Спільна робота школи, сім’ї та громадськості: проблеми, пошуки, перспективи

В Україні в умовах тривалої соціально-економічної кризи набуває особливої гостроти проблема виховання молодого покоління. Діти і підлітки дорослішають під час руйнації ціннісних орієнтирів та моральних норм, партійно-політичного розбрату, майнової поляризації і розшарування суспільства, розбалансованості діяльності офіційних структур, цілих соціальних інституцій, які традиційно опікуються організацією виховання молоді.
У державній національній програмі «Освіта. Україна: ХХІ століття» серед пріоритетних напрямів реформування освіти визначено, що в основу національного виховання мають бути покладені такі чинники: принцип єдності сім'ї і школи, наступності і спадкоємності поколінь, організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу, забезпечення діяльності педагогічного всеобучу батьків.
Окремі підлітки, позбавлені коректного психолого-педагогічного супроводу у період дорослішання, залишаються наодинці зі своїми проблемами і нерідко намагаються їх розв'язувати за допомогою деструктивних, асоціальних вчинків.
Ігнорування чи нерозуміння особливостей процесів розвитку і соціалізації призводить до гострих конфліктів між дітьми і дорослими і виправлення кризової ситуації із вихованням молодого покоління української держави можливе лише спільними цілеспрямованими зусиллями педагогів і батьків, родин учнів. Тому в розбудові сучасних виховних систем шкіл реформування підструктури взаємин із батьками є чи не найважливішим.
Актуальність проблеми створення ефективної системи педагогічного впливу на сім'ю обумовлена орієнтацією сучасної теорії і практики на гуманізацію виховного процесу в сім'ї, де дитина має почуватися найбільш захищеною. Сім'я виступає середовищем, що впливає на дитину, її педагогічний потенціал зумовлений різними чинниками, зокрема: готовністю батьків до виховання дитини, рівнем загальної та педагогічної культури, ступенем взаємоузгодженості дій батьків у питаннях виховання, їх індивідуальними особливостями, життєвим досвідом, ціннісними орієнтаціями тощо.
До вивчення цієї проблеми долучалися видатні діячі ХVІ — ХVІІ століття Ф. Рабле, Ж-Ж. Руссо, Й. Г. Песталоцці. Значний внесок у дослідження проблем родинного виховання зробили вітчизняні педагоги К. Ушинський, С. Русова, Г. Ващенко, А. Макаренко, В. Сухомлинський. І саме з проблемою «школа і сім'я» була пов'язана розробка теорії сімейного виховання наприкінці ХХ ст. М. Стельмаховичем, В. Постовим, Ю. Руденком, І. Бехом, Н. Ганусенко, Т. Алексєєнко та іншими.
Аналіз педагогічної практики шкіл області показує, що найкращі результати взаємодії школи і сім'ї мають ті педагогічні колективи, у яких створюється відповідне виховне середовище, у якому батьки є активними учасниками навчально-виховного процесу в класі, де впроваджуються активні форми роботи. Разом з тим, пам'ятаючи, що відсоток байдужих до шкільного життя батьків залишається досить значним, педагоги намагаються уважно вивчати проблеми формування педагогічної культури батьків.
Так організація спільної роботи з батьками та громадськістю є важливим напрямом роботи в Свалявській гімназії (директор — Туряниця Вікторія Георгіївна, заступник директора — Загуменнова Надія Юріївна). Дане питання систематично розглядається на нарадах при директорові, педагогічних радах і, щоб не повторюватися стосовно всіх послідуючих навчальних закладів, і в них також.
Вибір форм і способів діяльності зумовлюється метою і завданням виховної роботи закладу, своєрідністю особистісного складу батьків і учнів, принципами взаємодії вчителів і батьків.
Домінуючою формою роботи є батьківські збори, які проводяться згідно Положення як на загальношкільному так і на класному рівні. В гімназії діє Рада до складу якої входять пропорційно представники педагогічного, учнівського колективів та батьківської громадськості. З метою захисту інтересів дітей в органах громадського самоврядування гімназії, у відповідних державних, судових органах, а також для надання допомоги педколективу в реалізації завдань здобуття учнями загальної середньої освіти, розвитку в них активної життєвої позиції, творчих здібностей та ініціативи, підвищення рівня їхньої вихованості організовано роботу загальношкільного батьківського комітету.
В гімназії між адміністрацією, учнями і батьками склалися демократичні стосунки. Педагогічна освіта батьків здійснюється через роботу університету педагогічних знань, школи молодого батька, через широке залучення батьків до різноманітних виховних заходів.
Так у 2005-2008 роках були проведені зустрічі у рамках програми «Партнери в освіті», та у рамках міжнародного форуму міст-побратимів «Партнерство-2006». Вчителі, батьки та учні взяли участь у конференції «Стратегія розвитку місцевої громади до 2020 року», зустрілися з міським головою, її тема — «Екологічні проблеми рідного міста та шляхи їх вирішення», було організовано також літній відпочинок і оздоровлення учнів у м. Полянець (Польща).
Така співпраця школи, сім'ї та громадськості безумовно сприяє вихованню людини духовно багатої, гармонійно розвиненої, творчої, гуманної, людини, яка вміє налагоджувати партнерські стосунки.

