9 листопада – День української писемності та мови

den-ukr-pysemnostiЩоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим в неї.
О. Гончар

Український народ завжди ставився з великою пошаною, вірою й любов'ю до своєї рідної мови. Наша мелодійна, співуча українська мова — нетлінний скарб українського народу, який збереглинаші предки, незважаючи на всілякі заборони й утиски, передавши нам у спадщину.

 

Сьогодні ми повною мірою відчуваємокрасу і багатство рідної мови, адже рідна мова – це духовна святиня, найбільший і найдорожчий скарб українського народу. Наш спільний обов’язокберегти свою національну культуру, розвивати почуття національної гідності. виховувати потребу зберігати, як святиню, все те, що пов’язує нас із рідною землею,любов до національних традицій, народної мудрості, до краси і гармонії рідного слова.
День української писемності та мови встановленийУказом президента України від 6-го листопада 1997 рокуі відзначається щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем, послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Автор житій князівБориса і Гліба, Феодосія Печерського; традиційно вважається одним із авторів „Повісті временних літ”. Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії.
Наша рідна мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї.Українська мову вважаютьдругоюслов’янською мовою за кількістю мовців,вона відноситься до третього десятка найпоширеніших мов світу.
За доведеними результатами дослідження вченого В.Кобилюха, наша мова сформувалась ще Х-IV тисячоліттях до нашої ери.
Назву „українська мова” вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої.
Рідна мова — це невід'ємна частка Батьківщини, голос народу й чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші й найніжніші струни людської душі. Тож оберігаймо та цінуймо цей дорогоцінний скарб!