Духовно-естетичний розвиток особистості у контексті євроінтеграційних процесів

1

Сучасний світ переживає гострі проблеми духовно-морального та історико-культурного розвитку. Визначальна роль у їх розв’язанні належить освіті, яка закладає духовний фундамент у формуванні особистості, а в ній – педагогові. Без сумніву, що від рівня духовного розвитку вчителя значною мірою залежить духовне здоров'я нації, її прогресивний поступ. Педагог своєю діяльністю покликаний одухотворювати, гуманізувати та естетизувати внутрішній світ молоді, утверджуючи ідеали Істини, Добра і Краси. Саме ці питання порушувалися на ІІІ Міжрегіональній онлайн-конференції «Духовно-естетичний розвиток особистості у контексті євроінтеграційних процесів» 5 грудня в Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти, проведеній на пошану професора кафедри германських мов і перекладознавства Дрогобицького педагогічного університету ім. І. Франка, доктора філологічних наук, професора, академіка АН вищої школи України Зимомрі Миколи Івановича.

Її організатор – кафедра суспільно-гуманітарної та етико-естетичної освіти Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти.
До роботи конференції зголосилися представники державних наукових установ, вищих навчальних закладів, творчих спілок, організацій з різних куточків України: Інститут проблем виховання НАПН України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» НАПН України, Вищі навчальні заклади (Ченстохова, Конін, Польща), ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Мукачівський державний університет, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти, Закарпатська академія мистецтв, Карпатський університет імені Августина Волошина, Кропивницький Інститут регіонального управління і економіки, Інститут еколого-релігійних студій ДВНЗ «Ужгородського національного університету», КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», Закарпатська організація Національної спілки письменників України, Національна Ліга українських композиторів, Закарпатська організація Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Закарпатська організація Національної спілки краєзнавців України, Товариство словаків Закарпаття імені Людовіта Штура, учителі християнської етики, української мови і літератури, вихователі групи продовженого дня Закарпатської області, духовенство Срібної Землі, працівники Закарпатського краєзнавчого музею імені Теодора Легоцького.
Роботу конференції модерувала Марія Баяновська, завідувач кафедри суспільно-гуманітарної та етико-естетичної освіти ЗІППО, кандидат педагогічних наук, доктор філософії (PhD), доцент, член-кореспондент Міжнародної Академії богословських наук, член Національної Ліги українських композиторів, котра у вступному слові оголосила мету та завдання конференції, окреслила напрями її роботи, привітала ювіляра – Миколу Івановича Зимомрю з його семидесятиріччям.
З вітальним словом до конференції та до ювіляра, почесного гостя, звернулися: від адміністрації ЗІППО – Михайло Басараб, заступник директора з науково-дослідної роботи та міжнародної діяльності Закарпатського інституту ППО, доцент кафедри суспільно-гуманітарної та етико-естетичної освіти Закарпатського інституту ППО, кандидат історичних наук, Густі Василь, голова Закарпатської організації Національної спілки письменників України.
Привітання прозвучали також від обласного крайового культурно-освітнього товариства «Просвіта».
Пленарне засідання конференції відкрила доцент Марія Баяновська, виголосивши доповідь за темою «Цілісність духовності стосовно особистості в умовах євроінтеграції».
Професор кафедри менеджменту та інноваційного розвитку освіти Закарпатського інституту ППО, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений винахідник України Василь Химинець виступив з доповіддю «Наукові константи професора Зимомрі М.І. у вимірі євроінтеграційної політики України».
