Перспективний педагогічний досвід: від теорії до практики

seminar28-11-1

28 листопада 2013 року на базі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти відбувся міжрайонний постійно діючий семінар завідувачів та методистів Р(М) МК відділів (управлінь) освіти, які відповідають за природничо-математичні дисципліни «Перспективний педагогічний досвід: від теорії до практики».


З привітанням до учасників семінару і доповіддю «Сучасні підходи щодо виявлення, вивчення, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду» звернувся заступник директора з навчально-методичної роботи та моніторингу якості освіти ЗІППО Петечук В.М.
Василь Михайлович підкреслив, що перспективний педагогічний досвід – оптимальна педагогічна діяльність, у процесі якої використовуються оригінальні форми, методи, прийоми, засоби, технології навчання та виховання, нові способи систематизації відомих форм, методів, прийомів та засобів, що забезпечує стійкі позитивні результати у практичному розв’язанні актуальних педагогічних проблем.
Він наголосив на тому, що ефективне застосування в освіті перспективного педагогічного досвіду передбачає планомірне проведення широкого кола заходів щодо його виявлення, вивчення, узагальнення і впровадження, у якому за умови забезпечення чіткої координації беруть участь заклади освіти області, районні (міські) управління (відділи) освіти, Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти.
Важливо знати і користуватися загальними критеріями перспективного педагогічного досвіду, якими є:
- актуальність педагогічного досвіду, яку визначають його відповідністю найважливішим проблемам навчання і виховання на певному етапі;
- новизна педагогічного досвіду, яка оцінюється зіставленням, порівнянням з уже відомим у теорії та практиці, свідчить про його науковість або раціоналізацію окремих аспектів педагогічної діяльності;
- раціональність витрат часу, зусиль, засобів, що є ознакою, пов’язаною з оптимальним навантаженням педагогів і учнів;
- стабільність педагогічного досвіду, яка проявляється у стійкій ефективності результатів протягом тривалого часу;
- перспективність педагогічного досвіду, яка підтверджується можливістю застосування його у масовій практиці.
Василь Михайлович звернув увагу присутніх на те, що процес виявлення, вивчення, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду на обласному рівні складає орієнтовно два роки і включає чотири етапи: інформаційно-мотиваційний, підготовчий, основний, заключний. Він охарактеризував роботу методичних ланок на кожному з цих етапів, підкресливши, що рішення про порядок вивчення та узагальнення ППД конкретного автора (авторів) приймає відповідна кафедра ЗІППО з урахуванням пропозицій навчально-методичних кабінетів. Витяг із протоколу засідання кафедри подається на розгляд вченої ради інституту і затверджується наказом директора інституту. При цьому систематизується зібраний матеріал, здійснюється опис, визначається форма узагальнення методистами. Підготовлені методистами матеріали досвіду розглядаються та обговорюються на засіданні відповідної кафедри. За результатами виявлення, вивчення, узагальнення ППД відповідна кафедра порушує клопотання перед вченою радою ЗІППО про затвердження конкретного досвіду.
За поширення перспективного педагогічного досвіду у навчальному процесі курсів підвищення кваліфікації та у міжкурсовий період відповідає кафедра, яка рекомендувала досвід для затвердження вченою радою ЗІППО.
Питання перспективного педагогічного досвіду як способу підвищення кваліфікації вчителя висвітлили перед учасниками семінару методисти кабінету природничо-математичних дисциплін інституту.
Доцент кафедри менеджменту та інноваційного розвитку освіти ЗІППО, кандидат фізико-математичних наук Грабовська Тетяна Іванівна розкрила питання функціонування авторських творчих майстерень у контексті пропагування перспективного педагогічного досвіду в нашому регіоні.
Завідувач кабінету методики викладання природничо-математичних дисциплін ЗІППО Бокоч Ольга Сергіївна звернула увагу на нормативно-правові аспекти регламентування роботи з перспективного педагогічного досвіду вчителів.
Було здійснено порівняльний аналіз нової та старої редакцій Типового положення про атестацію педагогічних працівників, вказано на низку відмінностей, що стосуються запровадження норм для заохочення професійного росту вчителя для покращення якості освіти. Методист звернула увагу на сутність діяльності методиста з поширення педагогічних ідей в сучасних умовах.
