Про кафедру педагогіки та психології

knigi

Кафедра педагогіки та психології виникла в Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти наприкінці серпня 2013 року  внаслідок реформування  закладу. Вона історично пов’язана з попередніми науково-педагогічними центрами ЗІППО, які розвивали педагогічні інновації в краї.  Так,  її історичним  підґрунтям  був той факт, коли наказом міністра народної освіти України № 148/12 від 29 грудня 1986 року в інституті  створено дві кафедри: педагогіки і психології , суспільних наук.  Завідуючим першої з них призначено кандидата педагогічних наук, доцента, письменника Степана Ілліча Жупанина.


 У 1992 році  кафедру реорганізовано в кафедру педагогіки, психології та методики викладання.  завідувачем кафедри обрано доктора фізико-математичних наук, професора Химинця В.В. У вересні 2003 кафедру перейменовано в кафедру педагогіки, психології та теорії управління освітою.  
 Усі, хто в різні роки працював на кафедрі, внесли певний вклад у її розвиток. Ми горді з того, що  упродовж довгого часу на кафедрі працювали: засновник історії педагогіки в нашому краї доктор педагогічних наук, професор В.В. Гомоннай, лауреат Державної премії СРСР доктор фізико-математичних наук, професор В.В.Химинець та відомий далеко за межами Закарпаття вчений у галузі порівняльного літературознавства  доктор філологічних наук, професор М.І. Зимомря . Окремо слід виділити першого завідувача кафедри, доцента (а з 1998 року — професора) С.І. Жупанина (1986-2004 рр.), знаного українського письменника, лауреата літературної премії ім.Лесі Українки.
Степан Ілліч пройшов шлях від сільського вчителя до професора, завідувача кафедрою; був автором понад 300 наукових і науково-методичних видань. С.І.Жупанин видав ряд солідних наукових робіт, зокрема, монографію “Педагогічні основи формування в молодших школярів художнього образу природи”, “Програма і методичні рекомендації з літератури рідного краю для 5-9 кл. загальноосвітніх шкіл, 1-5 кл. гімназій, ліцеїв Закарпаття”, “Розвиток учнівської образотворчості”, “Освітянин – добротворець” та ін. Він є автором читанки “Карпатська весна”, виданої у Братиславі-Пряшеві, підручника “З чого починається Вітчизна” (для самостійного читання учням шкіл України з угорською, польською та молдавською мовами навчання. Професор організував творчу групу з написання підручників української словесності для шкіл України з угорською мовою навчання. Його програми з краєзнавства, народознавства, опубліковані у всеукраїнських журналах “Дошкільне виховання”, “Початкова школа”, “Рідна школа”, широко використовуються в навчально-виховних закладах всієї країни.
Не менш успішно працював професор С.Жупанин на другому полюсі своєї  творчості – літературно-художньому. Уже першою збіркою віршів для дітей “Бджілка” (1959) заявив про себе як талановитий поет, добрий знавець психології дошкільнят та молодших школярів. Книгу схвально зустріла і критика, і найменші читачі та їхні батьки.  Степан Жупанин є автором майже 30 книг поезій для дітей та юнацтва. Найвідоміші з них  “Смерековий край”, “На високій полонині”, “Закарпатські візерунки”, “Моя абетка”. Багато з його віршів стали хрестоматійними, окремі з них увійшли до українських читанок як в Україні, так і за кордоном.
Влучно сказав про творчість С.Жупанина видатний письменник Михайло Стельмах: “Живописно, лірично розповідає він про рідну  землю, працьовитих дітей, які вірно дружать з усіма чесними хлопчиками та дівчатками світу, прагнуть жити тільки в мирі, в радості. … поет не обмежується оспівуванням Закарпаття. Колоритність, точність спостережень, гармонійна мелодійність і барвистість живописання словом, фольклорне начало, свіжість світосприймання й відображення, логічна довершеність – характерні ознаки його стилю”.
Особливого значення в діяльності інституту, у впливі  на розвиток  інноваційних процесів в освіті краю набула кафедра  під керівництвом досвідченого організатора, талановитого педагога, доктора фізико-математичних наук, професора Василя Васильовича Химинця. Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, заслужений винахідник, він успішно керував кафедрою понад 22 роки. За час його керівництва було вибудовано систему науково-дослідної роботи в ЗІППО і безпосередньо на кафедрі; в 1994 році відкрито аспірантуру, 12 випускників якої захистили кандидатські дисертації; започатковано видання науково-методичного журналу «Освіта Закарпаття» та обласної педагогічної газети «Слово вчителя». Професором В.В.Химинцем  за час роботи на кафедрі було підготовано понад два десятки резонансних наукових та науково-методичних видань, серед них 8 відомих у педагогічних колах книг з інноваційної педагогіки, підготовано глобальне  монографічне дослідження «Освіта Закарпаття».

