Закарпатські освітяни – учасники Парламентських слухань

23 жовтня 2013 року у Верховній Раді України відбулися Парламентські слухання «Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення».
У Парламентських слуханнях взяли участь понад 500 учасників: народні депутати України, керівники центральних і місцевих органів виконавчої влади, голови профільних комісій обласних рад, Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник, директори департаментів (управлінь) освіти і науки, молоді та спорту обласних державних адміністрацій, начальники управлінь освіти і науки міських державних адміністрацій, директори, учителі загальноосвітніх навчальних закладів, ректори вищих навчальних закладів, представники наукових кіл, громадськості та засобів масової інформації.
Побувати на Парламентських слуханнях у Верховній Раді мали честь і представники Закарпатської делегації освітян

: директор департаменту освіти і науки, молоді та спорту Маріанна Кляп, директор Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти Тетяна Палько, голова Закарпатського обласного комітету профспілки освіти і науки України Тетяна Повханич, начальник управління освіти, молоді та спорту Міжгірської райдержадміністрації Надія Олексієнко, начальник відділу освіти, молоді та спорту Свалявської райдержадміністрації Василь Русин, завідувач кафедри педагогіки та психології ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Василь Росул, директор гуманітарно-педагогічного коледжу Мукачівського державного університету Іван Кушнір, директор гімназії м. Ужгорода Сергій Роман, головний спеціаліст відділу освіти Мукачівської райдержадміністрації Микола Ващенко.
Учасники з цікавістю слухали виступ Міністра освіти і науки Дмитра Табачника, який наголосив, що якість сучасної освіти напряму залежить від рівня освіченості та кваліфікованості педагогічного та викладацького складу навчального закладу. Україна входить у світовий освітній простір, який вимагає приведення вітчизняних освітніх стандартів у відповідності з нормами світового співтовариства. Реформування освітньої галузі потребує зусиль педагогічної еліти країни та чималих інвестицій.
Також Міністр розповів, що Україна посідає 62 місце з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний та науково-дослідний процес. Сучасний педагог ХХІ століття повинен володіти ІКТ не на рівні простого користувача, він має бути наставником, професійним помічником. Це лише одна з основних рис освітньої компетенції сучасного вчителя, який повинен стати і науковцем-дослідником, і прекрасним оратором, і комунікативним та інформаційно підкованим. Лише тоді молодь побачить справжнього педагога.
«Найболючіше, – за словами Міністра, – це рівень заробітної плати працівників районних, міських і обласних управлінь освіти. Тому що раніше керівником районного управління освіти, як правило, запрошували найкращого, найдосвідченішого директора школи. На сьогодні, ви знаєте, що директор школи одержує, з педагогічним стажем, значно кращу заробітну плату, ніж його безпосередній керівник – начальник районного управління освіти. У 2014 році, я сподіваюсь, що разом з Міністерством фінансів, за підтримки інших колег з Кабінету Міністрів, це питання, як і загалом змінення заробітної плати для державних службовців, особливо низової ланки, буде змінено. Адже заробітна плата освітянських державних службовців не змінювалася вже кілька років поспіль».
Міністр повідомив, що створення освітніх округів дозволить сільським школам із малою кількістю дітей відкрити школярам доступ до відповідних професійних кадрів та ресурсів. Підхід до якісної освіти та профілізація навчання дозволить уникнути зайвих витрат через спільні програми шкільних автоперевезень.
Дмитро Володимирович наголосив на необхідності поділу учнів на групи під час вивчення іноземних мов, відмітивши, що працюючи лише з малою кількістю учнів можна досягти хорошого результату.
Президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень, виступаючи на Парламентських слуханнях зазначив, що питання доступності та якості освіти є ключовою проблемою не лише освітньої системи, але й усього суспільного життя.
Президент НАПН звернув увагу присутніх на те, що настав час суттєвого оновлення законодавчої бази освіти і розпочинати слід дійсно із базового Закону України «Про освіту», котрий повинен бути єдиним цілісним законом про освіту як систему, як це є у країнах Європи.
Василь Кремень зазначив, що в освіті України потрібно здійснити своєрідний мовний прорив, навчити учнів вільно володіти не лише державною та рідною мовами, якщо вони не співпадають, але й мовою світової комунікації.
Також у ході Парламентських слухань освітяни з різних регіонів країни змогли обмінятися досвідом реалізації освітніх проектів у своїх навчальних закладах. Доповідачі наголосили на необхідності використання інноваційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі, профільному навчанні, проведенні поглиблених медичних профілактичних оглядів школярів, безпосередньо на базі навчальних закладів.
Парламентські слухання пройшли на високому рівні, але виступ Ірини Фаріон, депутата Верховної Ради, образив присутніх освітян непристойними вигуками та криками. Депутат, незважаючи ні на кого, принизила педагогів та учасників слухань, назвавши їх «малоросами та рабами». Така поведінка неприпустима як для депутата Верховної Ради, педагога і жінки, зокрема.
У ході Парламентських слухань Міністр освіти і науки Дмитро Табачник відповів на запитання присутніх освітян та журналістів.