У світі доброму, незлому

svit

У світі доброму, незлому

У світі доброму, незлому
Мені так затишно, малому.

Нехай дощить, нехай і темно –
Удома тепло і приємно.

Не так багато щастю треба!
Аби світило сонце з неба.

Щоб усміхнувся  хтось  без слова,
«Моє ти щастячко!»- промовив.

Не треба щастю шоколаду!
Хай хтось голівоньку погладить

І хлібчика подасть окрайчик -
Того, що дав у полі зайчик.
                              Лідія Повх

Сирітка
Пасе біленькі гусенята
Мале, слабе дівча
І тулить босі ноженята,
Сидить біля куща.

Холодні роси їх змочили,
А постолів нема,
Хазяї, бідній, не купили,
Сирітка ж бо вона!

Три роки, що матусю рідну
Несли в далеку путь
Без вороття… Катрусю бідну
Чужії руки б’ють.

А батька теж німота клята
Убила на війні…
Мов вуглик, чорні оченята,
Запалі і сумні.

Із нею песик – друг єдиний,
Що лапку подає.
Лиш він один її щоднини
Не лає і не б’є…

Пасе сирітка гусенята,
Жене їх до воріт.
Сумні у неї оченята,
Сумний дитячий світ.
                     Василь Гренджа-Донський

Смерть дівчинки
- Мамочко, голубко,
Близько, край полянки
Я торік фіалки рвала,
Клала їх до склянки.

О, пусти в лісочок,
Він отут близенько.
Я фіалок назбираю
І вернусь швиденько.

- Не ходи в лісочок,
Донечко ти люба.
Там були німецькі міни,
Там і смерть, і згуба!

Все ж таки побігла
Просто понад кручі,
Назбирала у лісочку
Квіточок пахучих.

І біжить додому,
Пролізає плотик.
Ніжкою мале дівчатко
Зачепило дротик.

Зараз вибухає
Щось страшне, страшенне…
Вигаса життя дитини
Молоде, нужденне!

Вибігають люди,
Вибігає ненька…
В ручці з квітами, убита
Дівчинка маленька.
               Василь Гренджа-Донський

Сонька-гармонька (Михайло Трайста)