Компетентнісна парадигма освіти

Холодним дощовим осіннім ранком зустрічала гостей з усіх куточків Закарпаття високогірна Рахівщина, адже саме тут у Великобичківській ЗОШ І – ІІІ ст. №1 Рахівського району стартував черговий обласний науково-практичний семінар методистів української мови та літератури відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій та міськвиконкомів на тему „Формування мовної компетентності як складової інноваційної діяльності вчителів української мови та літератури”. Розпочала семінар Гнаткович Тетяна Дмитрівна – завідувач кабінетом суспільно-гуманітарних дисциплін Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, ознайомивши присутніх із планом роботи семінару, вона чітко окреслила мету та завдання заходу, націлила на плідну та результативну роботу над визначеною темою. З вітальним словом до гостей звернулися господарі району: Грегірчак Богдан Юрійович – начальник відділу освіти Рахівської РДА, Ціглер Тібор Євгенович – завідувач РМК відділу освіти, Федосенко Тетяна Миколаївна – методист РМК, Лембак Іван Михайлович, Гурова Любов Петрівна – директор та завуч Великобичківської ЗОШ І-ІІІ ст. №1.
У теоретичній частині семінару Ходанич Лідія Петрівна, кандидат педагогічних наук, доцент Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, окреслила завдання вивчення української мови як державної в ракурсі гуманізації освітнього процесу, наголосила на проблемах психолого-етичного характеру, які повинен вирішувати вчитель на уроках мови, окреслила завдання, що стоять перед методичною службою в умовах переходу на компетентнісну парадигму. Було названо проблеми та можливості їх розв’язання, пов’язані з впровадженням профільного навчання, нових програм тощо.
Тетяна Дмитрівна Гнаткович зупинилась на компетентнісній парадигмі навчання. Застосовуючи мультимедійні засоби, вона продемонструвала основні вимоги до умінь та знань учнів у світлі нових підходів, пояснила особливість основних ліній вивчення мови на сучасному етапі модернізації навчально-виховного процесу, окреслила вивчення мови як інструментарію мислення та формування національно свідомої особистості. Присутніх було ознайомлено з методичними новинками з фаху.
Грегірчак Б.Ю. презентував Рахівський район, відзначивши, що з-понад усіх педагогів району вчителі української мови та літератури становлять найбільш чисельну категорію – 158. Він зупинився на досягненнях українських філологів району протягом останніх років, охарактеризував результати участі їх вихованців у олімпіадах, конкурсах, творчих зльотах, ЗНО тощо. Федосенко Т.М. побажала гостям, незважаючи на холодний вітер і засніжені гори за вікном, отримати гарні враження від перебування на Рахівщині, збагатившись методичними новинками та почерпнувши досвід роботи творчих словесників району.
Відвідавши уроки вчителів української мови та літератури Великобичківсткої ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Чаус О.М., Горощак О.О., Павлюк М.Ф., Фейси В.М., учасники семінару переїхали у Верхньоводянську ЗОШ І-ІІІ ст. №1. Гостинний прийом учнів та дирекції школи із хлібом-сіллю та чарівною піснею про рідну мову приємно вразив гостей. Учасники семінару були запрошені на уроки української мови заступника директора, кандидата педнаук Белецької Людмили Федорівни, лауреата обласного етапу конкурсу „Учитель року” Леурди Олесі Василівни та факультативне заняття з української мови, яке провела з обдарованими учнями 9 класу Бадюл Марія Миколаївна.
Після відвіданих уроків учасники семінару поділилися враженнями від побаченого, детально проаналізувавши їх з методичного, психологічного, інноваційного погляду. Високу оцінку отримали всі без винятку уроки, адже відзначалися різноманітністю типів та не традиційністю форм проведення (гра, лінгвістичний експеримент, практикум, лабораторна робота, узагальнення та систематизація, подорож), характеризувалися чіткою структурою, науковістю, методичною новизною – використанням інноваційних інтерактивних та комп’ютерних технологій, застосуванням сучасних технічних засобів навчання – комп’ютерів, мультимедійних проекторів, інтерактивних дошок. Проведені уроки супроводжувалися електронними презентаціями із ілюстративним та дидактичним матеріалом. Особливо вразили і дітей, і гостей семінару планети лексикологічної системи на уроці узагальнення і систематизації знань з розділу „Лексикологія” в 6 класі Великобичківської ЗОШ І-ІІІ ст. №1, який провела у формі гри „Космічна подорож” Чаус Олеся Василівна. Граючись, учні показали міцні знання, вміння користуватися різноманітними словниками та навички мовно-стилістичного аналізу тексту.
