ЗВЕРНЕННЯ Представники пошуково-дослідницьких загонів Всеукраїнських туристсько-краєзнавчих експедицій: "Краса і біль України", "Історія міст і сіл України", "Пізнай свою країну" звертаються до учнівської молоді Закарпаття

Ми - представники пошуково-дослідницьких загонів у процесі пошукової діяльності вивчали і поглиблювали знання про героїчні і трагічні події Другої світової війни, Великої Вітчизняної війни, про історію рідного краю у 30-40-х роках ХХ ст.  Готуючись до славного ювілею - 65-річчя Великої Перемоги звертаємося до  Вас.


65 років безкрайні поля нашої Батьківщини пахнуть не димом і кров'ю. Пахнуть хлібом, пахнуть мирною працею. 65 років ми живемо в мирі. Але сьогодні ще живуть сиві жінки - жони, матері, сестри солдат, що не повернулися з фронту додому. І сьогодні, як і раніше, ворожі осколки, старі рани убивають ветеранів, що вижили в тій жорстокій війні. Сьогодні, як і вчора, як і завжди, живе всенародне горе про понад 20 мільйонах обірваних життів, жива всенародна слава подвигів на фронті і в тилу, жива вічна пам'ять про суворі випробовування, про безмежну мужність  наших старших поколінь, що зламали хребет фашистському звіру.
Це пам'ять стукає в наші серця. Ця пам'ять звертається до нас і через нас в майбутнє. Не перерветься нитка пам'яті.
Обов'язок кожного з нас брати участь у пошуково-дослідницькій роботі з увіковічення пам'яті загиблих героїв і жертв війни, знайти, дізнатися і вписати кожну невідому сторінку в цей всенародний літопис Великої Вітчизняної війни.
Немає безіменних героїв! Немає героїв, загиблих для людської пам'яті! Хай у кожній школі, в кожному класі, позашкільних навчальних закладах, дитячих, громадських організаціях працюють пошуково-дослідницькі загони. Хай в мікрорайоні кожної школи, на кожній вулиці, в кожному селі, місті не буде невідомих героїв. Кожен з ветеранів війни і трудового тилу - герої. Їхні спогади, зарисовки, предмети військового побуту повинні бути збережені для історії.
Разом з ветеранами пройдіть бойовими дорогами частин і підрозділів Червоної Армії, побувайте, поди­віться, складіть схеми і макети всіх місць боїв, наступів і оборони військових підрозділів, що обороняли і визволяли ваш населений пункт. Слухайте. Дивіться. Запам'ятовуйте. Нам дано це щастя, його вже не буде для наших онуків…
У кожній школі - музей, кімната, куточок бойової слави ! Зібрані вами експонати - загальнонародна, історична цінність. Бережіть їх, часто показуйте і розповідайте вашим молодшим друзям, найцін­ніші експонати передавайте в державні і народні музеї. Хай ратний подвиг батьків і дідів стане для нас прикладом, нашою провідною зіркою.
Візьміть під свою опі­ку кожного, хто її потребує. Організовуйте шефство волонтерів та волонтерських загонів над інвалідами, ветеранами війни і праці, солдатськими вдовами. Вони повинні стати нашими добрими друзями, нашими мудрими наставниками, нашими підо­пічними. Серед нас не повинно бути байдужих. Візьмемо трудове шефство над па­м'ятниками і братськими могилами, над всіма меморіальними  знаками воїнської слави.
Не щезне з пам'яті людської, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Покоління героїв відстояли мир для нашої Батьківщини, для всієї планети.
Шановні друзі, пам'ятаймо: доля теперішніх і прийдешніх поколінь, велич рідної землі залежить від національної свідомості та громадянської зрілості кожного з нас.
Шестидесятип'ята весна вітає всіх тих, хто пережив війну, вітає нас - їхніх дітей, вас - їхніх онуків. Вітає і нагадує в шестидесятип'ятий раз про страхіття війни і наказує берегти мир.
Вічна слава павшим!  Слава героям живим! Хай живе мир!

Закарпатський центр туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту учнівської молоді