Вірші про тата

tato

 

Вірші про тата

Я ходив на полонину
Я ходив на полонину,
Де татусь пасе отару.
Бачив там, як за соснину
Зачепилась біла хмара.
Я підбіг до неї з прутом:
- Гей, тікай собі, хмарино!
Розвернулась хмара круто
Та водою вся як хлине!
Я з гори побіг щодуху.
Вмить промокла сорочина.
Загубив я капелюха,
Загубив і хворостину.
Став на поміч татка звати,
Бо не знав, куди тікати...
Зовсім я б не налякався,
Якби татко поруч був:
Я б за нього заховався,
Він би хмару відштовхнув.
               Володимир Ладижець

Ми з татком
На  стадіоні багато люду –
Там матч сьогодні великий буде.

Я з татком їду на стадіон,
Команда міста – наш чемпіон!

Багато люду, мов вулик: жжжу-у…
А я на плечах міцних сиджу.

Ось ми заходимо – в нас квиток.
Ось ми сідаємо… Й тут – свисток!

Ми будем дружно кричати: «Гол!»
Ми з татком любимо вдвох футбол!
                               Лідія Повх