Вірші про маму

mama

Мама

Мама і сонечко
– Мамо, мила мамочко, –
Каже син і донечка, –
Над усе дорожча ти
І ясніша сонечка.

Ти ніжніша сонечка,
Як тебе не славити?
Сонечко ховається –
Завжди поруч з нами ти.

Ти й тепліша сонечка,
Бо в негоду грієш нас.
Ти й мудріша сонечка, –
Завжди розумієш нас.

З квітами вітаємо
Нашу милу мамочку,
Заспіваєм лагідно
Сонячну співаночку.
             Степан Жупанин

Мамині руки
Підняли мене з колиски
Ніжні руки мами,
Берегли від горя-лиха
Днями і ночами.

Вчили на землі стояти
І ходити вчили,
А коли бувало важко –
Додавали сили.

Працьовиті та невтомні,
Ласкою зігріті,
Руки мамині для мене
Найсвятіші в світі.
                   Степан Жупанин

Писанки
Ввечері матуся нас чарує –
Писанки великодні малює.
Віск черпає пищиком із блюдця.
Її очі лагідно сміються.

Її очі світяться у ласці:
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій – півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.

А на третій – олені і сарни,
На четвертій – рушничок прегарний…
Дивиться і тішиться матуся:
Я у неї малювати вчуся.
                 Степан Жупанин

Едельвейси
На Говерлу йду по квіти –
Едельвейси чарівні.
Принесу матусі нашій,
Покладу їх на вікні.

Як прокинеться рідненька, –
Зійде сонце весняне,
Мама квіти ці шовкові
До серденька пригорне.

Посміхнуться очі карі
Та вуста, мов пелюстки,
Бо вгадає, хто приніс їй
Ці найкращії  квітки.

Хто знайшов їх на світанку
На Говерлі, на скалі,
Едельвейси – квіти вірності,
Любові на землі.
                   Степан Жупанин

Ткала мама покрівчики
Ткала мама покрівчики –
Ми допомагали:
Нарізали ганчірочки,
У клубки мотали.

Мама обрус вишивала –
Ми допомагали:
Ниточки їй  підбирали,
Пісеньок  співали.

 Мама й  хвильки не спочила,
Лад давала дому…
І до того ж нас навчила
Усьому-усьому!
                     Лідія Повх

Котик і квіти
Наближався Мамин день.
Хлопчик вирішив подарувати мамі малюнок.
Розклав фарби, поклав на стіл папір. А котик розлив фарбу і забруднив у ній  лапки! Пройшовся по столу — і на папері залишились сині сліди.
Хлопчик подумав і домалював до слідів листочки.
Прийшла мама.
— Ой які гарні квіти!  Хто ж це їх намалював?
Хлопчик і котик разом сказали:
- Ми!
                                Лідія Повх