Вірші про дружбу

druzhba

Дружба

Браття
Бук, поранений ударом грому,
Обіперся на сусіда-дуба.
Тяжко бути у біді самому –
Одного здолає швидко згуба.
Як минула буря, сонце знову
Обняло засмучену діброву
І так ніжно гріло-вигрівало
Рани бука в гожу літню пору.
Днів тривожних пропливло чимало –
Біля дуба й бук піднявся вгору.
Так ростуть дерева – мужні браття
На стрімких вершинах Закарпаття
                      Степан Жупанин

Самотня груша
За присілком хилиться груша одна,
Сусідів і подруг  не має вона.
Росла біля неї черешня висока,
Та груша сварилася з нею три роки.
І всохла черешня –  замучили чвари,
Все груші лишилось: і небо, і хмари…
Так груша стояла одна-одинока,
Її оминала вже навіть сорока.
Обмовитись словом хотілось нестримно.
І стало їй сумно, і стало їй зимно.
Зазнала та груша  нещасної долі:
Сама здичавіла за присілком в полі.
Проходять повз неї,  не чують неначе,
Як груша ця гірко за друзями плаче.
                          Степан Жупанин

Виноград з Карпат
Посадили виноград я і брат.
Виноград ми обкопали
І частенько поливали.
Виноград наш буйно зріс,
Наче ліс.
Доглядали виноград я і брат.
Пагони пускав угору –
Ми поставили підпору.
Буревій не рве лозу
У грозу.
Дозріває вже підряд виноград.
Ясне сонце в горах сяє,
Грона соком наливає.
І збираєм виноград
Я і брат.
А найкращий виноград –
Для малят.
Ви, малята, підростайте,
До нас в гості завітайте.
А тепер вам шлем з Карпат
Виноград.
                  Степан Жупанин

Бджілка та світлячок
Не помітила бджола,
Як на землю ніч лягла.
Огорнула поле тьма,
Плаче бджілонька сама.
Раптом в полі між квіток
Пролітає світлячок:
– Не сумуй, сестричко мила,
Ніч ліхтар мій запалила,
З ним я стежечку знайому
Віднайду до твого дому.
Незабаром будеш спати…
Правда, добре друзів мати?
                    Степан  Жупанин

Гадюка і Жаба (байка)
Гадюка щоранку,
Як Жабу стрічала,
– С-счастя тобі,
Моя мила, –
Сичала.
Жабка раділа:
Хай в цілій окрузі
Знають, які ми
З Гадюкою друзі.
Як хороше Жабці
З Гадюкою знатись.
Ропухи із Жабкою
Стали вітатись.
Та щира ця дружба
Не довго тривала.
Жабка нарешті
Жабою стала.
Тепер би вона
Щось велике
Утнула.
Не встигла –
Гадюка її проковтнула.
Жаби стрекочуть
По цілій окрузі
Вчать жабенят
Вибирать собі друзів.
            Василь Густі

Попливи, віночку!
Ми з барвистих квітів виплели вінок.
На лужку зарічнім повели танок.
Цок-цок, черевички, цок-цок, черевички,
Повели танок!
Попливи, віночку, у далекий край,
Всіх у світі друзів щиро привітай!
Гей, гей, дана, дана,
Гей, гей, дана, дана,
Друзів привітай!
Про життя весняне в рідній стороні
Понеси, віночку, сонячні пісні
Гей, гей, дана, дана,
Гей, гей, дана, дана,
Сонячні пісні!
                 Степан Жупанин

Джонатанки
Ще скрипить снігами березневий ранок.
В клас приніс я друзям кошик джонатанок.
Зимували в сіні – пахнуть медоцвітом,
Ніби завітало в школу тепле літо.
Смакували друзі, стали веселіші:
Яблука зимові у гурті смачніші.
                     Степан Жупанин

Сестрички-смерічки
На горбочку біля річки
Виростають дві смерічки.
Не страшні їм бурі, грози,
Заметілі та морози.
Поєднали, мов дівчатка,
Свої віти – рученятка.
А садили ті смерічки
Дві подружки, дві Марічки.
                Степан Жупанин