Голомб Олександр Михайлович, методист кабінету методики викладання природничо-математичних дисциплін інституту, зауважив, що творчий вчитель здебільшого обирає форми і методи проведення занять, керуючись власними чуттями. Вивчаючи та описуючи досвід, слід виділити саме чіткий опис технології досвіду, що дає можливість відтворення його в змінених умовах. Це є чи не найголовнішою умовою можливості поширення передового досвіду. Однак, головним критерієм залишається показник результативності. Окрім того, з метою розширення кола вчителів-новаторів, слід обов’язково передбачити систему стимулювання їхньої активності.
Методист математики інституту Петечук Катерина Михайлівна звернула увагу на те, що в Україні на сучасному етапі йде становлення нової системи освіти, зокрема, математичної, орієнтованої на:
входження в світовий освітній простір;
збагачення змісту математичної освіти розвитком здібностей оперувати інформацією, творчо вирішувати життєво і професійно важливі проблеми;
нові вимоги не тільки до вчителів, але і до підростаючого покоління, яке в недалекому майбутньому стане активним компонентом держави і ведучою силою в його подальшому розвитку.
Математика виступає самостійною освітньою галуззю Державного стандарту, що накладає на неї колосальну відповідальність за його реалізацію. Отже, роль вчителя математики в сучасному педагогічному процесі є найвагомішою. Щоб наші випускники були конкурентоспроможними, могли швидко й ефективно влитися у процес ринкових відносин як на Україні, так і за її межами, завданням вчителя математики є формування інтелекту максимально стійкого у часі і в різних ситуаціях. Один із шляхів реалізації – підвищення кваліфікації вчителя математики, зокрема, способом використання перспективного педагогічного досвіду.
Методист Петечук К.М. озвучила основні провідні педагогічні ідеї в математиці і підкреслила, що, згідно зі старим положенням про ППД, уже наявні досвіди роботи Ткача М.В. «Навчання математики через нестандартні прийоми мислення при розв’язуванні стандартних задач», Кіндюх Т.С. «Розвиток творчих здібностей учнів шляхом здійснення диференційованого і індивідуального підходу в процесі викладання математики» та Лешко О.В. «Розвиток аналітичного та критичного мислення учнів на уроках математики», вивчаються досвіди роботи вчителів Іщенко О.Т., Балажі Б.З., Сіладі Л.Л. та Макари С.Ю. Планується вивчити досвіди роботи Козенюк Р.В. і Кушніренко І.Ю.
Глюдзик Галина Богданівна епіграфом до свого виступу вибрала народну мудрість: «Найкращий вчитель – це досвід, він дуже дорого бере, але добре вчить». Вона акцентувала увагу на принципах відбору тих педагогічних досвідів, які заслуговують бути перспективними, виокремила і охарактеризувала риси (особисті і професійні) творчого вчителя, якого можна назвати вчителем-майстром. Звернула увагу на суттєві перетворення в освіті, які потребують якісного управлінського супроводу роботи вчителя, оформлення і запровадження його перспективного педагогічного досвіду, на створення умов, за яких педагог набуває або удосконалює свої професійні здібності, досягає успіху в роботі, а це не що інше, як найбільш повне розкриття можливостей та здібностей кожного учня, озброєння їх уміннями успішно діяти в умовах сучасного соціуму.
Шаркадій Інна Володимирівна звернула увагу присутніх на те, що вивченню досвіду роботи вчителів інформатики в області не приділяється належна увага. Разом з тим, саме вчителі цього предмету є орієнтиром з використання новітніх інформаційних технологій у навчанні. Як приклад було наведено фрагменти майстер-класів вчителів інформатики Якими І.І. та Олашин Л.В., продемонстровані ними під час Обласної школи педагогічної майстерності «Конкурс «Учитель року» – досвід, проблеми та перспективи».
Методисти районних (міських) методичних кабінетів презентували кращі досвіди вчителів, що викладають природничо-математичні дисципліни.
Підбила підсумки роботи семінару директор інституту Палько Тетяна Василівна. Вона підкреслила, що науковий супровід виявлення, вивчення, узагальнення та поширення ППД здійснюють на всіх етапах науково-педагогічні працівники кафедр інституту. Нове положення про ППД в Закарпатській області буде розглянуте і затверджене вченою радою інституту. Тетяна Василівна побажала успіху учасникам семінару у роботі щодо виявлення, вивчення, узагальнення та поширення ППД і висловила впевненість, що ця важлива діяльність методичної служби отримає новий імпульс та результативність.

seminar28-11-1

seminar28-11-1

seminar28-11-1