Навчально-методична робота

Інноваційність — важлива складова розбудови сучасного освітнього простору в регіоні

Анотація. Стаття присвячена проблемі інноваційності в освіті - особливостям створення інноваційного освітнього середовища в регіоні. Акцентується увага на тому, що інновації повинні розглядатися у взаємозв'язку з соціально-економічною і культурною ситуацією в регіоні. Показано, що тільки такий підхід дозволяє осмислити проблеми та суперечності, породжувані сучасним етапом розвитку науково-технічного прогресу, а також визначити перспективи інноваційного розвитку як країни в цілому, так і її регіонів, зокрема.

Навчально-методична робота

Необхідність у безперервній освіті фахівців, а разом з тим і у визначенні основних методологічних підходів до такого відносно нового компонента освітньої сфери, як післядипломна освіта, на сьогоднішній день є одним із стратегічних завдань педагогічної науки і практики. Післядипломна освіта є специфічною складовою частиною освіти дорослих.
Комплексна освітня підготовка педагогічних працівників у 2012 році суттєво вдосконалилась. Організація курсового підвищення кваліфікації педагогічних кадрів концептуально орієнтована на реалізацію ціннісно-культурологічної парадигми, відповідно до якої вчитель не виконавець, а творець навчально-виховного процесу. Для самовтілення, зокрема, в якості організатора творчого процесу вчителеві потрібно бути обізнаним із сучасними педагогічними концепціями, досягненнями педагогічної теорії і практики, відчувати актуальне звучання в інноваціях та особистої активності. Тому головна мета післядипломної педагогічної освіти випливає зі сполуки таких завдань:
підвищення професійної кваліфікації педагогів із спеціальною освітою;
ознайомлення освітянського загалу з новітніми досягненнями методики навчання та виховання;
поглиблення й розширення соціально-педагогічних, економічних і політичних знань вчителів конкретних фахових дисциплін;
організація розробки стандартів освіти, підручників, методичних посібників, програм і допоміжних дисциплін;
організація та проведення науково-практичних конференцій і семінарів із проблем навчально-виховного процесу.
Визначальні принципи післядипломної освіти з погляду розвивального навчання: системність, неперервність, фундаментальність, гуманізація та гуманітаризація навчально-виховної діяльності. Такі підходи мають дозволити реалізувати принципово нову методологію підвищення кваліфікації освіти, зорієнтовану на особистість вчителя, запити школи, скеровану на інтелектуалізацію процесу навчання і виховання. При такому підході змішуються акценти з процесу передачі нормативного змісту післядипломної освіти в бік розвитку індивідуальних систем фахової підготовки. Це дозволяє реалізувати особистісно-гуманістичну позицію, системне бачення педагогічної реальності, орієнтацію в предметній галузі, знання сучасних педагогічних технологій зарубіжного та інноваційного досвіду, формування креативних якостей, рефлексивної культури педагога. Основний наголос пов’язуємо не з технологічно-інформаційними прийомами чи підходами, а з інтелектуально-особистісним розвитком вчителя, засвоєння ним нових наукових теорій і методологій, реалізацію розвивальної системи взаємодії вчителя з учнями.
В основу цього процесу покладено такі основні завдання щодо виконання планів навчально-методичної роботи:
- оптимізація змісту і обсягів навчально-виховного процесу на курсах підвищення кваліфікації;
- розробка шляхів інтенсифікації навчального процесу на основі комплексного використання організаційних форм, методів і засобів активного навчання, використання передового досвіду вчителів-новаторів;
- розширення світоглядної направленості навчального процесу в теоретичній і практичній підготовці вчителів;
- удосконалення форм і методів методичного керівництва самостійної роботи слухачів, розробка оптимальних форм її планування, організації і контролю;
- виявлення, вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду вчителів-новаторів і  інноваційних процесів управління навчально-виховним процесом у школі;
- розробка нових програм, навчальних і методичних посібників, підручників для освітянських закладів області;
- організація і участь у семінарах, нарадах, круглих столах, школах педагогічної майстерності, науково-практичних конференціях;
- координація й експертиза навчально-методичної роботи в освітянських закладах регіону.
Ще одним важливим компонентом навчального процесу є його зміст. Зміст зумовлений цілями і завданнями підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Специфічність змісту в системі підвищення кваліфікації у порівнянні з іншими ланками освіти в тому, що при підвищенні  кваліфікації освітян провідною метою є не тільки осмислене засвоєння слухачами навчальної інформації, але і розвиток у них професійних умінь і навичок, обмін передовим досвідом, оперативне застосування отриманих знань у своїй практичній діяльності.
Основними джерелами змісту у системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів є :
посадові кваліфікаційні характеристики;
директивні, нормативні документи про функціонування галузі науки;
передовий досвід.
Практика показує, що формування нового педагога є основною умовою ефективної підготовки учнів до інноваційних процесів. Методичні служби області (інститут, рай(міськ) методкабінети, шкільні) вносять значні зміни у роботу по навчанню педагогів. Ці зміни спрямовані на перенесення пріоритету з інформативно-ретрансляційного навчання на особистісно-розвивальне. Розроблено моделі діяльності методичних служб щодо впровадження особистісно-розвивальної технології в роботі з педагогічними кадрами, холістичного навчання суб’єктів педагогічного процесу.
В основу розробленої і успішно діючої системи підвищення кваліфікації педкадрів в інституті покладено принципи задоволення особистісних, соціальних потреб та неперервності навчання. Планування і прогнозування курсів підвищення кваліфікації відбувається знизу, з урахуванням запитів педагогічних працівників і відповідно до Програми розвитку освіти області на 2003-2012 роки. Розроблені нові багатоваріантні навчальні плани та програми підвищення кваліфікації. В них передбачено в діагностико-аналітичному модулі роботу над курсовими проектами та їх  захистом, фахове та загальне вхідне та вихідне діагностування рівня підготовки слухачів. Диференціації, індивідуалізації, оптимізації навчання  сприяє те, що в інституті розроблені, поєднуються і запроваджуються різні його форми: очна, очно-заочна, дистанційна, самоосвітня, індивідуальна. Раціонально поєднуються стаціонарні і виїзні курси, відповідно до потреб організовуються і проводяться проблемні та тематичні курси.  В цьому році різними формами підвищили свою кваліфікацію при інституті  4002  педагогічних працівників освітніх установ області із 37 напрямків. Проводиться робота з наближення курсової підготовки до місця праці вчителів. На виїзних курсах цього року підвищили кваліфікацію 186 педагогічних працівників, що складає   5 %  від загальної кількості,  з них: 916 педагогів за очно-заочною формою навчання, що становить  23 %, 8  чоловік за дистанційною формою.
Інститут отримав дозвіл на підготовку керівників освітніх закладів з напряму «Охорона праці». У цьому році пройшли навчання 684 педагогічних працівники та керівників освітніх установ області, причому  більше 80%  слухачів  виїзних  курсів.

Завантажити документ