Рідне місто

uzhgorod

Вірші про рідне місто

Мости
Якщо, гуляючи над річкою,
Уздовж по берегу піти,
То можна над рікою-стрічкою
Порахувати всі мости.

Ось перший міст, він геть незвичний,
У нього назва – залізничний.
З долини – в гори, з гір – в долину
Вагони їдуть без упину.

Ось другий міст  – усім до речі:
Він для машин підставив плечі.
З’єднав два береги в дорогу –
Не проживеш і дня без нього!

Ось третій міст – для пішоходів –
Його обожнюють,  на подив!
Вночі, удень,  у будень, свято
Мостом цим  хороше гуляти!

Четвертим пролягли маршрути
На працю, в школи, в інститути.
Ним навіть їдуть малюки
У дитсадочки залюбки.

Наступні два – мости з бетону,
Ведуть машини до кордону.
В Європу день і ніч гудуть:
«Вертайтесь швидко! В добру путь!»

Та найгарніший – міст на тросах!
Його   вітрець легенько носить
Над річкою  – все хить-похить…
Немов колисочка скрипить!
 
Такі у місті в нас мости!
Усіх  – аж  сім …Їх  бачив  ти?
Лідія Повх
Малювала дівчинка місто

Малювала дівчинка місто,
І було у місті аж тісно.

Там спинались в небо будинки
І росли у парку ялинки.

Поспішали діти у школу,
Починався матч із футболу.

Там гукала мама до сина
І кудись звертала машина.

І звисало плаття з балконів,
І цвіли червоні піони.

Там гуляли голуби й діти –
У найкращім місті на світі!

Лиш одна маленька людина
Йшла і чистила мандарини.

Їла, чистила, знову їла…
Шкурки кинула, де схотіла.

Їла, чистила, розкидала…
Й раптом міста уже не стало!

Все укрило сміття! Так сумно.
…Довелося викинути малюнок.
                         Лідія Повх

Виноградів
Попід Чорною горою
Тиса хвилями шумить.
З виноградною лозою
Рідне місто гомонить.
Виноградів, Виноградів –
Місто славних трударів,
Де троянди з виноградом
Дозрівають на зорі.
Українці та угорці
Тут живуть, мов браття всі,
В дружбі вірній, праці творчій,
У нев’янучій красі.
Сонце щедро місто гріє,
Ллє тепло в серця людей.
Кожен тут кохає. Мріє,
Пестить щастя молоде.
Над тобою небо чисте
І пісень лунких розмай,
Виноградів – рідне місто,
Разом з нами розквітай!
                 Степан Жупанин