Психологія війни

Війна має свою психологію і, якщо ми будемо володіти знаннями про ці процеси, то будемо готові з гідністю і оптимізмом перенести всі важкі моменти, пов'язані з війною. Однозначно, що не всі люди однаково переносять ті чи інші події на своєму життєвому шляху. Часто однакові речі сприймаються людиною у певні моменти життя по-різному. Це залежить від багатьох чинників, один з яких – готовність до розуміння того, що відбувається.

Отже, cпробуємо розібратися, у чому полягає психологічний феномен війни. Коли війна починається, то у кожної людини виникає стан піднесення – ейфорії. Ми з нетерпінням очікуємо новини з передової, нас тішить кожна, навіть малесенька перемога, ми приєднуємося до нових спільнот, щоб дізнатися більше і поширити дедалі ширше про все почуте, побачене, прочитане. Ми сповнені гордістю за наших захисників, ненавидимо загарбників і найголовніше – об'єднуємося.
Але так довго тривати не може, оскільки наш організм має не безмежні можливості. Ми починаємо втомлюватися, починаємо відчувати, що не все подобається. Нас починають дратувати наші співвітчизники, які до нас прибули з інших регіонів нашої єдиної неподільної України і як виявляється, хоч вони такі ж, як ми, але чомусь не схожі на нас і ця думка є небезпечною, оскільки веде до розшарування, до роз'єднання нації. Саме цим може скористатися ворог. Він добре розуміє, що у нас починається стадія виснаження, яка має, крім зазначених вище ознак ще й дуже небезпечну річ – звикання. Так, так – звикання! Звикання до новин, до стану війни, і знову ж таки – виникає роздратованість до людей, які порушили звичний устрій нашого життя – переселенців. Ми дуже гостинний народ і повинні пам'ятати: коли ми спимо у своїх домівках, на зручних матрацах, під теплими ковдрами, хтось втратив ВСЕ! – теплу ковдру, дім, РІДНИХ! Хтось у той час, коли у нас почався процес депресії безстрашно нас боронить, дрімає (не спить!) у холодному окопі, під градом снарядів пише коханій прощальні слова. Тому не піддавайтеся провокаціям, які призводять до ворожості по відношенню до таких, як ми – українців і швидше допоможіть своєму організмові вийти зі стану виснаження, перейти у стан готовності, не дайте ворогові добити Вас морально.
Що для цього потрібно робити? Кілька простих порад для виходу зі стану виснаження:
1. Сон. Якби не було складно заснути – спати потрібно. Оскільки серед нас дуже мало йогів найвищого рівня, які можуть досягати мокші (найвищий моральний рівень досконалості, після досягнення якого призупиняється еволюція душі), то треба дати нашому організмові відновитися, а це відбувається здебільшого у сні.
2. Вода чи інша рідина. Це дуже важливо з біологічної точки зору, оскільки саме вода забезпечує гоместаз (стан рівноваги динамічного середовища, у якому відбуваються біологічні процеси). Не забуваймо і про психологічний гомеостаз. Цей термін було введено В. Б. Кенноном у 1932 році і позначає загальну схильність кожного організму відновлювати внутрішню рівновагу щоразу, коли вона змінюється. Ці внутрішні дисбаланси, котрі можуть виникнути, як на фізіологічному, так і на психологічному рівнях, називаються загальними потребами. Психологічний гомеостаз регулюється завдяки виконанню першої умови – сну.
3. Менше новин, які можуть нас пригнічувати (про це я писала в попередній статті http://zakinppo.org.ua/kafedri/kafedra-pedagogiki-ta-psihologii/publikacii-vikladachiv/6901-kritichno-misliti-dijati-za-logikoju-ta-rozumiti-scho-vidbuvaietsja)
4. Пам'ятаймо про 6 гормонів, які стимулюють розвиток стресу:
• адреналін (його підвищення збільшує частоту серцевих скорочень, підвищує кров'яний тиск і потовиділення);
• норадреналін (збільшення призводить до занепокоєння, поганого сну, нерегулярного серцебиття і підвищення артеріального тиску);
• інсулін, викликаний виробленням кортизолу, що негативно впливає на метаболізм глюкози, в результаті чого Ви хочете солодощів;
• пролактин (його високий рівень може порушити баланс естрогену і прогестерону, а також вплинути на емоційний стан);
• естроген (при зниженні у жінок можуть виникати порушення менструального циклу і розлади психічного здоров'я);
• тестостерон (його зниження викликає втому, м'язову слабкість і низьке лібідо у чоловіків і жінок).
5. Гумор. Сьогодні багато українців гарно жартують у соціальних ЗМІ і це чудово. Вони знають, що роблять, тому не оминайте такі веселі стрічки. Жартуйте!
6. Добрі слова. Як приклад пропоную розглянути результати проведення вправи «Дуже добре» (рис.1). Вона ілюструє, скільки чудових слів можна сказати своїй дитині. Вправа була проведена у мирний час зі слухачами курсів підвищення кваліфікації, але не варто забувати про про ці слова і сьогодні, навіть навпаки – зараз такі слова потрібні нашим дітям і не тільки їм. Тому говоріть один одному слова любові і вдячності, теплоти і надії.

Рис.1 Скріншот стільниці під час виконання вправи «Дуже добре» на платформі Mentimeter

slova

7. Заняття. Знайдіть собі заняття під час війни, навіть, якщо ви не в зоні бойових дій. Ви можете приєднатися до волонтерського руху, але, якщо Ви не здатні це робити за станом здоров'я чи віку, то робіть будь-яку посильну роботу у квартирі, будинку, біля будинку – це не дасть Вам впасти у депресію, Ви відчуєте, що життя продовжується!
Все буде Україна! Ми перемагаємо!

Палько Тетяна,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри педагогіки
та психології ЗІППО