю...
– Реалізації цих наміток сприяють передусім навчальні заклади нового типу, покликані забезпечити умови для творчого розвитку особистості. Нині в області функціонують 13 гімназій та стільки ж ліцеїв (5 із них – приватні), у яких навчається 7551 учень. Крім того, створено 20 загальноосвітніх шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів. Саме на ці заклади учні, батьки і суспільство в цілому покладають великі надії.

ОЛІМПІАДИ Й УЧНІВСЬКІ ПЕРЕМОГИ
– Показником якості освіти може слугувати й кількість учнівських перемог на всеукраїнських предметних олімпіадах та конкурсах...
– Так, із 470 переможців обласного етапу олімпіад 299 навчаються в загальноосвітніх школах, 171 – у закладах нового типу. Вагомих результатів на третьому етапі всеукраїнських олімпіад добилися учні навчальних закладів Ужгорода (112 дипломів), Мукачева (93), Хуста (30), Виноградівського (29), Мукачівського та Міжгірського районів (по 21).
– Назвіть, будь ласка, школи, учні в яких здобули найбільше нагород на олімпіадах...
– Гадаю, поширення заслуговує досвід роботи з обдарованими дітьми в Ужгородській загальноосвітній спеці­алізованій школі-інтернаті з поглибленим вивченням окремих предметів, учні якої нагороджені 37 дипломами. До першого десятка кращих включив би і Ужгородську гімназію, лінгвістичну гімназію імені Т.Г. Шевченка м. Ужгород, Виноградівську ЗОШ №8, гімназію м. Мукачева, Берегівську угорську гімназію, гімназію-інтернат м. Хуста, ЗОШ № 6 м. Мукачева та інші.
Чи заохочуєте якось дипломантів олімпіад та вчителів, які їх підготували?
– Звичайно. Кілька років поспіль учнів, які стали призерами четвертого етапу олімпіад, і вчителів, котрі підготували призерів, за рахунок Програми розвитку освіти Закарпаття на 2003–2012 роки управління освіти і науки нагороджує стипендіями та грошовими преміями. От і недавно учням за перше місце було вручено по 3 тис. грн., друге – 2 тис. грн., третє –1,5 тис. грн. Учителів, котрі підготували переможців і призерів всеукраїнських олімпіад, відзначено так: перше місце – 6 тис. грн., друге – 4 тис. грн., третє – 3 тис. грн.

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ, ТЕСТУВАННЯ ТА ІНШІ НОВАЦІЇ
Належної якості освіти нині годі досягти без подальшого поглиблення інформатизації навчально-виховного процесу...
– Так, час не стоїть на місці. Вже комп’ютеризовано 96 відсотків загальноосвітніх шкіл краю: причому 295 закладів І–III ступенів, – стовідсотково, – а також 217 – І–II ступенів. Тільки торік за рахунок коштів держбюджету здійснено поставку 105 навчальних комп’ютерних класів на загальну суму майже 5 млн. грн. 52 комп’ютерні класи придбано за рахунок обласного бюджету (2,3 млн. гривень). До інтернет-мережі підключено 249 загальноосвітніх шкіл І–III ступенів (85 відсотків від їх загальної кількості).
Михайле Андрійовичу, рівень знань тепер оцінюється не в школах, як колись, а в пунктах зовнішнього незалежного тестування, результати якого підтверджуються сертифікатами Українського центру оцінювання якості освіти...
– Результати «сертифікації» учнів зараховувалися цьогоріч не тільки як вступні випробування до вишів, але і як результат державної підсумкової атестації за курс повної загальної середньої освіти. Цього року було зареєстровано 10 760 охочих взяти участь у зовніш­ньому незалежному тестуванні. 2670 з них – випускники минулих років і 8090 – цьогорічні. 15 випускників отримали під час тестування найвищі оцінки. З ними зустрілися керівники облдержадміністрації та ректори закарпатських вишів, кожному з випускників було вручено пам’ятний подарунок, швейцарський годинник «Romanson» та набір ручок «Parker».
– А як із медалістами? Чи підтвердили цьогорічні претенденти своє право на нагороди під час згаданого зовнішнього тестування?
– Цьогоріч в області був 971 претендент на нагородження (278 срібних та 693 золоті медалі). Після тестування їх залишилося 533 – трохи більше половини (354 срібні і 179 золотих). Найбільш відповідально до питання нагородження випускників поставилися педколективи міст Чопа та Ужгорода (відповідно 89 і 84 відсотки).

ПРОФІЛІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ЗАВЕРШУЄТЬСЯ...
– Одним із засобів підвищення якості освітніх послуг є профілізація навчання, тобто визначення у старших класах нахилів того чи іншого учня, сприяння їхньому розвитку...
– Це передбачено заходами з реформування загальноосвітньої школи, зокрема, відповідним наказом нашого міністерства та обласною Програмою впровадження профільного навчання на 2007–2010 роки. До речі, у поточному навчальному році завершується перехід основної школи на 12-річний термін навчання. В області спостерігається тенденція до збільшення кількості учнів, охоплених профільним (10–11 класи) та допрофільним (8–9 класи) навчанням.
У сільській місцевості чи невеличкому містечку найбільш оптимальною моделлю організації профільного навчання є освітній округ – добровільне об’єднання загальноосвітніх шкіл різних форм і типів власності між собою та іншими навчальними закладами, установами. У цьому навчальному році в області передбачено створити 16 таких округів, що дасть змогу значно поліпшити якість освітніх послуг.
Михайле Андрійовичу, останнім часом зростає попит на кваліфікованих фахівців робітничих професій. Їх готують професійно-технічні навчальні заклади...
– Так, в області їх 19 та один структурний підрозділ Київського національного торговельно-економічного університету (Ужгородське вище комерційне училище). У них навчається близько 9 тисяч юнаків та дівчат, 25% з них разом із дипломом кваліфікованого ро­бітника отримують і атестат про повну загальну середню освіту.
Поступово здійснюється комп’ютеризація професійно-технічних навчальних закладів (із 20 вже комп’ютеризовано 15). Нині у цих закладах на один комп’ютер припадає 16 учнів. Узагалі ж за останні чотири роки тільки з обласного бюджету на комп’ютеризацію шкіл, позашкільних та професійно-технічних закладів було виділено 11,3 млн. грн.
З метою ширшого залучення молоді у профтехосвітні заклади здійснюємо інформаційне забезпечення їхньої діяльності. З початку минулого року, скажімо, функціонує веб-сайт навчально-методичного центру професійно-тех­нічної освіти у Закарпатській області, відкриті й веб-сайти майже всіх ПТНЗ. Випускається інформаційно-методичний збірник «Вісник», призначений для педагогічних працівників профтех­освітньої галузі.

ЗАТЕ ДОКТОРІВ НАУК НАМ НЕ БРАКУЄ...
Поганий той солдат, який не мріє стати генералом, так само поганий той школяр, який не мріє продовжити навчання у вузі... Як на Закарпатті з вищою освітою?
– Підготовку фахівців з вищою ос­вітою в області здійснюють 6 вузів
III–IV рівнів акредитації, два з них – недержавні. Діють і 18 вузів І–II рівнів акредитації, а 7 є структурними підроз­ділами вишів III–IV рівнів акредитації (філії). У 2008/2009 навчальному році вищу ос­віту в нашій області здобувало понад 20 тисяч осіб, а у ВНЗ І–II рівнів акредитації – 7650 осіб. Правда, показник кількості студентів на 10 тисяч населення на Закарпатті становить 225 осіб, що є найнижчим в Україні. Зате наша область має найвищий рейтинг серед регіонів України за чисельністю докторів наук: 1,47 на сто студентів (по Україні – 0,95).
Триває робота щодо вдосконалення мережі вищих навчальних закладів. За розпорядженням уряду
утворено Мукачівський державний уні­верситет шляхом злиття гуманітарно-педагогічного і технологічного інститутів.
– І на завершення розмови, Михайле Андрійовичу...
– Щойно почався новий навчальний рік, з чим я хотів би привітати всіх школярів та студентів, учителів та викладачів вузів. Бажаю всім рівної, без великих вибоїн, дороги країною знань. Учімось усі, бо вчитися ніколи не пізно. Правду кажуть: знання – це сила. Тож успіхів усім нам на цьому нелегкому шляху!
Користуючись нагодою, хотів би також подякувати обласній владі за увагу до сфери освіти. Якби не рішення обласної ради, розуміння і щедрість облас­ної держадміністрації, то ми не змогли б досягти того, що маємо сьогодні. На щастя, наша влада розуміє, що вкладає у майбутнє країни, тому не шкодує зусиль і коштів на розвиток ос­віти. Щире спасибі керівництву краю за це!

– Спасибі за розмову.

Інтерв’ю взяв
Ярослав ЯДЛОВСЬКИЙ