Науковий симпозіум „Духовність у вимірі часу і буття” (До 95-річчя від дня народження Йосипа Головача, помічного єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії, педагога)

IMG 0371

У рамках перехресних семінарів кафедри суспільно-гуманітарної та етико-естетичної освіти ЗІППО, зокрема «Використання краєзнавчих матеріалів у процесі викладання суспільно-гуманітарних та художньо-естетичних дисциплін: формування духовності особистості» та «Християнська етика: досвід, проблеми, перспективи», в їх наукового керівника доцента Баяновської М. Р. та отця Андрія Долинича, викладача Ужгородської греко-католицької богословської академії ім. Блаженного Теодора Ромжі, виникла ідея провести науковий симпозіум «Духовність у вимірі часу і буття», присвячений 95-річчю від дня народження Йосипа Головача, помічного єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії, педагога та пошуку шляхів вирішення проблем пов’язаних з формуванням духовності особистості в умовах сучасних cуспільних викликів.

 

Платформою спілкування з цієї теми став Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти, в якому 26 вересня 2019 року і відбувся науковий симпозіум.
Його роботу модерували завідувачка згаданої вище кафедри Баяновська Марія Романівна, кандидат педагогічних наук, доктор філософії (PhD), доцент, та о. Андрій Долинич, викладач Ужгородської греко-католицької богословської академії ім. Блаженного Теодора Ромжі.
Під час проведення симпозіуму працювали дві панелі духовних діалогів. Перша розглядала питання формування духовності особистості у вимірі часу і буття, охоплювала історичну і хронологічну рамки ХХ – ХХІ століття й історію тих, хто були в цьому періоді духовними світочами (на прикладі родини Йосипа Головача, помічного єпископа і педагога).
Друга панель охоплювала питання історії Мукачівської греко-католицької єпархії включно з періодом «катакомбного», підпільного її функціонування, відродження і становлення. Вона об’єднала навколо цих питань духовних однодумців – істориків, теологів, священнослужителів, педагогів християнської етики.
У симпозіумі взяли активну участь науковці кафедри суспільно-гуманітарної та етико-естетичної освіти ЗІППО, зокрема: Басараб Михайло Михайлович, заступник директора з науково-дослідної роботи та міжнародної діяльності інституту, кандидат історичних наук. Він сконцентрував увагу присутніх на історичних передумовах відродження національної школи та виходу із підпілля Мукачівської греко-католицької єпархії, які співпали з періодом відродження української державності кінця 80-х початку 90-х років ХХ століття, діяльності Народного Руху, Української Гельсінської спілки, відродження культурно-освітнього товариства «Просвіта» в місті Ужгород; Баяновська Марія Романівна, кандидат педагогічних наук, доктор філософії (PhD), доцент, висвітлила проблеми формування духовності особистості у процесі трансформації суспільства, запропонувала обговорити, розроблені нею, моделі суспільств. Програмова тема Ходанича Петра Михайловича, кандидата педагогічних наук, доцента цієї ж кафедри, торкалася християнських моральних цінностей у сучасному закарпатському образотворчому мистецтві.
Глибоку за змістом, вибудовану на архівних матеріалах, доповідь про канонічний статус МГКЄ 1771 – 1937 – 1993 рр. виголосив Фенич Володимир Іванович, кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії та історіографії ДВНЗ «Ужгородський національний університет».
Ректор Ужгородської греко-католицької богословської академії ім. Блаженного Теодора Ромжі отець Петро Береш розповів про наявні в сучасному світі виклики і загрози духовному здоров’ю молодої генерації, а відтак і нації, зауважив, що співпраця Церкви з закладами освіти є ефективним шляхом виходу суспільства з духовної кризи.
Окремі аспекти формування духовності крізь призми мистецької освіти, а також полікультурних компетентностей висвітлила Костюк Мирослава Павлівна, викладач Закарпатської академії мистецтв, аспірант кафедри англійської філології та методики викладання Мукачівського державного університету.
Творчу інтелігенцію Закарпаття на симпозіумі уособлювали Шип Юрій Васильович, член Національних спілок письменників та журналістів України та Кристина Данко-Шолтес, внучка о. Віктора Хоми, репресованого в радянські часи за віру як Абсолютну християнську цінність. Її художня виставка цього разу прикрашала науковий симпозіум.
