Презентація проекту «Фінська підтримка реформи української школи»

00

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки 26.02.2019 №1/9-96 сьогодні, 15 березня, відбулася презентація 4-річного проекту «Фінська підтримка реформи української школи» за участю Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич та Генерального директора Фінської національної агенції з освіти Оллі-Пекка Хайнонена. Закарпатська делегація у складі директора ЗІППО, методиста обласного методичного центру при департаменті, начальника відділу освіти Великоберезнянської райдержадміністрації та педагогів пілотних закладів загальної середньої освіти взяла участь у заході.

Привітав учасників презентації В’ячеслав Кириленко, Віце-прем’єр-міністр України, звернув увагу на важливі питання, які для уряду є першочерговими: розгляд проекту Закону України «Про загальну середню освіту», надання субвенції для впровадження НУШ, розвиток інклюзивної освіти. Звернувся до фінської делегації зі словами подяки та надією на подальшу співпрацю.
Павло Хобзей, Перший заступник Міністра освіти і науки України, розповів про підходи, які існують у фінській освіті, зауважив, що школа – це родина, і він звертається до фінської сторони щодо навчання вчителів, які б були готові працювати у такій родині, та побажав успіху.
Посол Фінляндії в Україні Юха Віртанен розповів про важливість сьогоднішнього заходу та висловив надію на подальшу співпрацю з обміну досвідом, і не тільки в освіті.
Керівник сектору співробітництва Представництва Європейського Союзу в Україні Стефан Шленінг наголосив, що для ЄС важливо надавати підтримку Україні у різних сферах. Висловив сподівання в прогрес освіти України, оскільки відвідував школи України та зустрічав застарілі речі.
Антті Карттунен, директор сектору компанії «FCG International» висловив вдячність українському уряду за зацікавлення цим проектом. «Ми пишаємося нашими здобутками, але це не є готовим рішення для України. Україна повинна йти своїм шляхом і вчитися на наших помилках. У цьому проекті ми будемо йти поруч з українськими педагогами, допомагаючи їм. У проекті передбачене впровадження електронного навчання, але важливо, щоб вчителі вміли його застосовували» – зауважив директор.
Шиян Роман, директор національної програми, акцентував на тому, що українські школи насправді схожі, тільки потрібно розбудувати довіру до вчителя. В основі цього лежить підтримка учительських спільнот через підготовку педагога у вищій школі, а потім у післядипломній освіті. Зараз розглядаються термінові зміни у підготовці магістрів.
Арто Ваахтокарі, керівник програми «Фінська допомога у реформуванні Нової української школи», окреслив обов’язки керівника школи. Директор школи допомагає вчителю, організовує педагогічне наставництво. Для того, щоб довіряти вчителеві, йому потрібно дати впевненість у собі. Це повинен розуміти керівник. Зауважив, що вчитель може обирати підручники, адже для нього підручник – це знаряддя. У Фінляндії підвищення кваліфікації вчителів відбувається через державні і приватні структури за бажанням педагога.
Керівник програми повідомив, що проект фінансується Міністерством закордонних справ Фінляндії та ЄС, розрахований на 4 роки, бюджет – 8 млн. євро. «Ми підтримуємо Нову українську школу, концепцію вивчення української мови у закладах освіти з навчанням мовами національних меншин» – відмітив Арто Ваахтокарі. Підтримка буде проводитися за трьома напрямами: розвиток ключових компетентностей учителів через підвищення кваліфікації з метою забезпечення переходу роботи за сучасною навчальною програмою, популяризація освіти, освітнє середовище (розробка сучасних навчальних матеріалів і матеріалів для учнів з особливими освітніми потребами, онлайн-платформ, розроблення стандартів для керівників ЗЗСО).
Також він відвідав українську школу №5 у м. Києві (мкр. Подол) і закцентував увагу на цікавих нововведеннях, зроблених директором закладу загальної середньої освіти, зокрема на відкритості спілкування між вчителями та учнями. Світлана Олексюк, директор названого вище ЗЗСО, розповіла про те, що зроблено і потрібно зробити: не заважати, надихати, створювати умови для розвитку.
Оллі-Пекка Хайнонен, Генеральний директор Фінської національної агенції з освіти, розповів про фінську систему освіти: «Щоб виростити освічену дитину, потрібне освітнє середовище. Ми раді, що можемо долучитися до створення таких в Україні. У Фінляндії всього 5.5 млн. населення, не дуже багато ресурсів, але ми намагаємося оптимально використовувати все. Розвиток освіти у Фінляндії став розвитком незалежності. Сто років тому було дуже важко, але фінському суспільству вдалося за цей період дуже багато: безпечне життя, увага до материнства, високий рівень освіти, низький рівень корупції, принцип рівності, відкритість напрямів діяльності (завжди можна перекваліфікуватися). Фінська культура і довіра – це основа фінської системи освіти. Велику автономію має вчитель у підборі методів, засобів навчання; рівень кваліфікації вчителя не перевіряється, бо йому довіряють. Така ж довіра існує і до учня. Заклади, які проводять навчання вчителя, також автономні. Як це працює? Автономія – це відповідальність і довіра. Найближча школа для кожної родини має бути найкращою. Всі школи мають державне фінансування і не конкурують між собою. У кожній школі є гаряче харчування, 15-хвилинні перерви, ігрове навчання, нема обов’язкових тестів, тільки єдиний іспит при випуску зі школи. Цікавим є те, що дівчатка краще проявляють себе, ніж хлопчики, що нас турбує, і ми намагаємося це вивчити і змінити, але всі мають право на рівність. Партнерство в освіті є також важливим питанням. У Фінляндії дуже важко стати вчителем, кожен бажаючий проходить жорсткий відбір. Важливим є те, що рівень довіри батьків до вчителів дуже високий. Але є і проблеми: нема взаємодії між різними вчителями, тому ми прагнемо до розбудови моделі наставництва (сьогодні їх лише 5%)».
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич зауважила, що «кожна дитина повинна мати підтримку, і ми повинні дати якісну освіту кожній дитині, бо це наше майбутнє – хороші фахівці у кожній сфері життя». Акцентувала увагу на освіті дітей з особливими освітніми потребами. Окреслила сприйняття реформи Нової української школи за різними напрямами, підбила підсумки старту реформи у 2018 році та звернула увагу на розгортання реформи, зокрема на Закон України «Про повну загальну середню освіту», Стандарт базової освіти (5 – 9 класи), пілотну сертифікацію вчителів, новий механізм підвищення кваліфікації, початок реформування педагогічної освіти у ЗВО.
Після перерви робота учасників продовжилася у секційних семінарах, де розглядалися питання підготовки вчителя до реалізації нового навчального плану, переходу до цифрового середовища, організації наскрізних навчальних заходів, інноваційні підходи до підприємницької освіти, автомобільне електронне навчання та ін.
У рамках «Дня фінської освіти. Практичні кроки до впровадження реформи Нової української школи» відбулася нарада директорів департаментів освіти і науки та директорів ППО, де обговорювалися проект Закону України «Про загальну середню освіту», питання використання освітньої субвенції, оновлення навчальної та матеріально-технічної бази ЗЗСО, забезпечення підручниками, підготовка педагогічних та керівних кадрів згідно з Концепцією «Нова українська школа», сертифікація педагогічних працівників у 2019 році та інші проблемні питання.