Перед учасниками конференції виступили відомі письменники Закарпаття. Юрій Шип – письменник, член Національної Спілки письменників України, лауреат двох крайових (ім. Ф. Потушняка (тричі), ім. Героя України о. Августина Волошина) та трьох Всеукраїнських (ім. Леоніда Глібова, Зореслава та Івана Сварника) премій, нагороджений урядовою медаллю «За відвагу на пожежі», і медаллю Національної Спілки письменників України «За вагомий внесок у розвиток української літератури», а також медаллю Преподобного Нестора Літописця «За особистий внесок у розвиток духовності» сконцентрував увагу присутніх на проблемі «Духовне слово поета – важливий чинник європейського єднання», а Петро Ходанич – доцент кафедри суспільно-гуманітарної та етико-естетичної освіти Закарпатського інституту ППО, кандидат педагогічних наук, доцент, член Закарпатської організації Національної спілки письменників України, член Закарпатської організації Національної спілки майстрів народного мистецтва України, член Закарпатської організації Національної спілки краєзнавців України висвітлив тему «Ліричні обрії письменника Миколи Івановича Зимомрі».
Почесний гість конференції Микола Зимомря, професор кафедри германських мов і перекладознавства Дрогобицького педагогічного університету ім. І. Франка, доктор філологічних наук, професор, академік АН вищої школи України ґрунтовно виголосив тему «Корінь життя: час теперішній у сполуці з минулим» та подякував присутнім за високу оцінку його науково-педагогічної, культурознавчої діяльності.
Свою авторську духовну програму «Благослови душе моя, Господа» подарувала конференції та Ювілярові Юстина Дідик – золотий голос Сріберної Землі, лауреат премії братів Шерегіїв та Дезидерія Задора, (концертмейстер Лариса Голуб'єва, викладач Ужгородського державного музичного училища ім. Д. Задора, відмінник освіти України. Партія скрипки – Діана Малашина, студентка ІІ курсу Ужгородського державного музичного училища ім. Д. Задора).
Окрасою конференції зі своїм музичним вітанням стала студентка Ужгородського державного музичного училища ім. Д. Задора Бірта Рената, (викладач з вокалу – Зелінка Валентина Степанівна), котра виконала авторську пісню «Тополя», а також чотири мініатюри на вірші Т.Г. Шевченка.
Упродовж роботи конференції на пошану почесного гостя Миколи Івановича Зимомрі її учасники співали «Многая літ…», що створювало неповторно теплу атмосферу, своєрідну духовно-естетичну ауру.
Джерелом духовного збагачення конференції слугувала фотокопія Пересопницького Євангелія, подарованого 10 листопада Карпатським університетом імені Августина Волошина на честь 70-ліття Закарпатському інституту післядипломної педагогічної освіти.
Зазначимо також, що цей форум відбувся за участю міжнародних гостей – доктора педагогічних наук, професора Яна Грежесяка (Конін, Польща) та доктора г.к., професора Владислава Грежчука (Ченстохова, Польща).
Працювали дві секції: «Світ і людина: духовно-естетичні засади» та «Духовно-естетична цінність слова». Під час роботи цих секцій, як і на пленарному засіданні, порушувалися не лише проблеми зі сфери науки, культури, мистецтва, релігії, пов’язані з духовно-естетичним розвитком особистості в умовах євроінтеграційних процесів, а й здійснювався творчий пошук їх розв’язання.
У роботі ІІІ міжрегіональної онлайн-конференції «Духовно-естетичний розвиток особистості у контексті євроінтеграційних процесів» взяло участь 10 докторів наук, професорів, 33 кандидатів наук, доцентів, 15 старших викладачів та магістрантів.
До проблематики конференції виявили інтерес і долучилися до її роботи доктор історичних наук, професор кафедри історії України ДВНЗ «УжНУ» Сергій Федака, викладач Ужгородської греко-католицької богословської академії імені бл. свмч. Теодора Ромжі отець Андрій Долинич, член Закарпатської організації Національної спілки письменників України Олександр Гаврош, самобутній закарпатський поет Василь Щомак та інші.
У подарунок учасникам конференції та вельмишановному Ювілярові – почесному гостеві конференції – Миколі Івановичу Зимомрі, його родині прозвучала акапельно пісня «Молитва дитяти» (муз. М. Баяновської, сл. Юлії Драгун) у виконанні Марії Жабляк, методиста кабінету координаційно-методичної діяльності Закарпатського інституту ППО та Марії Баяновської.
У підсумку прийнято ухвалу конференції.

Марія Баяновська