Зустріч із відомим українознавцем

IMG 5719

5 квітня в актовій залі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти на запрошення Тетяни Гнаткович, завідувача кабінету методики викладання суспільно-гуманітарних та художньо-естетичних дисциплін, кандидата педагогічних наук, відбулася зустріч із мовознавцем, телеведучим, автором багатьох підручників та посібників Олександром Авраменко, доцентом Київського університету імені Бориса Грінченка, завідувачем кафедри гуманітарних дисциплін Технічного ліцею НТР „КПІ”. Присутні у залі – кращі представники українських філологів Закарпатської області та учні 10-11 класів Ужгородської загальноосвітньої школи-інтернату з поглибленим вивченням окремих дисциплін Закарпатської обласної ради (директор О.Т. Іщенко), навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня з угорською мовою навчання - угорськомовна гімназія" Ужгородської міської ради Закарпатської області (директор П.П. Ковач).

Пан Авраменко – не рафінований теоретик, а науковець, який розуміє „практичну складову„ мови та літератури. Олександр Миколайович одразу зачарував публіку щирістю, легкістю діалогу, невимушеним спілкуванням. Автор підручників провів захоплюючу подорож у скарбницю знань рідної мови, акцентуючи увагу на складних випадках наголосу слів, вживанні суржика, який в’їдливо карбується в пам’яті школярів, по-інколи унеможливлюючи пошук правильного перекладу. Під час майстер-класу учні вчителів О.В. Майтвійців та А.Ю. Лукач продемонстрували високі знання. Олександр Авраменко провів бліц-опитування школярів, цитував відомих класиків українського слова, наголосив на особливостях цьогорічного ЗНО з української мови та літератури.
Відрадно, що Олександр Миколайович високо оцінив рівень підготовки школярів до ЗНО та вітав навіть батьків.
Олександр Авраменко презентував новий підручник „Українська мова для 9 класу”, вказавши на збалансоване поєднання традицій та інноваційних форм. Родзинкою цього підручника, окрім органічно вмонтованих у зміст експрес-уроків, є вправа зі складання живих діалогів за кумедними ілюстраціями Наталки Гайди. Говорив Олександр Миколайович і про методику викладання української мови та літератури, і про нові підручники, і про власні посібники, які користуються популярністю серед українців різного віку та соціального статусу.
Проблемні питання порушила Тетяна Гнаткович, зауваживши: „Ми прагнемо досконало володіти державною мовою. Звичайно, до цього треба йти покроково. Кожен, хто проживає в Україні, має шанс стати успішним. Саме тому є необхідність створення диференційованої програми ЗНО з української мови та літератури для нацменшин”. Тетяна Дмитрівна поставила запитання пану Авраменку, чи необхідно всім одинадцятикласникам писати власне висловлювання, можливо, його краще замінити тестами зі стилістики (наприклад, для негуманітарних спеціальностей). На жаль, власне висловлювання у форматі ЗНО призводить до штампів (чи не доречно б твір-роздум замінити на есе?). До речі, Олександр Миколайович схвально зустрів пропозицію необхідності диференційованого підходу до ЗНО й тестування замість твору-роздуму.
Олеся Ківеждій, учитель української мови та літератури Хустської гімназії-інтернату Закарпатської області, запитала, як правильно у кличному відмінку: ОлесЮ (мотивують, що Олеся похідне від Олександра) чи ОлесЕ (іменник м'якої групи І відміни)? „Однозначної відповіді не існує, правильні обидві форми, але краще ОлесЮ", – пояснив пан Авраменко).
Оцінюючи закарпатську аудиторію, пан Авраменко зауважив, що вона дуже інтелігентна і європейська.