Граючись навчаємось

irgy

Ми граємось

Я – бібліотекар
За моїм вікном ростуть
кедри і смереки.
Гарне місце влітку тут
для бібліотеки.

Я полиці змайстрував
для книжок, журналів,
щоб читали їх усі
діти в зелен - залі.

І тепер у ранній час
чи в обідню спеку
йдуть до мене читачі
у бібліотеку.

Люблять загадки, пісні
Петрик, Оля, Таня.
Павлик просить лиш казки
та оповідання.

Йдуть до мене читачі
зблизька і здалека.
Жду їх радісно завжди:
я ж – бібліотекар!
             Степан Жупанин

Медальйон і бульйон
Графиня Шиньйон
варила бульйон,
а граф Шампіньйон
танцював котильйон.

В бульйон медальйон
впустила Шиньйон.
На поміч їй кинувся
граф Шампіньйон.

Він поспіхом сьорбав
гарячий бульйон,
хоч пік йому губи
гарячий бульйон,
з каструлі він ложкою
сьорбав бульйон,
аж поки на дні
заблищав медальйон.

— Пробачень мільйон, —
сказав Шампіньйон, —
графине Шиньйон,
ось ваш медальйон!

А потім Шиньйон
І граф Шампіньйон
удвох танцювали
в саду котильйон.

І весело в графові
булькав бульйон!
                  Галина Малик

Королівство Ану
Отак починається казка:
Було королівство Будьласка.
Сусіда-король з королівства Ану
Почав з ним таємну жорстоку війну.

На вулицях міста-столиці
З'явились насуплені лиця.
Один у крамниці сказав продавцю:
— Ану, дайте швидше машинку оцю!

За серце схопився і зблід продавець –
Ледь-ледь не настав продавцеві кінець.

В трамваї хтось гаркнув бабусі на вухо:
— Ану, відступися убік, розвалюхо!
Не встигла убік відступити небога –
Забрала стареньку "Швидка допомога".

Буфетнику Прошу в дитячім кафе
Хтось замість подяки та вигукнув:
— Пфе!

Буфетник облишив буфет і торти –
Його до сьогодні не можуть знайти!

А далі, як мовиться в казці,
Забили тривогу будьласці.
Вони невідомих осіб
ловили чотирнадцять діб.

А потім не місяць, не два
Учили казати слова:
"пробачте",
"спасибі",
"будь ласка..."

На цьому й скінчилася б казка,
Та вчора я стріла особу одну,
Вона продавцеві сказала:
— Ану...
Одразу мені пригадалася казка
Про два королівства — Ану і Будьласка.

Подумала я:
А можливо, цей раз
Війною
пішло
королівство
НА НАС ?!
               Галина Малик

Острів Троку-Фроку-Брик
На далекий, невідомий
Острів Троку-Фроку-Брик
Завітав страшенно пишний
Славнозвісний мандрівник.

Тільки він ступив на берег,
Тільки став він на причал,
Роздивився на всі боки
І сердито закричав:

— Що за острів?!
Що за назва?!
Неподобство - Троку-Брик!
Хто це вимовити зможе
І не вивихне язик?!

Як тут звуться громадяни?
Троку-фроку-брикіяни?

А оці веселі діти –
Троку-фроку-брикиліти?

А готель цей велетенський
Троку-фроку-брикієнський?

Корабель цей звідкіля?
З Троку-Фроку-Брикіля?!

Це жахливо - всюди брик!
До такого я не звик!
Я негайно від'їжджаю!
Тут лишатись не бажаю!

Запишіть:
Відвідав острів
Бабль-Катль-Петль-Костль-
Чергаріні-Гарчеріні-
Хвирлхаролі-Хвирлбрджаміні
Де ля Був і Де ля Зник -
Славнозвісний мадрівник!
                       Галина Малик

Розумна мавпа
Гойдався на дереві
в джунглях удав.

Він гарний мав настрій
і пісню співав:

— Я довгий,
гладенький,
лискучий,
увесь по деревах
ПОВЗУЧИЙ!

А в річці купався
якраз крокодил.
Він крикнув
з усіх крокодилячих сил:

— Я кращий —
зелений,
зубатий,
завжди під водою
ХОВАТИЙ!

А берегом мавпа
зі школи ішла.
Почула —
хвальків тих
 на глум підняла:

— Ха-ха!
Він повзучий!
Хи-хи,
він ховатий!
Не вміють і слова
як треба сказати!

Хоч я і розумна,
у школі НАВЧАТА,
не буду ніколи така
ВИХВАЛЯТА!
               Галина Малик

Лічилка
Ворон, ворон, ворона!
В  небі висить корона.
А хто зловить ворону,
Той дістане корону!
                  Лідія Повх