«Крапля меду» від Лідії Повх

117337871 2427688784197714 4926571117230188125 nСеред книг, які видано в цьому році за сприяння департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Закарпатської облдержадміністрації у рамках програми підтримки видань творів закарпатських авторів, і ця ошатна книга прози – «Крапля меду». Її автор – Лідія Повх (Ходанич), добре знаний у краї педагог, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри педагогіки та психології Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти.

 

Книжку склали оповідання, де розкривається широка панорама життя простої людини в умовах сучасної України. Авторка в буденному віднаходить і відстоює вічні цінності, зокрема інститут сім’ї, батьківства, пам’ять роду, ментальні особливості духовного світу людини на помежів’ї культур у полікультурному просторі Закарпаття.
У післяслові авторка зізнається: «Якщо б я запропонувала твори такої тематики видавництву радянського часу, то отримала б, вочевидь, відмову, а в негативній рецензії якого-небудь ідеологічного працівника зазначався б клубок негативу: і дрібнотем’я, і побутовізм, і суб’єктивне трактування подій, і відсутність широти мислення,   а ще - індивідуалізм, локал-патріотизм тощо. Однак, на щастя, часи міняються, а разом з ними змінюється й людська свідомість, колективне бачення та сприйняття. Моїм творчим завданням було віднайти у буденності те вічне, що залишається всупереч усьому, що супроводжує людину в її часопросторі. Тому ключем розуміння цих життєвих історій є сім’я, родина - одвічні цінності людськості,   незважаючи на географічні обшири, тип культури, суспільну формацію, націю чи релігію. І хай там що, а сім’я й родина залишаться основним інституційним форматом людського життя і в майбутньому, принаймні всі експерименти з її знищення терпіли і терплять фіаско. У такому ракурсі мої оповідання – аж ніяк не дрібнотем’я, вони -   посильний вклад в утвердження моральності та зміцнення сім’ї, устоїв добра та гуманізму в часи духовної кризи початку ХХІ століття».
Варто зазначити, що оповідання читаються легко, у них впізнається древній Ужгород та неповторне Закарпаття. Сподіваємося, що книжка знайде свого небайдужого читача.

Нателла Терещенко,
заввідділу Закарпатської обласної бібліотеки
для дітей та юнацтва