Літо

lito

Вірші про літо

Голоси колосків
В полі спілий колос
Має власний голос.
Чути спів ячменя:
- В мене зерен жменя.

Гомонить пшениця:
- З мене - паляниця.
Задзвеніло жито:
- Будем жити сито
                  Степан Жупанин

Ластівчине гніздо
– Ластівочко чорнокрила,
Ти чому гніздечко звила
Над вікном у нас?
– А тому, що друзі всі ви,
Я дарую щебет, співи
Вам у добрий час.
Пташенят маленьких маю
І ні хвильки не гуляю,
Доглядаю їх.
Нас тепло людське тут гріє,
Кривдити ніхто не сміє
Пташенят моїх.
                Степан Жупанин

Лісові годинники
Я почув, як у зеленому
Ялиннику:
– Тук-так…-
Незвичайні ходять, стукають
Годинники:
– Тік-так…
Гирі в них – то шишки з гілок
Ще не зронені.
Тук-так…
Стрілки в них – то золотисті.
Теплі промені.
Тік-так…
Дзьоби дятлів у зеленому
Ялиннику:
– Тук-так…
Наче маятники справжні
У годинників:
– Тук-так, тік-так…
                       Степан Жупанин

Мак та бджілка
В полі мед збирала бджілка із квіток,
Мак шептав-співав їй гарних співанок.

Натомила бджілка крила й ротик свій.
Час додому, та почався буревій.

Каже мак: – Лети, маленька, он сюди,
Я тебе сховаю, бджілко, від біди.

І закрив свої червоні пелюстки,
Щоб не падали на бджілку крапельки.

Захотіла бджілка спати  – колисав,
Поки буря вщухла й вітер перестав.

Полетіла бджілка в вулик. І ось так
Подружили з того часу бджілка й мак.
                           Степан Жупанин

Сім вітрів
Сім вітрів, як сім братів,
На світанку я зустрів.

Перший вітер був у кузні,
Взяв на крила звуки дружні:
– Дзень-тук-дзень! Дзень-дзень! –
Розбудив навколо день.

Другий вітер на комбайні,
Що косив лани врожайні,
Віяв зерна золотисті,
Від полови їх очистив.

Третій вітер у пекарні
Пахощі зібрав прегарні,
По селу розносив їх,
Апетит збудив у всіх.

Гостював четвертий вранці
В овочевій нашій ланці.
Добрі вісті про врожай
Лунко ніс він з краю в край.

П’ятий вітер з ферми линув,
Дзвін бідонів ніс в долину,
Ніс у кожен дім, квартиру
Запах молока і сиру.

Шостий вітер – світанковий,
Завітав у сад фруктовий.
Ароматом яблук, слив
Він людей розвеселив.

Сьомий вітер в ораницю
Сіяв сонячну пшеницю.
І всім людям працьовитим
Побажав у щасті жити.
                     Степан Жупанин

Кукурічки
На світанку в лісі роси
Заіскрилися ясні
– Куку-ріку! – заспівали кукурічки голосні.
– Куку-ріку! – пронеслося по долині, по горі,
Аж відлунює навколо: – Куку-ріку! Куку-рі..!
Ось ромашка засіяла
Жовтим оком з-поміж вій,
Розхитав дзвіночок ніжно
Голубий дзвіночок свій.
Вмить прокинулися звірі
І комахи, і пташки.
Попливли, ще трішки сонні,
Понад горами хмарки.
Квіти-півники співають –
Ранку світлого гінці,
Аж до неба піднімають
Вогнянисті гребінці.
– Куку-ріку! Куку-ріку! Куку-ріку! –
Чує ніч.
З переляку аж блідніє,
В темні хащі мчиться пріч.
Утекла.
Вже скрізь лунають
Квітів-півників пісні.
– Куку-ріку! – сонце встало,
День чудовий заяснів.
Скрізь ростуть в карпатськім лісі
Квіти-півники оті.
Сонце їх цілує в щічки
Пурпурові, золоті.
                  Степан Жупанин

Спека
Через поле у пшениці
Стежка-стежечка біжить
До водиченьки-водиці,
Де в лататті жабка спить.

Бо така уже спекота -
Аж пекучі камінці.
Навіть стежечці охота
Покупатися в ріці.
                 Лідія Повх

Сірий котик сів на ганку
Сірий котик сів на ганку -
Миє ротик до сніданку.
Вийшло сонечко з-за гір –
Звеселило хатку, двір!

Розтулили очка квіти -
Бджілка крилечками світить.
Пахне медом квітничок –
Квітничок, мов рушничок.

- Ко-ко-ко!- десь недалечко
Курочка знесла яєчко!
Їй зозулька: - Ку-ку-ку,-
Із черешні у садку.

У гусей моряцькі звички:
- Нумо, гуси, до водички -
Там, де жабки голосні
Вчать з комариком пісні!

У траві сумні доріжки
Виглядають: «Де ж ви, ніжки? »
Тупці, діти, у садок,
До солодких ягідок!
                      Лідія Повх

Вечірній вірш
Заглядає ніч до хатки,
Шепче вишня: «Спатки…спатки…»
Вітер дмухає в дуду.
Впало яблучко в саду.

Їжачок шукав щось близько,
Засопів: молочна миска!
Пес крізь сон усе те чув:
«Пий, колючий, досхочу…»

З ліхтарцями у малині
Світлячки літають сині.
В ігри грають навмання -
Налякали кошеня.

Хрумка моркву мишенятко -
Кіт скрадається до грядки.
Мишенятко не дурне:
Раз – і в нірку дремене!

- Пу-гу-гу! - сова регоче. -
Я тут старша серед ночі!
Жабка квакнула з ріки -
Похитнулися зірки.
                     Лідія Повх

Пісенька про сонечко
Сонечко – яблучко в золотій короні,
Яблучко, яблучко, яблучко червоне!

Сонечко взимку світить, не холоне –
Яблучко, яблучко, яблучко червоне.

Сонечко в морі, в хмарах  не потоне –
Яблучко, яблучко, яблучко червоне.

Сонечко, сонечко нам дарує літо.
Яблучко, яблучко  –   радісно  на світі!
                                Лідія Повх

Літечко красне
Літечко красне
Їде на конях -
З птицями, суницями,
За шапкою – сонях.

Літечко красне –
Гори зелені.
Вишеньок-черешеньок
Пригорщі-жмені.

Літечко красне –
Біла сорочка,
З маками, волошками,
Житня торочка.

Літечко красне
Котить тарілку –
Мальовану, золочену,
Різьблену мілко.
                  Лідія Повх