Роль позашкільних, загальноосвітніх та громадських природоохоронних організацій в охороні зелених насаджень

На базі Мукачівського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді та Мукачівської лісодослідної станції арборетум „Березинка” відбувся круглий стіл на тему: „Роль позашкільних, загальноосвітніх та громадських природоохоронних організацій в охороні зелених насаджень”.

Організатори заходу: Закарпатський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, Закарпатська обласна організація Товариства охорони природи та Мукачівський міськЕНЦ.
Учасниками проведення круглого столу стали представники обласної організації Товариства охорони природи та Всеукраїнської екологічної ліги, дирекція, педагоги , науковці карпатської лісодослідної станції, представники ЗМІ. Для обговорення важливих природоохоронних питань і прийняття відповідних рішень виступили:
- Бауман Т.О., голова облТОП., який розкрив важливе питання екологічного виховання сучасної молоді – „Роль шкільних лісництв у вихованні свідомого ставлення молоді до праці, охорони природи, використання та відтворення лісових ресурсів та свідомого вибору майбутньої професії”;
- Геревич О.В., директор ЗОЕНЦу обґрунтував питання про „Діяльність учнівських лісництв – вагомої складової екологічної освіти і виховання молоді та практичної роботи із збереження зелених насаджень”;
- Кіш Т.П., директор Мукачівського міськЕНЦу поділилася з учасниками засідання досвідом роботи, розповіла про результати співпраці екоцентру з Карпатською лісодослідною станцією, яка вже понад 10 років підтримує  партнерські зв’язки з екоцентром. В результаті цієї співпраці дендрарій екоцентру майже щороку поповнюється новими екземплярами деревних, чагарникових та деяких екзотичних порід (криптомерія японська, дугласія);
- Рішко А.А., член Президії обласного товариства охорони природи у практичному руслі на реальних об’єктах висвітлив проблему охорони і збільшення кількості зелених насаджень, науково обґрунтував статус „пам’ятка природи”;
- Лобко В.Ю., який очолює  обласну організацію ВЕЛ, зазначив, що спільними зусиллями  всі присутні проводять важливу місію задля збереження і примноження зелених насаджень краю у зв’язку з погіршенням стану забрудненості повітря ;
- Фенич В.С., директор Карпатської лісодослідної станції докладно та змістовно обґрунтував  основні напрями своєї роботи. За цей період було створено науковий підрозділ, що вивчає лісові біоценози та їхнє відтворення, було розроблено близько 140 наукових тем, які досліджують захист лісу, лісову селекцію та лісову інтродукцію рослин. Він зазначив, що виховання дбайливого ставлення до природи має починатися з дитячих років – найбільш активного періоду формування світогляду людини, характеру, звичок, ставлення до навколишнього світу. Таке ставлення формуватиметься, якщо поєднувати інтелектуальну та практичну діяльність молоді, прищеплюючи їй уміння виконувати певну практичну роботу з вивчення, збереження та відтворення конкретних природних об'єктів.
- Токарєва О.І., методист відділу біології та дослідницько-експериментальних робіт ознайомила присутніх із Всеукраїнським експедиційно-польовим збором команд  юних ботаніків, який буде проведено в червні наступного року в Закарпатській області. Вона розповіла про I, II, III Всеукраїнські польові збори команд юних ботаніків і зазначила, що значну роботу в їхній підготовці та проведенні брали участь науковці вищих навчальних закладів та педагоги-позашкільники.
Після завершення засідання учасники круглого столу здійснили екскурсію-огляд місцевого арборетуму „Березинка”. В цьому унікальному місці площею понад 35 га зібрано багато представників рослинного світу з різних куточків планети. Як зазначив Фенич В.С., дендрарій був закладений 1957 року за сприяння працівників лісового господарства та науковців з метою дослідження нових колекцій рослин. Інтродуценти займають більшу площу дендрарію і представлені 50-60 річними насадженнями бука, граба, клена та лісових культур (дуб скельний, дуб червоний, каштан їстівний, бук лісовий). На сьогоднішній день жива колекція екзотичних деревних і чагарникових порід нараховує 336 видів, до яких входить дугласія, карія серцевидна, криптомерія японська, магнолія кобус, сосна кедрова, гімалайська, європейська, секвоя вічнозелена, секвоядендрон, тюльпанове дерево. Багато інших видів і форм мають декоративну цінність і придатні для харчової промисловості.
На завершення засідання учасники круглого столу обговорили, схвалили і взяли до уваги виступи. Зокрема було відзначено актуальність охорони зелених територій. Сьогодні, коли відчутні швидкоплинні зміни в кліматі, парниковий ефект, масштабні викиди в атмосферу газів техногенного походження, коли збільшуються потреби людей у використанні деревини, як ніколи важливо берегти і примножувати зелені насадження як для довкілля в цілому,  так і для життя людини.  Досвід науковців лісодослідної станції, фахівців арборетуму «Березинка» з інтродукції, розмноження й охорони зелених насаджень дадуть змогу педагогам ЗОЕНЦу підготувати методичні матеріали на допомогу вчителям біології, зокрема керівникам учнівських лісництв, керівникам гуртків еколого-натуралістичних закладів щодо правильного екологічно грамотного поводження з лісовими, парковими насадженнями та проведенням в зелених зонах дослідницьких робіт.
Організатори круглого столу  домовились про проведення наступного аналогічного заходу з тематикою щодо охорони атмосферного повітря та ролі в цьому освітніх закладів і громадських природоохоронних організацій.
Методист інформаційно-методичного відділу Галина Бурак.