У Перечинській гімназії (директор — Опаленик Жанна Василівна, заступник директора з виховної роботи — Мартон Іван Іванович), окрім традиційних форм роботи — батьківських зборів — проходять також дні відкритих дверей, батьки беруть активну участь у позанавчальних масових заходах, спрямованих на виховання загальнолюдської моралі, свідомої дисципліни і культури поведінки, профорієнтацію, прищеплення любові до праці, пропаганду здорового способу життя на основі власного прикладу вчителів і батьків. З цією метою проводяться предметні тижні, свято матері, День захисника Вітчизни, Різдвяно-Новорічні свята, у яких безпосередню участь беруть учні, їх батьки та вчителі на всіх етапах підготовки і проведення.
Тісно співпрацює гімназія і з громадськістю, зокрема. Благодійним фондом «Центр громадських ініціатив» (голова правління Вишняк А. М.), спільно з яким проводиться багато заходів та різноманітних акцій. Зокрема, у 2007 році та 2008 році учні гімназії брали активну участь у реалізації проектів: «Європа — наш спільний дім», Найактивніші учасники та волонтери даних проектів — учні гімназії були нагороджені цінними подарунками. На даному етапі учні гімназії спільно з цим фондом долучилися до участі у Всеукраїнському конкурсі серед шкільної та студентської молоді у рамках загальноукраїнської кампанії «Толерантність як шлях до Європи».
У листопаді 2008 року учні гімназії взяли активну участь у заходах із вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 рр. Проведення акції було ініційоване молодіжною громадською організацією «Перспектива».
Перечинська гімназія має досвід і у налагодженні добросусідських відносин з гімназіями селища Лежайськ та Глагов Малопольський (Польща) через організацію відпочинку, екскурсії для дітей, виступи колективів художньої самодіяльності та участь у фольклорних фестивалях у вищезгаданих селищах Польщі та містах Кошіце, Гуменне (Словаччина).
Для кращого знайомства з традиціями, фольклором, історією цих регіонів учні закладу проживають у сім'ях згідно програми молодіжних обмінів «РАЗОМ».
У 2008 році 8 учнів закладу побували на двотижневому навчанні у «Школі в природі» (Детвянська Гута, Словаччина). Проект уже 10 років фінансується Міністерством освіти Словацької Республіки.
Гімназія має досвід і у співпраці з Корпусом Миру США в Україні. Робота волонтерів була спрямована не лише на вивчення англійської мови, а й на проблеми комп'ютерної грамотності учнів та вчителів, проведенні акцій у боротьбі з ВІЛ/СНІДом, профорієнтації.

У Тур'я-Пасіцькій ЗОШ І-ІІІ ступенів Перечинського району (директор — Мицька Микола Михайлович, заступник з виховної роботи — Славік Оксана Іванівна) особливу увагу в роботі з батьками приділяють починаючи з початкової ланки, де закладається фундамент подальшої співпраці.
Кожен класний керівник на початку навчального року здійснює відвідування сім'ї, складає соціальний паспорт класу і спільно з шкільним психологом здійснює аналіз анкетування з вивчення умов життя та виховання дітей.
Велика робота проводиться адміністрацією школи та органами місцевого самоврядування по залученню учнів ромської народності до навчально-виховного процесу школи, адже дана категорія дітей становить п'яту частину усіх учнів школи. Вчителі ведуть роз'яснювальну роботу з батьками, часто відвідують їх вдома, працюють з окремими з них у позаурочний час і як результат діти ромської народності завжди є активними учасниками різних виховних заходів.
І в подальшій роботі класний керівник є ключовою фігурою у взаємодії з батьками, об'єднуючи зусилля школи та сім'ї, спрямовані на удосконалення навчально-виховної, організацію позаурочної та позакласної виховної роботи та роботу з соціальнозначущою категорією школярів — дітей-сиріт, напівсиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, дітей з багатодітних, малозабезпечених та неповних сімей, дітей, схильних до девіантної поведінки. Спільно з піклувальною радою школи педагоги здійснюють контроль за дотриманням внутрішкільного розпорядку та здійснюють роз'яснювальну роботу з батьками.
Традиційно за участю батьків, громадськості проходять свята 8 Березня, Нового року, Дня знань, Дня здоров'я для учнів і педагогів, родинних свят, зустрічей та свята «Учень року» з нагородження кращих школярів.