Василь Васильович – автор чисельних наукових і науково-популярних розвідок, його останні вагомі праці в галузі  історії педагогіки Закарпаття – монографії «Освіта Закарпаття» (2010) та «Ужгородська гімназія»(2013) – у співавторстві -  без перебільшення знакові твори в педагогіці  нашого краю, свідчення глибокої ерудованості, широкого світосприймання і патріотизму їх  автора.
 Навчально-методична робота кафедри.
Уся навчально-методична робота викладачів кафедри спрямована на якісне забезпечення навчально-виховного процесу змістовними лекціями, практичними й семінарськими заняттями. Для вчителів, які навчаються на курсах підвищення кваліфікації, викладачі кафедри читають лекції з проблемних питань сучасної педагогіки, психології, вдосконалення форм і методів активного навчання при вивченні фахових дисциплін, запровадженні інноваційних технологій, при роботі з обдарованими учнями, вивченні народознавства та краєзнавства в школах області. Значна увага приділяється особливостям   естетичного, громадянського виховання, специфіці роботи в освітніх закладах різного типу.
Викладачі кафедри разом з методистами інституту і працівниками рай(міськ)методоб’єднань проводять районні і обласні науково-практичні семінари й конференції з актуальних проблем методики навчання й виховання учнівської молоді. Провідні викладачі кафедри беруть активну участь в організації і проведенні обласних та всеукраїнських фахових олімпіад серед учнівської молоді,  зокрема доцент Ходанич Л.П. – з української мови та літератури, старший викладач Лемак М.В. – з психології.
  Кожного року викладачі кафедри беруть участь у роботі 3-4 обласних, 4-5 районних і 8-10 шкільних науково-методичних семінарів і науково-практичних конференцій, в роботі обласного семінару творчого вчителя.
 Одним із напрямків роботи кафедри є  її співпраця з Закарпатською організацією Національної спілки письменників України, започаткована її першим завідувачем Степаном Жупанином. Письменники краю виступають перед слухачами курсів. Добре зарекомендували себе лекції та практичні  заняття з літературного краєзнавства у Народному літературному музеї при Закарпатській організації  Національної спілки письменників України. Вчителі області  залучаються до  досліджень у галузі  історії та розвитку літератури Закарпаття, апробують розроблену на кафедрі методику використання джерел літературного краєзнавства в педагогічній практиці.
 
Науково-дослідна робота кафедри
Кафедра виконує наукові дослідження з комплексної теми «Шляхи активізації навчання вчителів у системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів». У рамках цієї теми   здійснюються наукові дослідження  за такими напрямками:   удосконалення форм  і методів навчання при вивченні фахових  дисциплін,   дидактичний та виховний потенціал краєзнавства, проблемний характер педагогічної діяльності та імідж учителя в сучасних умовах, проблеми гуманізації та демократизації сучасної школи, запровадження інноваційних технологій в школах області.
Над виконанням досліджень, крім викладачів, працюють науковці і методисти інституту, аспіранти і прикріплені до кафедри для виконання дисертаційних досліджень учителі. При кафедрі діє центр практичної психології та соціальної роботи (створений у 2002 році), консультативний центр з літературної творчості шкільної молоді та вчителів (створений у 2004 році).
Науково-дослідна робота на кафедрі ведеться в співдружності з ученими Ужгородського національного університету,    Центру гунгарології  УжНУ, Угорської академії наук (Угорщина), Пряшівського університету ім.Шафарика (Словаччина).
На базі кафедри з 1994 року Міністерство освіти і науки України  систематично проводить Всеукраїнські науково-методичні конференції «Проблеми післядипломної освіти педагогів» (І-1996,ІІ-1997, ІІІ-1998,ІV -2000,V-2002,VІ-2005,ЮVІІ-2006,VІІІ-2008,ІХ-2010,Х-2012). У роботі названих конференцій беруть участь учені багатьох ВНЗ, інститутів НАПН України та працівники регіональних освітянських закладів. Результати наукових досліджень, які доповідалися на конференціях, публікуються у збірниках праць, котрі здобули визнання у всій Україні. Рекомендації наукових форумів втілюються в життя вчителями країни.
Кафедра  досліджує історію, сучасний стан та перспективи  освіти в краї, науково-педагогічними працівниками кафедри видано кілька монографій, збірників статей та тези конференцій з теми, зокрема тут досліджується крайова педагогіка в постатях О.Духновича, А.Волошина, А.Штефана, Марійки Підгірянки , С.Жупанина, В.Гомонная.
Пріоритетні завдання кафедри. Доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті та концепція національного виховання орієнтують післядипломну освіту на створення оптимальних умов для повноцінного фізичного, інтелектуального і духовного розвитку молоді. При цьому кафедра педагогіки та психології   концентрує основні зусилля на:
– підвищенні фахової майстерності вчителів та запровадженні сучасних форм управління освітою;
– розширенні інтелектуальної обізнаності учасників навчально-виховного процесу;
– оновленні і суттєвому доповненні раніше отриманих знань психолого-педагогічного циклу;
– вивченні і впровадженні нових технологій організації педагогічної взаємодії;
– узагальненні і впровадженні передового педагогічного досвіду;
реалізації у школах проектної, особистісно-зорієнтованої педагогіки.
Післядипломна педагогічна освіта – стрижень роботи кафедри. Науково-викладацький склад кафедри основну роль підвищення кваліфікації вбачає в подоланні стереотипів діяльності і мислення педагогів, заміні проявів авторитарної педагогіки на педагогіку гуманізму, а головною метою післядипломної педагогічної освіти вважає формування готовності вчителя і керівника школи до діяльності в умовах освітньої ситуації в регіоні, яка за ринкової економіки постійно змінюється і залежить від динаміки соціально-політичних, економічних і культурних процесів. Реалізація цього змісту змінює загальний напрям розвитку майстерності педагогічних кадрів — від соціальної технології до персонал-технології, від об’єкта технологічного впливу до його суб’єкта, підпорядковує педагогічну діяльність принципу моделювання, засобом реалізації якого стає розвивальний організаційно-діяльнісний підхід.
Усі викладачі кафедри беруть активну участь у громадсько-політичному житті, виступають на сторінках преси та по телебаченню з психологічних,  культурно-освітніх, морально-етичних та соціальних проблем.