Духовенство краю представили:Владика Ніл,помічний єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії, котрий зробив ретроспективний аналіз діяльності МГКЄ в часи підпілля, обґрунтував роль духовних провідників у збереженні і донесенні Віри до сучасного покоління. Доповнили виступ Владики Ніла отець магістр Михайло Михайлець, співробітник Інституту Історії Церкви МГКЄ, о. Василь Хваста, о. Константин Сабов, о. Михайло Баник, о. Даниїл Бендас, о. Василь Вайдулич, о. Михайло Подгорський. Це є та когорта священиків, котрі були водночас й учасниками, й свідками творення історії Мукачівської греко-католицької єпархії в ХХ – ХХІ столітті. Їх свідчення були емоційними, зворушливими, містили маловідомі явища, події та факти, а також ціннісні оцінки подій тих часів.
Отець Андрій Долинич розповів про непрості шкільні роки, здобуття освіти молодим Йосипом Головачем у пов’язі з духовними відносинами, що панували в сім’ї Головачів. Вони були проникнуті глибокою пошаною один до одного, дисципліною, почуттям порядку, любов’ю та доброзичливістю до всіх людей. Ці чесноти перебрав і виробив у собі молодий Йосип та розвивав їх на своїй життєвій дорозі. Доповідач наголосив також на створенні підпільних богословських студій, педагогічному таланті у підготовці багатьох майбутніх священиків, душпастирську діяльність о. Йосипа Головача до ліквідації Мукачівської греко-католицької церкви.
В історичному і теологічному аспектах пізнавальним видалося відео-інтерв’ю « Ті, котрі за правду», о. Павла Cабова, яке містило маловідомі до цього часу історичні факти і події з життя Йосипа Головача як педагога та помічного єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії у часи підпілля.
Цікавими і змістовними були спогади Головача Йосипа Йосиповича, кандидата фізико-математичних наук, доцента (сина владики Йосипа), а також Сабадош Тамари Йосипівни, заступника директора з навчально-виховної роботи лінгвістичної гімназії імені Т.Г. Шевченка м. Ужгорода (доньки владики Йосипа) про християнську сім’ю й родину в часи випробувань, про педагогічну, освітню, богословську діяльність їхнього батька і їх самих. Зазначалося, що в процесі трансформації суспільства, як правило, трансформуються й цінності, але абсолютні духовні вартості – Віра, Надія і Любов залишалися для багатьох непохитними. Серед цих багатьох і сім’я, родина єпископа Головача.
Виступаючі відзначили важливу роль владики та педагога Йосипа Головача, його однодумців у збереженні та розвитку греко-католицької віри, освіти, зокрема духовної, на території сучасного Закарпаття.
Обговорювалися питання духовного стану сучасного суспільства, ролі церкви і школи у вихованні дітей та молоді.
Дискусії велися навколо ціннісних орієнтацій людини як предмета дослідження філософів, психологів, істориків, соціологів, педагогів, теологів, етнографів. Баяновська М.Р. зазначила, що суспільство переживає складний період свого розвитку, а кризові явища охопили всі сфери як духовного, так і матеріального життя й діяльності людини. Характерною рисою цих явищ в духовній сфері суспільства є моральна регресія. Доповідачка наголосила на необхідності відстоювати право людини на самозбереження та самовдосконалення, розбудови діалогів на принципах гуманізму, демократизму та екуменізму, її гармонізацію з природою та культурою в процесі розвитку суспільства.
Учасники форуму зійшлися на думці, що духовне формування людини в сучасних умовах є складне та багатогранне соціально-педагогічне явище, яке потребує цілеспрямованого дослідження.
У підсумку симпозіуму йшлося про наукові, науково-популярні видання про Й. Головача, помічного єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії, педагога, зокрема таких авторів, як Юрій Коссей, Володимир Фенич та Мар’яна Рішко, котра із зазначеної теми захистила в Будапештському університеті ім. Лоранда Етвеша дисертацію та видала угорською мовою монографію про життя і духовну діяльність Олександра Хіри, Преосвященого Владики МГКЄ.
Камерна атмосфера симпозіуму сприяла його плідній праці.

                                                                             Баяновська М.Р.