У загальноосвітніх навчальних закладах м. Мукачева склалися добрі традиції щодо співпраці з батьками та громадськістю через проведення спільних заходів:

  1. у ліцеї — щорічні виїзні Дні здоров'я навесні для учнів, вчителів і батьків;
  2. у НВК «Первоцвіт» — День туризму у травні;
  3. у ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 ім. О. Пушкіна — спільно створені з «Руським домом» вокальний ансамбль, театральна студія та екскурсійні поїздки в м. Москву та Санкт-Петербург;
  4. у ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 — спільно створені з німецьким товариством «Паланка» хореографічний та хоровий гурток;
  5. у ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 традиційними стали обміни сім'ями для відпочинку у Німеччині завдяки співпраці також з німецьким товариством.

Але важливим фактором вмілої організації та консолідації зусиль для проведення загальноміських виховних заходів є роль методкабінету, а саме методиста з виховної роботи Рогальської Ольги Петрівни.
Всі без виключення школи міста залучені до акції «Милосердя», «Ти можеш їм допомогти» з метою допомоги в мікрорайонах людям похилого віку, ветеранам, вдовам загиблих.
За ініціативи управління освіти м. Мукачева у січні 2007 року підписано тристоронню угоду про співпрацю з батьківською громадськістю та радою старшокласників міста. За планом спільних дій та за сприяння громадських організацій ветеранів війни в Афганістані, «Просвіта», «Жінки України» проводяться конференції, вечори-реквієми, урочистості до визначних дат — День Перемоги, пам'яті жертв репресованих, голодомору, визволення м. Мукачева від німецьких загарбників, день людей похилого віку та інших. Традиційним стало свято — парад випускників міста, на яке збирається понад три тисячі громадян.
Завдяки системній роботі з батьками через розгортання діяльності «трикутника» сім'я — учень — школа в Страбичівській ЗОШ І-ІІІ ступенів (директор — Грешко Ганна Петрівна, заступник з виховної роботи — Микуланинець Мирослава Володимирівна) та Клячанівській ЗОШ І-ІІІ ступенів (директор — Логойда Ганна Іллівна, заступник з виховної роботи — Русінка Вікторія Михайлівна) систематично проводиться відстеження потреб батьків, рівня їх педагогічної компетентності розробляються методичні рекомендації щодо вирішення питань співпраці сім'ї та школи, зміцнюються морально-етичні зв'язки між дорослими та дітьми. Ключовою фігурою у співпраці з батьківською громадськістю є класний керівник, в діяльності якого визначаються такі аспекти:

  1. координація діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу (органів виконавчої влади, організацій, установ, навчальних, культурно-просвітницьких, фізкультурно-оздоровчих закладів та ін.) щодо вдосконалення діяльності тріади «батьки-вчителі-діти»;
  2. формування нової моделі взаємин між учнями, учителями, їх батьками;
  3. розробка та впровадження програм розвитку співпраці школи і родини;
  4. вивчення, узагальнення та поширення позитивного досвіду з організації співпраці з сім'єю щодо залучення батьків до громадсько-державного управління школою;
  5. розробка навчально-методичних матеріалів з питань організації роботи з батьками;
  6. поширення інноваційного простору, упровадження інтерактивних форм роботи з батьками;
  7. створення організаційно-педагогічних умов щодо забезпечення підвищення рівня педагогічної культури батьків;

Вдумливий, небайдужий класний керівник завжди знайде підхід до кожної дитини, порозуміється з батьками своїх учнів, створить у класному колективі справжню атмосферу доброзичливості, поваги, співпраці.
Прикладом слугує систематизований у цих закладах методичний матеріал на допомогу педагогам в роботі з батьками :

  1.  План роботи батьківського комітету;
  1.  Пам’ятки для батьків «Сім батьківських заповідей», «Почуйте серцем голос Вашої дитини», «Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов», Як забезпечити гармонійне навчання дитини?».
  2.  Нетрадиційні форми роботи з батьками.
  3.  Лист-повідомлення батькам про пропущені учнями уроки;
  4.  Педагогічний практикум для батьків з обговорення ситуації;6.
  5.  Діагностична карта для вивчення сімейного мікроклімату учнів.

