Вірші про Батьківщину

batk

Вірші про Батьківщину

Моя Україна

Там, де гори мчать у небо круто,
Де органить праліс на вітрах,
Де міського двиготу не чути,
Де не знають олені про страх,
Там я, Україно, в тім краю
Батьківщину віднайшла свою.

Де плоти на ріках пропливали,
Де пливуть комбайни у поля,
Де шляхи спішать за перевали,
Де врожаєм повниться земля,
Там я, Україно, в тім краю
Світлу долю віднайшла.

Де найближчі і найбільші зорі,
Де орел ширяє в небесах,
Де художник кольори прозорі
Відшукав, краси досяг,
Люба Україно, тут мені
Світять, світять твої добрі дні.
                            Ольга Рішаві
Переклад з німецької Петра Скунця

Там, де ті високі гори
Там, де ті високі гори,
Глибокі долини,
Де зелені бережечки
Попід полонини,
Там, де вітрик холодненький,
Вода студененька,-
Там-то наша країночка,
Усім нам миленька.

Там, де буйний вітер свище,
Де потік гуляє,
Там, де одна бистра річка
Другу доганяє,
Де весною соловейко
Не стає співати,-
Там-то наша україночка,
Наша рідна мати!
                  Василь Гренджа-Донський

Україна

В Грушевому – груші,
Груші запахущі!

В Яблунівці – яблука,
Яблука смачнючі!

У Вишневім – вишні,
чорні, аж солодкі.
У Сливовцях – сливи,
Алича, ренклоди.

А в гірському Світлому –
Небеса і птах.

Отака Вкраїнонька –
В сонці і в садах.

І вертають здалеку,
З моря журавлі,
Бо немає кращої
На Землі землі!
                Лідія Повх

Про єдине

У небі сонечко – єдине.
І мама в кожного – єдина.
На світі різні є країни,
Та лиш одна з них  - Батьківщина.
                      Лідія Повх

З Ужгорода птах летів
З Ужгорода птах летів,
Сів собі у Львові.
Бо побачити хотів
Гори кольорові.

З Ужгорода птах летів,
Та й на Харків линув.
Переміряти схотів
Всеньку Україну.

З Ужгорода птах летів,
За Дніпро, за Смілу…
Дуже-дуже птах любив
Землю нашу  милу!
                   Лідія Повх

Батьківщина

Ось краби живуть у Крабії,
А жаби живуть у Жабії.

Акули живуть в Акулії.
А мули живуть у Мулії.

Слони живуть у Слонляндії,
Жирафи – у Жирафляндії.

А олень – в Оленегорії.
А лиси – у Лисонорії.
Про них писали в літописах,
У них-бо давня історія!

А ця безіменна кузька,
Яка у неї країна?
В лісі – мала галузка,
В полі – тонка стеблина…
                    Лідія Повх

Колисала мати сина

Колисала мати сина, колисала,
І до нього над колискою співала:
- Ой, рости, рости, мій синоньку,
Мій синоньку, голубоньку,
Щоб я мала де на старість
Приклонити головоньку.

Синок виріс і... покинув рідну хату,
Рідну хату, ту маленьку, небагату...
Мені тяжко на серденьку,
Болить воно мені дуже,
Де той гай і та тополя?
Соловейку, де ти, друже?
                Василь Гренджа-Донський

В чужині

Ой голубко сива, сива,
Позич мені крила,
Хай утечу, хай полечу,
Де країна мила.

Гей, долино, полонино,
Ой гаю мій, гаю,
Коли тебе, рідний краю,
Побачити маю?
                   Василь Гренджа-Донський


Журавлик

Осіннього ранку журавлик летів
Далеко, за море, до теплих країв.
І чулося з неба тужливе «курли»…
– Журавлику любий, повернеш коли?
Сказав журавель, як здіймався кудись:
– В Карпатах, над річкою, я народивсь.
І тут наймиліше живеться мені.
Додому прилину я знов навесні.
                        Степан Жупанин