Нарада відповідальних за організацію та проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики та керівників команд ІІІ етапу цієї олімпіади

info 1

Нещодавно відбулась нарада працівників місцевих органів управління освітою, відповідальних за організацію та проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики, та керівників команд учнів-учасників ІІІ етапу цієї олімпіади. Присутні обговорили питання, що стосувалися порядку проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики у Закарпатській області.

Орос В.М., завідувач кафедри природничо-математичної освіти та інформаційних технологій Закарпатського інституту післядипломної освіти, кандидат фізико-математичних наук, заслужений вчитель України, окреслив основні проблеми, які необхідно вирішити. Нагальною є організація перевірки учнівських олімпіадних робіт за допомогою автоматизованих систем. Але в окремих районах немає можливості одночасно забезпечити учнів комп’ютерами та інтернет-підключенням під час проведення змагань. Про цю проблему було сказано у виступі члена журі з Рахівського району Бондар Б.Г, заступника директора з навчально-виховної роботи Кобилецько-Полянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради. Як зауважив Якима І.І., учитель математики, інформатики Білківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Іршавської районної ради, іншою проблемою є застарілість комп’ютерів, які використовуються в освітньому процесі. Для якісної організації перевірки робіт учнів за допомогою автоматизованої системи, яка доступна по Інтернет, необхідно обмежити доступ учасників до інших ресурсів всесвітньої мережі та до локальної мережі. На думку Шикули М.М., учителя інформатики Ужгородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 Ужгородської міської ради, необхідно чітко окреслити коло обов’язків відповідальних за технічне забезпечення проведення олімпіади.
Досвідом проведення ІІ етапу олімпіади за допомогою автоматизованої системи поділилися представники міст Ужгород та Хуст. Капраль М.М., методист управління освіти Ужгородської міської ради висловила думку, що додаткова перевірка членами журі текстів розв’язків задач допомагає з’ясувати характер допущених помилок, а також оцінити ті роботи, які не отримали високих балів при автоматизованій перевірці. Крім цього, Капраль М.М. звернула увагу на обмеження на мови програмування, які може використовувати учасник при автоматизованій перевірці. На її думку, учням необхідно мати навички роботи з автоматизованими системами перевірки, що можна досягти попередніми тривалими тренуваннями. Дронь М.Ф., учитель інформатики Хустської гімназії-інтернат розповів про позитивний результат застосування автоматизованої системи перевірки. Одним із додаткових критеріїв виставлення балів була кількість відправлень учасником розв’язків для автоматизованої перевірки.
Вапнічний С.Д., учитель інформатики УЗСШІ з ПВОП розповів присутнім про досвід проведення олімпіад у Хмельницькій області, запропонував проводити навчання учителів області основам мови програмування С++.
Про специфіку проведення олімпіади у Закарпатській області було сказано у виступі Райхель Г.Є., секретаря ІІІ етапу учнівських олімпіад, методиста кабінету координаційно-методичної діяльності Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти. Було зауважено, що журі відповідного етапу разом з оргкомітетом приймають спільні рішення щодо питань, пов’язаних з проведенням олімпіади. Інститут розробляє завдання і надсилає їх відповідальним працівникам на місцях.
Також присутні висловили думку щодо доцільності включення у перелік задач ІІ етапу олімпіади „нульової задачі”, тобто задачі, яка відповідає середньому рівню підготовки учня у школі. Це дало б можливість, у певній мірі, посилити мотивацію учнів до участі в олімпіаді.
Горват П.П., завідувач кафедри комп’ютерних систем і мереж інженерно-технічного факультету ДВНЗ „УжНУ”, кандидат фізико-математичних наук, доцент, у своєму виступі запевнив присутніх, що ДВНЗ „УжНУ” має достатню кількість сучасних комп’ютерів і може забезпечити участь у ІІ етапі олімпіади учнів ближніх районів, роботу сервера та відповідну підтримку. Іншою проблемою є відсутність зацікавленості учителів інформатики до підвищення рівня викладання програмування. Про це свідчить досвід проведення занять з даною категорією учителів у рамках курсів підвищення кваліфікації. Для розроблення шляхів вирішення назрілих проблем було запропоновано створити робочу групу із всіх зацікавлених осіб. Далі у своєму виступі Горват П.П. як голова журі детально зупинився на особливостях проведення ІІІ етапу олімпіади з інформаційних технологій.
Шаркадій І.В., методист кабінету методики викладання природничо-математичних дисциплін Закарпатського інституту післядипломної освіти нагадала присутнім про зміни в методичних рекомендаціях МОН України щодо проведення олімпіад з інформатики, які були отримані незадовго до початку ІІ етапу олімпіади. Зокрема, для оцінювання робіт учасників рекомендується використовувати автоматизовані системи. Шаркадій І.В. розповіла про досвід деяких областей України у цьому аспекті. Проблемним залишається питання кадрового забезпечення викладання інформатики у школах області. Інформатику часто викладають учителі, які мають основне педагогічне навантаження як вчителі інших спеціальностей.
Орос В.М. як голова журі ІІІ етапу олімпіади з інформатики підвів підсумки наради. Ним було запропоновано посилити підготовку учнів до олімпіади. Для цього розгорнути автоматизовану систему перевірки (АСП), яку можна буде наповнювати задачами різного рівня – від шкільного програмового до поглибленого. Авторами задач можуть бути всі бажаючі спеціалісти. Таким чином, учні і учителі матимуть можливість тренуватись у використанні АСП тривалий період. Для шкіл, яким доступ до інтернету відсутній розробити локальну АСП, яка би була простою і доступною у використанні. Таку систему могли б розробити учні у межах роботи в Малій академії наук або зацікавлені фахівці УжНУ. Також при розробці завдань ІІ етапу олімпіади буде враховано необхідність включення „нульової задачі”.

info 2

info 3

info 4

info 5