Заслуговує на увагу досвід роботи з батьками Пилипецької ЗОШ І-ІІІ ст Міжгірського району (заступник з виховної роботи Безега Іван Юрійович); слід відзначити розроблений ним орієнтовний навчально-тематичний план покласного всеобучу батьків (1-11 класи); гру-практикум «Я і моя родина», схема вивчення сім’ї, пам’ятки для батьків та різні анкети (ПАПКА).
Принагідно слід згадати і про професійно-технічні навчальні заклади. Так у ВПУ №3 м. Мукачева (директор — Мельничук Володимир Миколайович, заступник з виховної роботи — Канчій Еріка Андріївна) та в ВПУ торгівлі і технології харчування м. Ужгорода (директор — Кощак Віктор Йосипович, заступник з виховної роботи — Кордобан Ірина Юріївна) ефективною і дієвою формою роботи є Ради профілактики і попередження правопорушень, до складу яких входять батьки. Важливо, що батьки активно долучаються до проведення позанавчальної виховної роботи, а саме конкурсів професійної майстерності, предметних тижнів професійного спрямування, гуртків технічної та художньої творчості, розважальних програм Міс та Містер училища та інших.
Значна робота у напрямку співпраці з батьками та громадськістю здійснюється в позашкільних навчальних закладах області. До прикладу робота з батьками в Ужгородському Палаці дітей та юнацтва (директор — Ганущуна С. І.): важливе завдання педагогічного колективу цього закладу полягає у створенні в батьків правильного уявлення про позашкільний навчальний заклад, про те яке широке поле творчої діяльності пропонує той чи інший гурток, об’єднання, студія, якими професійними якостями володіють педагоги, до якого рівня здатні розвинути творчі здібності дітей. Тут створені спеціальні проспекти по кожному гуртку, де описано перспективи діяльності гуртка та його напрямки, а також поради, що можуть зробити батьки для розвитку інтересів і нахилів своїх дітей, яку придбати літературу для практичної проби сил в обраному виді діяльності.
Форми роботи з батьками, як і з дітьми, у позашкільному закладі дещо відрізняються від прийнятих у школі. Але і тут — батьки є постійними учасниками вечорів, концертних, конкурсних та ігрових програм (наприклад «Конкурс мам» — один з етапів конкурсу «Міні-міс», «Мала філармонія» — пісенний конкурс, у якому беруть участь діти разом з батьками). Батьки присутні на більшості занять для дітей дошкільного віку (заняття з кераміки, малювання, гімнастики).
Вивчення питань, пов'язаних з організацією роботи з батьками, під час методичних виїздів, спілкування з освітянами області дозволяє зазначити, що в закладах освіти різних типів зростає роль батьківського авторитету в житті школи, створюються партнерські взаємовідносини між учасниками навчально-виховного процесу на базі довіри і взаємодопомоги. Слід відмітити, що класні керівники і директори вважають пріоритетною співпрацю з батьківськими комітетами у фінансових, навчальних і конфліктних питаннях.
Отже, проаналізувавши практику взаємодії школи та сім’ї в окремих навчальних закладах області, приходимо до висновку :
1. Серйозні зміни, викликані реформуванням суспільства, обумовили зростання потреби у взаємодії батьків і педагогічного колективу, рівня взаємних вимог батьків до школи, учителів до батьків; рівня контролю батьків за навчально-виховним процесом у школі; формування практики залучення батьків до керування закладом освіти тощо.
2. На сьогодні із широкого кола виховних проблем, які потребують розв'язання, необхідно зосередитись на розбудові превентивного виховного простору, що забезпечить комплексний підхід до її вирішення. Ця довготривала робота починається з виокремлення двох стратегічних векторів змін:
а) Впровадження ефективних моделей державно-громадського управління освітою.
б) Модернізація системи педагогізації батьків.

3. Науковий підхід та практичний досвід доводить, що створення ефективної системи спільної роботи сім'ї та школи, використання інноваційних форм і методів роботи, запровадження психолого-педагогічної діагностики сприятиме передусім розвиткові особистості дитини, формуванню в неї громадянськості та патріотизму, умінню жити в гармонії з природою, громадою, родиною, з самою собою.

Зав. каб. виховної роботи та
предметів етико-естетичного циклу В. І. Сивохоп;
Методист каб. виховної роботи та

предметів етико-естетичного циклу О. І. Опачко.