Будь-які теоретичні відомості краще запам’ятовуються, якщо їх застосувати на практиці. Саме таким принципом (випробування теорії на практиці) користувалася вчителька Павлюк Мар’яна Федорівна в 11 класі Великобичківської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 під час уроку-практикуму „Стилістичні функції звертань”. Протягом уроку учні не просто виконували вправи та завдання, а й шляхом проблемно-пошукового аналізу виводили правила спілкування та функціонування звертань у різних стилях мови.
Уроки розвитку зв’язного мовлення надзвичайно важливі в системі роботи вчителя-словесника, адже саме від їх організації та проведення залежить рівень сформованості умінь і навичок володіння учнями усним і писемним мовленням. Проте із надзвичайно складним лінгвістичним експериментом на науковому рівні справилися учні 8 класу Великобичківської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 під умілим керівництвом Фейси Василини Михайлівни. Вони складали усне повідомлення на лінгвістичну тему на основі зіставлення та узагальнення матеріалу в науковому стилі на тему „Просте речення”. А хлопчик Леонід вразив гостей уроку надзвичайними ораторськими здібностями та вмінням виголошувати промову „Рідна мова - життя духовного основа”.
Методичною інновацією став лінгвістичний аналіз тексту уривку із новели М.Коцюбинського „Хо”, який робили під час лабораторної роботи учні 10 класу Великобичківської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 на уроці з української мови на тему „Засоби зв’язку, смислові відношення, розділові знаки в складносурядному реченні”, який провела вчителька Горощак Ольга Олександрівна. Бесіда, усне малювання, зіставлення, аналіз та синтез, вправи та завдання творчого характеру – це ще не весь перелік методів, що застосовувалися під час проведення уроку Ольгою Олександрівною.
Високим професіоналізмом, науковістю, насиченістю різнотипних завдань характеризувався урок кандидата педнаук Белецької Людмили Федорівни із Верхньоводянської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 на тему „Повторення відомостей про лексикологію як розділу науки про мову”. Результативність роботи її ще маленьких учнів-шестикласників – це чітко спланована система роботи завдяки поєднанню принципів навчання - доступності, наочності, науковості, зв’язку з життям, послідовності тощо.
Хочеться відмітити змістовність та практичне значення уроку узагальнення та систематизації знань про дієслово в 7 класі цієї ж школи, що провела Леурда Олеся Василівна. Вміло поєднавши соціокультурну та лінгвістичну лінію, вона застосувала елементи лінгвоаналізу тексту як засобу для повторення відомостей про дієслово, його граматичних категорій та синтаксичної ролі.
Робота з обдарованими дітьми – одна із актуальних проблем сучасної школи, адже, як правило, у більшості випадків вона виконується формально або не має системи. Зовсім інше учасники семінару спостерігали у Верхньоводянській ЗОШ І-ІІІ ст. №1 під час відкритого факультативного заняття з української мови з дев’ятикласниками на тему „Складносурядні речення в розповідях та описах”, яке провела Бадюл Марія Миколаївна в комп’ютерному класі. Це була уявна подорож на гору Веденяска із перешкодами, які допомагали долати слайди із завданнями та зображеннями чарівної краси куточків природи рідного краю, її рослин та квітів, спроектованими на інтерактивну дошку. Останньою перешкодою стали тестові завдання, які діти виконували за комп’ютерами.
Продовженням роботи з обдарованими та творчими учнями стала презентація експозицій шкільного історико-краєзнавчого музею під керівництвом заступника директора з виховної роботи Верхньоводянській ЗОШ І-ІІІ ст. №1, вчителя-методиста Пукман Надії Павлівни та вчителя української мови та літератури, відмінника освіти Майдич Марії Миколаївни.
Підсумовуючи все вищесказане, слід сказати, що вчителі Рахівщини плідно працюють над реалізацією поставленої проблеми, а саме формуванням мовної компетентності учнів, адже їх вихованці показують міцні знання основ науки про мову, володіють способами й навичками дій з вивченим і виучуваним мовним матеріалом.

Мар’яна Вовк,
методист управління освіти Мукачівської міськради